Р І Ш Е Н Н Я № 2-1004/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
03 листопада 2010 року м. Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Костромітіної О.О.,
при секретарі - Сорокіній С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та виселення,
третя особа –Житлово-комунальне підприємство «Азовжитлокомплекс», -
В С Т А Н О В И В :
01 лютого 2010 року представник виконкому Маріупольської міської ради звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання їх такими, що втратили право користування житловими приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1 та про їх виселення без надання іншого жилого приміщення.
В подальшому представник позивача позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_4 залишила без розгляду, оскільки останні на підставі акту від 25.10.2010 року в спірній квартирі не проживають.
Ухвалою суду Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 03 листопада 2010 року позовні вимоги в зазначеній частині залишені без розгляду.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що на підставі рішення виконавчого комітету народних депутатів від 04.11.1992 року за №470\1 ОСОБА_6 було видано ордер на право заняття квартири АДРЕСА_1. Згідно копії особового рахунку в даній квартирі прописані ОСОБА_6- квартиронаймач, ОСОБА_1 – дружина квартиронаймача, ОСОБА_2 – син квартиронаймача. 29.12.1998 року ОСОБА_6 знятий з реєстрації. ОСОБА_8, ОСОБА_2 к спірній квартирі не проживають з 2001 року, що підтверджується актом, складеним ЖКП «Азовжитлокомплекс2 В наступний час місце находження ОСОБА_8, ОСОБА_2 невідомо. Згідно листа управління міського майна Маріупольської міської ради на бронювання спірної квартири не надавалась, охоронне свідоцтво тне видавалось. Станом на 01.11.2009року заборгованість по квартплаті складає 1380,13 гривень, в тому числі за вивіз ТПВ – 138,66 гривень. Станом на 01.10.2009 року заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення складає – 417,92 гривень. Статтею 72 житлового кодексу України передбачено, що визнання особи втративши право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи більш встановлених строків, провадиться в судовому порядку. Представник позивача просив про задоволення позову.
До судового засідання представник позивача – Тарасова А.С., не з’явилась надавши письмову заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги в остаточній редакції підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі до судового засідання не з’явилися, в матеріалах справи мається Акт житлової організації ПП «Альянс Гіс» про неможливість вручення судових повісток ОСОБА_1, ОСОБА_2, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, оскільки останні за зазначеною адресою не проживають. У зв’язку з наведеним, з урахуванням думки представника позивача, суд розглядає справу у заочному судовому засіданні на підставі доказів, які маються в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи у судове засідання не зявився, але надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була видана ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради № 470/1 від 04.11.1992р. на склад родини з трьох чоловік – дружину ОСОБА_1 та сина ОСОБА_2, що підтверджується копією ордеру на житлове приміщення № 004513 від 18.11.1992р. (а.с.4-1).
З копії особистого рахунку НОМЕР_1 від 10.11.2009р вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими Дружина квартиронаймача ОСОБА_1, син квартиронаймача ОСОБА_2, квартиронаймач ОСОБА_6 знятий з реєстрації 29.12.1998 року (а.с.5).
З акту ЖКП «Азовжитлокомплекс» від 24.12.09 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 з мешканці не проживають приблизно з 2001, про що свідчать сусіди з квартир 136,137, 138 будинку АДРЕСА_1 (а.с.13).
Згідно Акту, складеного 25 жовтня 2010 року ПП «Альянс ГіС» не мається можливим вручити повістки ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки останні в кв. АДРЕСА_1 не проживають. (а.с.49)
Як вбачається з листів Управління міського майна Маріупольської міської ради заяви на приватизацію та бронювання квартири АДРЕСА_1 не надходили, охоронне свідоцтво не видавалось (а.с.6,7)
За інформацією ПП «Альянс-ГіС» за адресою: АДРЕСА_1 квартирна плата не сплачується з 01.01.2004 року, станом на 01.08.2009р. мається заборгованість по квартирній платі в сумі 1466,44 грн. та вивіз ТПВ -136,36 грн(а..с.9).
Матеріалами справи встановлено, що відповідачами комунальні послуги не оплачуються, в останніх мається заборгованість перед комунальними службами (а.с.10,11,12).
Згідно до вимог ст. 71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутніми з поважної причин більше шести місяців, цей строк по заяві відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а у разі спору – судом.
У відповідності до ст. 72 Житлового кодексу УРСР, визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться у судовому порядку.
Відповідно до ст. 109 Житлового кодексу УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу УРСР якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі не проживають в квартирі АДРЕСА_1 в м. Маріуполі Донецької області з 2001 року, тобто понад шести місяців, не використовують зазначене жиле приміщення за його призначенням, не сплачують комунальні платежі, а тому суд вважає, що останні можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилою площею у вказаній квартирі та виселені з житлового приміщення за вказаною адресою без надання їм іншого жилого приміщення.
На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 -215, 224-226 ЦПК України , суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та виселення , - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , 1965 року народження, ОСОБА_2, 1983 року народження, такими, що втратили право користуватися жилою площею в квартирі АДРЕСА_1 в м. Маріуполі Донецької області.
Виселити ОСОБА_1 , 1965 року народження, ОСОБА_2, 1983 року народження , з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : _____________