2-25/10

                                                                    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                          іменем України

 20 грудня 2010 року                                                         Обухівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді                           Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання   Денисенко Ю.С.

за участю представників                 Білан Л.М., Главнік В.В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Золоті ворота» до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3, управління земельних ресурсів в Обухівському районі, Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішень та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у вкладенні рішення в повному обсязі суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.  

Керуючись ст.144 Конституції України, ст.ст.26,59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.92,95,141,142 ЗК України, ст.ст.10,15,60,61,88,213-215 ЦПК України суд                                                

                                                               В И Р І Ш И В :

            Позов приватного акціонерного товариства «Золоті ворота» задовольнити.

            Рішення  Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області 16 сесії 5 скликання від 13 березня 2007 року „Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно заяв громадян » в частині надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0567 га. визнати недійсним  .

         Рішення  Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області 27 сесії 5 скликання від 14 березня 2008 року в частині надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0567 га. визнати недійсним  .

          Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серії ЯЖ №407911 визнати недійсним.

        Стягнути солідарно з Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Золоті ворота» судові витрати в сумі 32 грн..

        Запобіжні заходи вжиті судом, згідно ухвали від 12 вересня 2008 року, щодо накладення арешту на земельну ділянку , скасувати при набранні рішенням законної сили.

        Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

         Суддя:

                                                2-25/10

                                                                    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                          іменем України

 20 грудня 2010 року                                                         Обухівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді                           Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання   Денисенко Ю.С.

за участю представників                 Білан Л.М., Главнік В.В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Золоті ворота» до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3, управління земельних ресурсів в Обухівському районі, Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішень та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи, яку зазначив, що він є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 10,3 га., яка знаходиться в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, згідно державного акту на право постійного користування землею. В середині 2008 року позивач, взнав, що без його згоди з його постійного землекористування, згідно рішення Підгірцівської сільської ради від 14 березня 2008 року, було та надано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0567 га. з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства. На підставі даного рішення останній отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, тим самим позбавив позивача, поза його волі, права постійного користування земельною ділянкою, а тому позивач просить в судовому порядку визнати за ним право постійного користування на земельну ділянку, скасувати державний акт ОСОБА_3 та зобов’язати відповідачів вчинити відповідні дії. (а.с.3-8 т.1)

Представники позивача в судовому засіданні уточнивши коло сторін та збільшивши позовні вимоги (а.с.103-104 т.2) пояснили, що позивач тривалий час є постійним землекористувачем на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. Його право постійного користування підтверджується відповідним державним актом. В 2008 році вони взнали, що відповідач, ОСОБА_3, на підставі рішень Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області отримав державний акт на земельну ділянку, яка знаходиться в межах їх постійного користування. Своєю згоду позивач на вилучення земельної ділянки не надавав, сільська рада про прийняте рішення їх не повідомляла, а тому просять в судовому порядку позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що він звертався до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про надання йому суміжної земельної ділянки, яка була постійно засмічена. Сільська рада розглянувши його заяву її задовольнила. Він отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, благоустроїв її, побудував там дитячий майданчик. Дана земельна ділянка не знаходиться в межах позивача, тим самим він права позивача не порушував, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач, Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області, будучі повідомлена про час, місце розгляду справи в судове засідання не з’явилась, але подала до суду письмові пояснення (вхідний №23280 від 24 листопада 2010 року (а.с.105-106 т.2), в яких зазначила, що дійсно ними при наданні земельної ділянки ОСОБА_3 було порушено законодавство України. Вони надали йому земельну ділянку, яка належить позивачу, без вилучення у останнього, а тому позов визнають в повному обсязі та просять справу розглядати за їх відсутністю.

Суд заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив.

19 травня 1994 року позивач, згідно рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області №19 надав земельну ділянку площею 10,3 га. у постійне користування площею 10,3 га. для будівництва будинків котеджного типу, що підтверджується копією акту (а.с.9-14 т.1), визнається та не спростовується сторонами в судовому засіданні.

02 червня 1994 року позивач, згідно рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області №19, отримав державний акт на право постійного користування землею площею 10,3 га. на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується копією акту. (а.с.9-14,128-134 т.1)

13 березня 2007 року Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області надала дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0567 га. у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 що підтверджується копією рішення. (а.с.19,147 т.1)  

14 березня 2007 року Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області передала у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0567 га. для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, що підтверджується копіями рішення, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку. (а.с.65-66 т.1)  

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини щодо права постійного користування та власності на земельну ділянку площею 0,0567 га. АДРЕСА_1

Встановивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.  

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.

Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 14 Конституції України  право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 92 ЗК України встановлено, що «право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку», статті 95 ЗК України встановлено, що «землекористувачі мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об’єкти; а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку встановленому законом», а згідно статті 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Згідно п.6 розділу Х ЗК України було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них», а рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року дана норма була визнана не конституційною, тим самим позивач має відповідне право постійного користування земельною ділянкою і його звернення на думку суду є правомірним.

Статтею 141 ЗК України встановлено, що «підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених ЗК України; припинення діяльності підприємств; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати», тим самим законодавчо встановлені підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України; набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність; безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом України, а згідно статті 118 даного кодексу встановлено, що громадянин, зацікавлений у одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної державної адміністрації або ради за місцем знаходження земельної ділянки; у заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання; відповідна адміністрація або рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Згідно статей 26,59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні", статті 12, п.12 розділу Х Земельного Кодексу України встановлено, що виключно на засіданнях ради приймаються рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до Земельного Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є постійним землекористувачем, що підтверджується копією державного акту на право постійного користування, з його користування за його згодою вилучались земельні ділянки.

Згідно статті 142 ЗК України встановлено, що «припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє орган державної реєстрації», а як вбачається з матеріалів справи відповідач, Підгірцівська сільська рада своїм рішенням від 13 березня 2007 року, без вилучення з користування позивача, без його згоди, надала земельну ділянку ОСОБА_3, чим порушила права позивача, як постійного землекористувача.

Таким чином, рішення Підгірцівської сільської ради від 13 березня 2007 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 прийнято із порушенням ст.19 Конституції України, ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.12,22,37,141 Земельного кодексу України.

Частина друга ст.16 Цивільного кодексу України встановлює, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а згідно статті 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою; захист прав здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом, способів, в зв’язку з чим суд вважає, що рішення Підгірцівської сільської ради від 13 березня 2007 року щодо ОСОБА_3 підлягає визнанню недійсним.

Визнаючи дане рішення недійсним суд вважає за необхідне також визнати таким рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 14 березня 2008 року в частині надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки, так як воно є похідним від рішення визнаним судом недійсним.

Відповідачем, ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не надано відповідних доказів, підтверджуючих, що спірна земельна ділянка отримана ним, згідно рішення Підгірцівської  сільської ради не перебувала у постійному користуванні позивача.

Заперечення відповідача ґрунтуються на його особистих міркуваннях та спростовується матеріалами справи, поясненнями Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (а.с.105-106 т.2), а також висновком судової будівельно-технічної експертизи №4409 від 10 червня 2010 року. (а.с.37-47 т.2).

Висновком даної експертизи встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться в межах земельної ділянки позивача, тим самим підтверджується отримання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, яка є у постійному користуванні позивача, що також підтверджує порушення прав позивача.

Визнаючи рішення недійсними суд вважає за необхідне також визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серії ЯЖ №407911, так як він виданий на підставі визнаних судом недійсними рішень сільської ради.

Позивачем були сплачені витрати при зверненні до суду, а тому вони, відповідно до статті 88 ЦПК України, з врахуванням частини задоволених вимог, повинні бути стягнути з відповідачів – Підгірцівської сільської ради та ОСОБА_3.

Судом при відкритті провадження по справі були вжиті заходи по забезпеченню позову, а тому вони повинні бути скасовані при набранні рішенням законної сили.

Керуючись ст.144 Конституції України, ст.ст.26,59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.92,95,141,142 ЗК України, ст.ст.10,15,60,61,88,213-215 ЦПК України суд            

                                                               В И Р І Ш И В :

Позов приватного акціонерного товариства «Золоті ворота» задовольнити.

Рішення  Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області 16 сесії 5 скликання від 13 березня 2007 року „Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно заяв громадян » в частині надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0567 га. визнати недійсним  .

Рішення  Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області 27 сесії 5 скликання від 14 березня 2008 року в частині надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0567 га. визнати недійсним  .

Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серії ЯЖ №407911 визнати недійсним.

Стягнути солідарно з Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Золоті ворота» судові витрати в сумі 32 грн..

Запобіжні заходи вжиті судом, згідно ухвали від 12 вересня 2008 року, щодо накладення арешту на земельну ділянку , скасувати при набранні рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

         Суддя: