КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-31254/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.
Суддя - доповідач: Грибан І.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого – судді - Грибан І.О.,
суддів - Беспалова О.О., Бараненко І.І.,
розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м.Житомирі до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
По даній справі постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03листопада 2009 року позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Житомирі до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, акцентував у вагу в апеляційній скарзі на те, що він податкових рішень-повідомлень не отримував, як не отримував першої та другої податкової вимоги. А тому податковий орган не мав підстав звертатися до суду з примусового стягнення податкових зобов’язань.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2001 року Виконавчим комітетом Житомирської міської ради ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м.Житомирі.
05.05.2008 року податковим органом проведена виїзна планова перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено акт № 2422/17-1 від 05.05.2008 року.
На підставі акту перевірки за виявлені порушення ДПІ у м. Житомирі винесені податкові повідомлення-рішення № 0003421702\0 від 19.05.2008 року про визначення зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2510,80 грн.; № 0003431702/0 від 19.05.2008 року про визначення зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18256, 49 грн., № 0002642303/0 від 19.05.2008 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування в розмірі 997,20 грн. В зв’язку з несплатою нарахованих сум згідно рішень-повідомлень, податковим органом виставлено платнику податків першу та другу податкові вимоги. Оскільки платник податку у строки визначені законом не сплатив податкове зобов’язання в повному обсязі, податковий орган звернувся в суд з вимогами щодо погашення податкових зобов’язань шляхом примусового стягнення за рахунок активів платника податків.
Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у м. Житомирі суд першої інстанції виходив лише з того, що у відповідача є наявними податкові зобов’язання щодо сплати основних платежів по податках податку з доходів фізичних осіб в сумі 17280 грн. 74 коп. та з податку на додану вартість в сумі 2506 грн. 43 коп., а всього в сумі 19787 грн.17 коп. А також, що відповідач податкові повідомлення-рішення № 0003421702\0, № 0003431702\0, №0002642303\0 від 19.05.2008 року не оскаржив, строки оскарження рішень пропустив.
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон) податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
У разі коли податкове повідомлення визначено контролюючим органом на підставі зазначеними у п.п. «а» «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, Закону платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення (п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону).
Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, не сплачене у передбачений законом термін, вважається сумою податкового боргу.
Однак, відповідно до пункту 6.2.4. Закону Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон) податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Із наведених норм випливає, що Законом передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення. Зазначене підтверджується вживанням сполучників “або” та “чи” у диспозиціях норм, що місяться в абзацах першому та другому підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону. За умови вчинення контролюючим органом хоча б однієї з вищенаведених дій податкова вимога вважається надісланою (врученою) платникові податків.
При цьому альтернативність передбачених Законом способів надіслання передбачає можливість застосування контролюючим органом того чи іншого способу надіслання за власним вибором. Обов’язкового використання одночасно чи послідовно обох способів надіслання податкових вимог законодавством не передбачено.
Водночас Законом установлені спеціальні правові наслідки неможливості вручення податкової вимоги платнику податків або податковим органом (у разі використання такого способу надіслання податкової вимоги як її безпосереднє вручення платнику податків), або поштою (в разі використання надіслання податкової вимоги шляхом надіслання листа із повідомленням про вручення).
Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкової вимоги, за наявності яких ця вимога підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 № 266.
Відповідно до зазначеної норми Порядку, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв’язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу; 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення неврученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).
День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.
У той самий день працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, повідомляє про неможливість вручення податкової вимоги відповідного працівника підрозділу стягнення податкового боргу.
У разі невручення податкової вимоги (випадки 1, 2), у той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення.
У разі незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків (випадок 3) працівник підрозділу стягнення податкового боргу в триденний термін здійснює перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків та складає акт перевірки місцезнаходження платника податків у трьох екземплярах. Якщо за результатами перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень).
Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків. А від так, не може вважатися наявним у платника податків податкове зобов’язання та податковий борг.
Як вбачається з матеріалів справи, суми податкових зобов’язань не були узгоджені самим платником податку, а були нараховані податковим органом в результаті планової перевірки. Позивачем не надано жодного доказу вручення ОСОБА_1 а ні податкових повідомлень-рішень ( а.с.12-14) , а ні податкових вимог ( а.с.17), а тому твердження позивача щодо наявності за відповідачем податкового боргу є необґрунтованим, а доводи апелянта в цій частині заслуговують на увагу.
На підставі викладеного та враховуючи інформаційний лист Вищого адміністративного суду України №1619/10/13-09 від 30 листопада 2009 року, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не повно з’ясував обставини, чим порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вимоги апелянта обґрунтованими і приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм закону.
У статті 198 КАС України закріплено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, зокрема, має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
В силу ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ч.1 ст.40, ст.ст. 195, 197, 202, 205 ,254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2009 року скасувати.
Прийняти нову постанову , якою в позові Державної податкової інспекції в м.Житомирі до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.О.Грибан
Суддя О.О. Беспалов
Суддя І.І.Бараненко