Справа № 2-а-342

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 квітня 2007 року                  Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді            Пилипчука О.В.

при секретарі                    Трибіді Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, посилаючись на те, що він є інвалідом війни 1 групи, і згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5-го травня відповідного року разової грошової допомоги за 2004-2006 p.p. у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Але, всупереч вимогам ст. 2 вказаного Закону та п. З ст. 22 Конституції України, грошова допомога, за період 2004-2006 років виплачувалась не в повному обсязі.

Відповідач повинен був проводити виплату щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як передбачено ЗУ "Про статус ветеранів війни....", йому мало б бути виплачено щорічної грошової допомоги у 2004 році - 92,45 грн. х 10 = 924,50 грн., у 2005 році - 332 грн. х 10 = 3320 грн., у 2006 році - 359 грн. х 10 = 3590 грн.., а з врахуванням виплаченої у 2004 році -350 грн., у 2005 році- 400 грн, у 2006 році 400 грн. всього за період з 2004 по 2006 роки недоплачено 7834,50 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1. не з"явився а подав заяву в якій попросив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації Вінницької області Урянський Олександр Сергійович позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що при обчисленні разової грошової допомоги до 5 травня враховані вимоги ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлено розміри разової грошової допомоги окремим категоріям громадян. Коштів на виплату цим особам разової допомоги, яка б відповілала вимогам ЗУ "Про статус ветеранів..." виділено небуло. Разом з цим позивачем, за період 2004-2005 року, пропущено строк позовної давності, який ст. 99 КАС України встановлений в 1 рік коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника управління праці та соціального захисту населення Урянського О.С., дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 11,71 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України" на відповідні роки.

Так, позивач ОСОБА_1. являється інвалідом війни І групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1і має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, ветеранів війни, інвалідів війни.

Позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі: у 2004 році - 350 грн., у 2005 році - 400 грн., у 2006 році - 400 грн. і даний факт учасники процесу не оспорюють.

Рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004 р. у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України «Про Державний

2

бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Разом з цим, відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними, а виплата, яку здійснювало управління праці та соціального захисту населення до 5 травня, посилаючись на положення державного бюджету України обмежують права і пільги ветеранів, учасників та інвалідів війни, оскільки виплачувались у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішення Конституційного Суду про визнання неконституційними деяких положень Закону України "Про державний бюджет України" винесено в 2004 році, тому період за який необхідно нарахувати щорічну допомогу обмежується 2004-2006 роками.

Однак, відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Позивачем, в частині позовних вимог про недоплату допомоги за 2004-2005 роки, строк звернення до суду закінчився, і він не посилався на обставини, через які цей строк пропущено, про поновлення строку суд не просив, тому для визначення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня необхідно враховувати лише 2006 рік, яка складає 359,00 х 10 = 3590 грн.-400 грн. фактично виплачених, всього 3190 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає невірним посилання відповідача лише на норми ЗУ "Про Державний бюджет України" на відповідні роки, яким встановлена сума виплат разової щорічної допомоги до 5 травня та відсутність коштів для виплати такої допомоги у розмірах встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і вважає, що управління праці та соціального захисту населення повинно було і мало всі законні підстави для виплати позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня в повному обсязі, строк звернення до суду позивачу необхідно поновити, тому позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги підлягають задоволенню за 2004-2006 роки, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1.. недоплачену разову щорічну грошову допомогу як інваліду війни І групи за 2006 рік в розмірі 3190 грн., в частині стягнення такої допомоги за період з 2004 по 2005 роки - відмовити.

Керуючись ст.ст. 11,71, 86, 159, 163 КАС України, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Рішенням Конституційного Суду України N 20-рп/2004 від 01.12.2004р., суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2006 рік в розмірі 3190 грн.

В частині стягнення такої допомоги за 2004-2005 роки - відмовити.

Держмито в розмірі 51 грн. віднести за рахунок держави.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного адміністративного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя: