Справа № 2-a-320
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "
4 квітня 2007 року Томашпільський районний суд
в складі головуючого Семко Г.В.
при секретарі Клімочко С.В
за участю адвоката ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації про стягнення разової щорічної допомоги до 5 травня,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації про стягнення разової щорічної допомоги , вказуючи на те, що він являється учасником війни і згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Незважаючи на те, без урахування розміру мінімальної пенсії, яка встановлювалась на 2006 рік, відповідачем з посиланням на Закон України "Про державний бюджет України" на відповідні роки, зазначена допомога була виплачена у розмірі 55 грн. у 2006 році . Представник позивача ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги змінив і попросив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації на користь позивача недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни за 2006 рік в сумі 1027 грн.,в решті позовних вимог відмовився.
В судовому засіданні представник відповідача Урянський О.С позовні вимоги
ОСОБА_1. не визнає, заперечує проти їх задоволення. З урахуванням пояснень сторін та матеріалів справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань. Судом встановлено, що позивач являється учасником війни, про що свідчить посвідчення учасника війни серії НОМЕР_1,яке видане 28 лютого 2006 року Томашпільським управлінням праці та соціального захисту населення. За змістом ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від
09.07.03 року у 2006 році мінімальна пенсія за віком становила 359 грн. Таким чином
позивачу у 2006 році підлягало до виплати 1077 грн. (359 грн. х 3), однак вказані суми
позивачу не були виплачені у повному розмірі, тому недоплата складає 1027 грн. За
таких обставин, з відповідача підлягає стягненню у примусовому порядку на користь позивача недоплачена частина разової щорічної грошової допомоги в розмірі 1027грн. Рішенням Конституціїного суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції
2
України (конституційності) положень статей 44,47,78,80 Закону України «Про державний
бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного суду України щодо
відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 2, 3, ,4 статті 78
Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення або
обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України «Про
державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата
щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" здійснюється в таких розмірах: інвалідам війни 1 групи - 195
грн., інвалідам війни 2 групи - 160 грн., інвалідам війни 3 групи - 130 грн., учасникам
бойових дій - 120 грн., особам які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 195 грн.,
членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників
війни, визначених за життя інвалідами, - 65 грн. Відповідно до ст. 152 Конституції
України закони та інші правові акти за рішеннями Конституційного Суду України визнаються
неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України
рішення про їх неконституційність. Незважаючи на те, що виплата одноразової грошової
допомоги позивачу за 2004 рік відповідно Закону України «Про державний бюджет України
на 2004 рік» відбулася в травні 2004 року, тобто до винесення вищевказаного рішення
Конституційного Суду України , суд, вважає, що недоплачена частина одноразової грошової
допомоги підлягає стягненню на користь позивача у примусовому порядку, в зв'язку з
визнанням неконституційними положень закону, згідно яких її виплатили. Аналогічним
чином повинно вирішуватись і питання щодо виплати одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2005 та 2006 роки, оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційного Суду України. Заперечення представника відповідача про відсутність законних підстав та бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача суд до уваги взяти не може, оскільки наведенні вище мотиви, переконливо свідчать про наявність в нього достатніх законних підстав для обґрунтування своїх вимог, доказів про відсутність асигнувань суду не надано, але й за умови наявності таких доказів, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати одноразової грошової допомоги учасникам війни. Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, тому згідно до ст. 94 КАС України слід компенсувати дані витрати за рахунок державного бюджету України.
На підставі викладеного, ст 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", керуючись ст. ст. 70, 71, 94, 158, 161-164, 186 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1невиплачену щорічну разову грошову допомогу за 2006 рік в сумі 1027 гривень .
Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.