Справа № 11- 748/10 Головуючий у 1 інстанції Сташків В.Б.
Категорія ч.1 ст.121 КК Доповідач Навозенко Л.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого Навозенко Л.С.
суддів Акуленко С. О., Карнауха А. С.
з участю прокурора Шваб Л.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований в АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий:
- 01 лютого 1995 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.140 КК України, ред.1960 р. до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 10 червня 1998 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст.140 КК України, ред.1960 р. до 3 років позбавлення волі, звільнений за амністією 10 вересня 1999 року, не відбутий строк 1 рік 4 місяці 2 дні;
- 27 вересня 2000 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області, з урахуванням ухвали Чернігівського обласного суду від 26 жовтня 2000 року, за ст.42, ч.2 ст.81, ч.3 ст. 140, ст.212 КК України, ред.1960 р. до 4 років позбавлення волі із конфіскацією всього його майна, звільнений 23 вересня 2003 року умовно-достроково на відбутий строк 7 місяців 29 днів;
- 08 лютого 2006 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 12 травня 2006 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.122, на підставі ч.4 ст.70 КК України 3 років 10 місяців позбавлення волі, покарання відбув повністю, -
засуджений за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.
28 квітня 2010 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на кладовищі в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносини, завдав однин удар ножем в праву половину грудної клітини ОСОБА_2, заподіявши останній тяжкі тілесні ушкодження з ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння у вигляді проникаючого колото-різаного поранення правої половини клітинки, ускладненого пневмотораксом.
В апеляції та доповнені до неї засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку з мотивів неправильної кваліфікації судом його дій та порушення норм кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства, у тому числі порушення норм ст. 218 КПК України щодо позбавлення його можливості ознайомитись з матеріалами кримінальної справи, посилається на те, що суд застосував до нього надто сувору міру покарання не прийнявши до уваги його щире каяття та відсутність претензії з боку потерпілої.
Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію і просив вирок суду скасувати, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.
Відповідно до ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких, відповідно до вимог ч.3 ст.299 і 301-1 цього ж Кодексу, докази не досліджувались, не перевіряються.
Як вбачається з протоколу судового засідання, засудженій ОСОБА_1 не оспорював встановлені органами досудового слідства фактичні обставини скоєного злочину та повністю визнав свою вину.
У зв’язку з чим, судом першої інстанції, у відповідності до вимог ч.3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, докази, що містяться у справі, не досліджувалися.
За поясненнями засудженого, зміст ст. 299 КПК України про неможливість у такому випадку оспорювати ці фактичні обставини справи, йому був роз’яснений і зрозумілий.
Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає порушень кримінально-процесуального закону при встановленні дослідження доказів в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України.
Тому, відповідно до ст. 365 КПК України, висновок суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчиненого злочину не перевіряється.
Істотних порушень кримінально - процесуального закону, передбачених ст.370 КПК України, при проваджені досудового слідства та при судовому розгляді справи, в тому числі ті порушення закону, про які засуджений вказав в апеляції, колегією суддів не встановлено, а тому доводи засудженого про скасування вироку з цих причин є безпідставними.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України є правильною.
Міра покарання ОСОБА_1 призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливою, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Судді:
Навозенко Л. С. Акуленко С. О. Карнаух А. С.