КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       Справа: № 2-а-541/09                                                                 Головуючий у 1-й інстанції – Криворученко Д.П.

                                                                                                                                      Суддя - доповідач: Грибан І.О.      

УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   22 грудня 2010 року                                                                                                        м. Київ    

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

 головуючий – суддя                Грибан І.О.

                        судді                  Бараненко І.І. , Беспалов О.О.

   розглянув в порядку письмового провадження у судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу   ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області  від 23 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, Інспектора ДПС ВДАІ УМВС України у Городянському районі Чернігівської області Амельченко Олександра Миколайовича  про визнання неправомірними дій, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження , -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області  від 23 грудня 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  по справі за позовом до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, Інспектора ДПС ВДАІ УМВС України у Городянському районі Чернігівської області Амельченко Олександра Миколайовича  про визнання неправомірними дій, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження.  

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП позивача за порушення  Правила дорожнього руху, зокрема за те, що останній під час керування транспортним засобом на дорозі яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі при вільній правій.    

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2009 року о 10-14  год. 55хв. в м. Городня, по вул. Чорновуса, позивач, керував  автомобілем «ВАЗ-21011» д.н. НОМЕР_1, рухався в крайній лівій смузі по дорозі з двома смугами в одному напрямку, при вільній праві смузі  при цьому не мав наміру здійснювати поворот або розворот ліворуч, чим порушив п.11.5 ПДР. Правопорушення зафіксовано як за допомогою відео-фотозйомки службовим  фотоапаратом «CANON» № 483406808 так і протоколом про адміністративне правопорушення, складеним посадовою особою – інспектором ДПС. Згідно протоколу факт вчинення правопорушення також підтверджується поясненнями свідків. Після з’ясування обставин справи, складання протоколу та отримання письмових пояснень від правопорушника, відносно останнього було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП від 23.11.2009 року про  накладення на позивача стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.    

          Як в позові так і в апеляційній скарзі позивач заперечував проти вчинення ним правопорушення, мотивуючи неправомірністю застосування відео-фотозйомки та перевищенням працівником ДАІ службових повноважень.

          Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, посилався на те, що  позивачем не  надано доказів на підтвердження  своїх  доводів.

          Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на  наступне.

          Так, згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

          Відповідно до  п. 11.5 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

                Відповідно до ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.

             Протокол від  23.11.09 року складений уповноваженою на те посадовою особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Доказів щодо фіктивності або недійсності даного протоколу позивачем суду не надано, а тому суд першої інстанції правомірно вважав, що останній є належним доказом у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.  Позивач при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення про наявність будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів в протоколі не вказував, від пояснень відмовився.

             Винесена інспектором ДПС постанова також відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

            Зважаючи на те, що  доводи апеляційної скарги  не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно з’ясував обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.  

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 171-2, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Городнянського районного суду Чернігівської області  від 23 грудня 2009 року – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                            І.О.Грибан

Суддя                                                                                                  І.І.Бараненко

Суддя                                                                                                  О.О.Беспалов