КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-4459/09/ Головуючий у 1 інстанції Мультян М.Б.
Суддя-доповідач Грибан О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого – судді Грибан І.О.
суддів Бараненко І.І., Беспалова О.О.
розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Територіального управління державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2009 року ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Територіального управління державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, в якому просив визнати дії відповідача щодо винесення постанови про застосування фінансових санкцій № бн від 14.07.2008 року незаконними та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року та задовольнити його позов в повному обсязі. Зокрема апелянт зазначає, що відповідачем не доведено в суді факт проведення 23.06.2008р. засідання комісії та не надано доказів належного повідомлення позивача про проведення засідання комісії 14.07.08р. Також не надано доказів про правомірність проведення перевірки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з наступних підстав.
Положенням частини 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи 22.06.2008 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області на підставі завдання №035636 від 20.06.2008 року з метою додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом була проведена рейдова перевірка належного позивачу автомобіля марки ВАЗ 21112 державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2
За результатами перевірки був складений акт від 22.06.2008 року, в якому зазначено, що водій ОСОБА_2 здійснював експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. 14.07.2008 року на підставі даного акту була винесена постанова, якою за порушенням позивачем вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абз. 4 ч.1 ст.60 цього ж закону до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 510 грн.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі –Закон).
Стаття 1 Закону містить визначення основних термінів, де зазначено, що автомобільний перевізник це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв.
Згідно з абз. 1 ч.1 ст. 34 Закону автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
За правилами ст. 39 Закону передбачені документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Документами для нерегулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника –ліцензія, документ, що засвідчує використання автобусу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія –посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що посвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі – посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виявилося в експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. 3,4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Пункт 15 Порядку визначає, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Пп. 21, 25, 27 зазначеного Порядку зазначає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт, Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Судом першої інстанції встановлено, що перевірка була рейдовою та проводилася на підставі завдання № 035636 від 20.06.2010 року (а.с.48), згідно вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.
На момент проведення перевірки транспортний засіб, за кермом якого перебував позивач, був облаштований як таксі, однак ліцензійна картка у водія була відсутньою. Позивач з актом за результатами рейдової перевірки був ознайомлений та повідомлений про засідання комісій 23.06.08р. ( а.с.13). Повідомлення про виклик на засідання комісії на 14.07.08р. направлене позивачу рекомендованим листом та отримано останнім 10.07.08р. (а.с.52). На засідання комісії 14.07.2008 року позивач не прибув, про причини неявки не повідомив, у зв’язку з чим справу було розглянуто у його відсутність.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам,що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя І.О. Грибан
І.І.Бараненко
О.О.Беспалов