Справа № 2-622/09

РІШЕННЯ

 Іменем України

01.10.2009р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Масенко Д.Є.

при секретарі - Філатової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого

акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції

до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У жовтні 2008р. позивач звернувся з позовом до відповідача та послався на наступні обставини.

30 травня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0037/74/120852, згідно якого відповідачу ОСОБА_2 надано кредит для придбання житла на вторинному ринку в сумі 120000, 00 доларів США, з виплатою процентів за його користування в розмірі 13 % річних, з кінцевим терміном повернення - 30.05.2026 р.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач згідно заяві на видачу готівки від 30.05.2008 р. надав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 120 000, 00 дол. США, тим самим повністю виконав свої зобов’язання перед позичальником за кредитним договором.

За умовами кредитного договору (п.п. 1.3.3., 3.1. та 7.1.), відповідач ОСОБА_2 зобов’язалась сплачувати позивачу до 30 числа кожного місяця кредит та проценти щомісячними фіксованими рівними платежами протягом усього строку дії цього договору згідно графіка погашення кредиту (додаток № 1 до договору). За рахунок кожного ануїтетного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту.

30 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 014/0037/74/120852/1.

Сторони за договором поруки встановили, що відповідач ОСОБА_3 на добровільних засадах приймає на себе зобов’язання перед кредитором - позивачем відповідати за зобов’язаннями відповідача ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору, у повному обсязі цих зобов’язань.

Відповідачем ОСОБА_2 не виконані умови п. 1.3.3. та п. 7.1. кредитного договору в частині своєчасного щомісячного погашення основної заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом відповідно до графіка погашення кредиту.

Незважаючи на попередження позивача від 09.08.2008 р. про виникнення простроченої заборгованості, термінів її сплати та попередження про те, що в разі несплати заборгованості позивач має намір звернутися до суду щодо стягнення суми боргу, відповідач ОСОБА_2 погашення заборгованості за кредитом та процентів не здійснила.

У відповідності до п. 9.1. кредитного договору, у випадку невиконання позичальником умов договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідно до п. 16.3. кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1, 0 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором, станом на 23 вересня 2008 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість у сумі 127 087, 12 дол. США, яка за курсом НБУ становить 616436, 08грн. та складається з наступного:

•   -     заборгованість за кредитом - 580 097, 34 грн. (екв. 119 595, 37 дол. США);

•   -     заборгованість за процентами -4 961, 82 грн. (екв. 1022, 95 дол. США);

•   -     пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за користування кредитом

•   -     10 393, 94 грн. (екв. 2 142, 86 дол. США).

Позивачем рекомендованим листом від 09.08.2008 р. направлено відповідачу ОСОБА_3 попередження про виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором відповідача ОСОБА_2 та вимоги щодо її сплати відповідно до договору поруки, проте заборгованість не погашена.

Відповідно до пункту 4.1. договору поруки, відповідач ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання, що в разі невиконання відповідачем ОСОБА_2 прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, та несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й відповідач ОСОБА_2, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав відповідні пояснення та заяву про збільшення розміру позовних вимог у якій послався на наступне.

У зв’язку з тим, що відповідачем ОСОБА_2 частково сплачена заборгованість за Кредитним договором та не виконуються зобов’язання у повному обсязі, станом на 03.03.2009 року вона має заборгованість за кредитним договором у сумі 126461, 38 доларів США, яка за курсом НБУ становить 973752, 62 грн. та складається з наступного:

•   -     заборгованість за кредитом - 118 667, 35 дол. США (екв. 913 738, 59 грн.);

•   -     заборгованість за процентами - 5 134, 21 дол. США (екв. 39 533, 41 грн.);

- пеня за пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 178, 81 дол. США (екв. 1 376, 84 грн.); пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом -2481, 01 дол. США. (екв. 19 103, 78 грн.).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 позов не визнали пославшись на ті обставини, що на день звернення позивача до суду - 17.10.2008р. у відповідача ОСОБА_2 не було заборгованості по щомісячним платежам, відповідно до графіку погашення, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином ‘ відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні 30.05.2008р. муж позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0037/74/120852 згідно якого ОСОБА_2 надано кредит для придбання житла на вторинному ринку в сумі 120000доларів США, з виплатою процентів за його користування в розмірі 13 % річних з кінцевим терміном повернення - 30.05.2026р. Відповідно до умов згаданого договору відповідачем ОСОБА_2 гроші були отримані. За умовами договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язувалась сплачувати позивачу до 30 числа кожного місяця кредит та проценти щомісячними фіксованими рівними платежами протягом усього строку дії договору, згідно графіка погашення кредиту. 30.05.2008р. в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/0037/74/120852/1. Зазначені обставини підтверджуються копіями договорів (а.с. 13, 20), копією заяви на видачу готівки (а.с. 22), копією графіку погашення кредиту та інших платежів (а.с. 18) та проти цього не заперечують сторони.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1.   1)     припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2.   2)     зміна умов зобов’язання;

3.   3)     сплата неустойки;

4.   4)     відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язків для виконання сторонами.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Так, судом встановлено, що дійсно відповідачем ОСОБА_2 несвоєчасно були внесені щомісячні платежі за червень 2008р. - 846, 26 доларів США, липень 2008р. -1440, 52 доларів США та серпень 2008р. - 1440, 52 доларів США, замість цього 16.07.2008р. було сплачено - 215, 05 доларів США, та 8100 доларів США 25.09.2008р., що підтверджується графіком погашення (а.с. 18) та квитанціями № 0S7L2570, № 0TPY41489.

Таким чином, суд вважає, що на день звернення до суду 17.10.2008р. підстави для цього у позивача були відсутні, оскільки відповідач ОСОБА_2 починаючи з 25.09.2008р. не мала заборгованості перед позивачем.

Суд вважає безпідставними посилання представника позивача на вимоги ст. ст. 1048-1050 ЦК України та п. 9.1 кредитного договору в частині невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору в частині несвоєчасного сплачення щомісячних платежів, оскільки позивач не використав своє право на звернення до суду з цих підстав в строк до 25.09.2008р. і прийняв від відповідача 30.10.2008р. 1440, 52 доларів США у якості платежу за кредитним договором, що підтверджується копією квитанції № 0W2H54649.

Виходячи з аналізу вище наведеного судом не встановлено порушень вимог договору з боку відповідача ОСОБА_2, яки б могли бути підставою для стягнення з неї суми позову.

Згідно ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

На підставі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушень відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань перед позивачем то відсутні підстави для задоволення вимог щодо солідарного відшкодування шкоди відповідачем ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 611, 612, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

вирішив:

В задоволені позову Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити за необгрунтованістю позовних вимог

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.