Справа № 2-а-316
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2007 року Томашпільський районний суд
в складі головуючого Семко Г.В.
при секретарі Клімочко С.В
за участю адвоката ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації про стягнення разової щорічної допомоги до 5 травня,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації про стягнення "разової щорічної допомоги , вказуючи на те, що він є учасником бойових дій і відповідно до ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. З 2003 року його було визнано інвалідом війни 3 групи і згідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Не зважаючи на те, без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювались на 1999-2006 роки, відповідачем з посиланням на Закон України "Про державний бюджет України" за відповідні роки, зазначена допомога була виплачена у розмірі 90 грн у 2003 році, 120 грн у 2004 році ,250 грн у 2005р. та 250 грн. у 2006 році. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2. свої вимоги підтримав і просив стягнути 3 Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за період 1999-2002 року, як інваліду війни 3 групи за період 2003-2006 в сумі 5716 грн 55 коп.
В судовому засіданні представник відповідача Урянський О.С позовні вимоги ОСОБА_1. не визнає, заперечує проти їх задоволення. З урахуванням пояснень сторін та матеріалів справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань. Судом встановлено, що ОСОБА_1. було визнано учасником бойових дій, яке підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії АБ НОМЕР_1,яке видане 12 квітня 1996 року Томашпільським районним військкоматом Вінницької області, та 13 січня 2003 року було видано посвідчення ветерана війни 3 групи серії Б № 519063 Управлінням праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації Вінницької області. За змістом ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та згідно із ст. 13 цього ж Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком,. Відповідно до Постанови ВРУ від 20.02.1996 року № 49/96-ВР мінімальна пенсія за віком становила 15 грн, згідно з Законом України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» від 15.07 1999- 24грн 90 коп., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1686 від 10.11.2000 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам»-34 грн, за Постановою Кабінету Міністрів України № 279 від 13.03.2002року « Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»-47грн 30 коп, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове
2
державне пенсійне страхування від 09.07.03 року у 2004 році мінімальна пенсія за віком
становила 92 грн. 45 коп., у 2005 році -332 грн., 2006 році - 359 грн. Таким чином позивачу у
1999 році підлягало до .виплати як учаснику бойових дій 79 грн 50 коп ( 15, 90грн х 5), у 2000-
124 грн 50 коп ( 24,90грн х 5), у 2001- 170 грн ( 34 грн х 5 ), у 2002 році- 236 грн 50 коп
(47,30 грн х 5), у 2003 році- 331 грн 10 коп ( 47, 30грн х 7 ), у 2004 -647 грн. 15 коп. (92 грн.
45 коп. х 7), у 2005 році -2324грн. (332 грн. х 7), у 2006 році - 2513грн. (359 грн. х7) як
інваліду війни 3 групи, а всього 6425 грн 75 коп, однак вказані суми позивачу не були
виплачені у повному розмірі, тому недоплата складає - 5716 грн 55 коп. За таких обставин, з
відповідача підлягає стягненню у примусовому порядку на користь позивача недоплачена
частина разової щорічної грошової допомоги в розмірі 5716 гри 55 коп. Рішенням
Конституціїного суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі за конституційним
поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень статей 44,47,78,80 Закону України «Про державний бюджет
України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного суду України щодо
відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 2, 3, ,4 статті 78
Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення або
обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України «Про
державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата
щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" здійснюється в таких розмірах: інвалідам війни 1 групи - 195
грн., інвалідам війни 2 групи - 160 грн., інвалідам війни 3 групи - 130 грн., учасникам
бойових дій - 120 грн., особам які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 195 грн.,
членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників
війни, визначених за життя інвалідами, - 65 грн. Відповідно до ст. 152 Конституції
України закони та інші правові акти за рішеннями Конституційного Суду України визнаються
неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України
рішення про їх неконституційність. Незважаючи на те, що виплата одноразової грошової
допомоги позивачу за 2004 рік відповідно Закону України «Про державний бюджет України
на 2004 рік» відбулася в травні 2004 року, тобто до винесення вищевказаного рішення
Конституційного Суду України , суд, вважає, що недоплачена частина-одноразової грошової
допомоги підлягає стягненню на користь позивача у примусовому порядку, в зв'язку з
визнанням неконституційними положень закону, згідно яких її виплатили. Аналогічним
чином повинно вирішуватись і питання щодо виплати одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2005 та 2006 роки, оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційного Суду України. Заперечення представника відповідача про відсутність законних підстав та бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача суд до уваги взяти не може, оскільки наведенні вище мотиви, переконливо свідчать про наявність в нього достатніх законних підстав для обґрунтування своїх вимог, доказів про відсутність асигнувань суду не надано, але й за умови наявності таких доказів, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати одноразової грошової допомоги учасникам війни. Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, тому згідно до ст. 94 КАС України слід компенсувати дані витрати за рахунок державного бюджету України.
На підставі викладеного, ст.ст 12, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", керуючись ст. ст. 70, 71, 94, 158, 161-164, 186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1не виплачену щорічну разову грошову допомогу за 1999-2006 роки в сумі 5716 грн 55 коп
Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
3
протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя