Справа № 2-5435/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого         – Юдіна Є.О.,

за участю секретаря – Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

15 липня 2010 року з позовною заявою до суду звернулась ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 01 лютого 2006 року вона була прийнята на посаду директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - «Управління» або «Управління Фонду»). За час керівництва підприємством до неї не було жодних претензій з приводу виконання функцій керівника та веденням фінансово-господарської діяльності Управління. Навпаки за сумлінне виконання покладених на неї Фондом обов'язків вона неодноразово отримувала подяки та грамоти до травня місяця 2010 року.

08 липня 2010 року до позивача зателефонували співробітники Управління та повідомили про те, що на підприємство прийшли сторонні особи з наказом про її звільнення та наказом про призначення нового директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

При цьому на заперечення працівників про неможливість проведення зміни керівництва Управління, у зв'язку з перебуванням її на лікарняному, невідомі особи зазначали, що їх це не цікавить, оскільки вони мають виконати наказ про зміну керівництва підприємства.

Відповідно з вищевказаним наказом № 12-К від 08 липня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва» її було звільнено з посади директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» 08 липня 2010 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що призвело до завдання значних збитків відокремленому підрозділу Фонду, згідно п.3 ст.40 КЗпП України.

Згідно з п. 2 Наказу № 12-К від 08 липня 2010 року відповідач зобов'язав її передати новопризначеному директору Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в установленому порядку бухгалтерську, фінансову документацію, установчі документи, інші ділові папери та печатки управління Фонду згідно до акту прийому-передачі.

Прийнятий Наказ № 12-К від 08 липня 2010 року позивач вважає неправомірним та виданим з грубим порушенням трудового законодавства України, оскільки відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Відповідачу достовірно було відомо, що починаючи з 06 липня 2010 року по 11 липня 2010 року вона перебувала на лікарняному (Листок непрацездатності серія НОМЕР_1 від 06 липня 2010 року).

Не зважаючи на пряму заборону закону, відповідач виніс наказ про її звільнення в період тимчасової непрацездатності.

Відповідачем було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, слід зазначити, що з наказом про звільнення з роботи позивача ознайомлено не було. Копію даного наказу їй було передано її співробітниками. Вказані дії відповідача порушують ст.47 КЗпП України, в якій зазначено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Крім того, відповідно до ст.149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Окрім цього, позивачу незрозуміле формулювання причин її звільнення за «систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що призвело до завдання значних збитків відокремленому підрозділу Фонду, згідно п.3 ст.40 КЗпП України».

Чинний Кодекс законів про працю України не містить наведеної вище підстави звільнення працівника з займаної посади, відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України передбачається, що «трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Також позивачу незрозуміло, які значні збитки і якому відокремленому підрозділу Фонду вона нанесла.

Фактично її було звільнено з підстави не передбаченої чинним трудовим законодавством.

Серед підстав звільнення позивача з посади директора Управління зазначаються наказ від 11 червня 2010 року № 128/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва - Фонду ОСОБА_1 та наказ від 05 липня 2010 року № 167/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового  будівництва» Фонду ОСОБА_1.», з якими її ніколи не ознайомлювали та вона дізналася про прийняття відповідних рішень відповідачем лише при ознайомленні з наказом про звільнення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Окрім цього, ст. 63 Конституції гарантується, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

У відповідності зі ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Жодних пояснень в неї за нібито вчинені порушення трудової дисципліни ніколи не відбиралися натомість, як вбачається з наказу позивача тричі протягом місяця було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок. Обов'язковим елементом складу дисциплінарного проступку є вина працівника. Пленум ВСУ в постанові "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року № 9 визнає дисциплінарним стягненням звільнення на підставах, передбачених пунктами 3,4,7,8 ст.40 КзпП і пунктом 1 ст.41 КзпП України. За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому під систематичністю порушення трудової дисципліни розуміється те, що до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Дізнавшись про своє звільнення з роботи під час перебування на лікарняному позивач була позбавлена можливості ведення звичного способу проживання, втратила душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, оскільки її фактично звільнили через те, чого вона не робила.   Все це призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від неї додаткових зусиль для організації її життя та членів сім'ї. Через постійну нервову напругу погіршилися здоров'я, відносини в сім'ї.

Розмір завданої їй моральної шкоди є безмежним, тому керуючись ст.23 ЦК України, згідно якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, ст.1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. В грошовому виразі вона оцінює нанесену їй  моральну шкоду у розмірі 70 000 гривень.

Позивач просить: 1.Визнати незаконними наказ від 11 червня 2010 року № 128/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1, наказ від 05 липня 2010 року № 167/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1.», наказ № 12-К від 08 липня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва», наказ №13-к від 09 липня 2010 року «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора «Управління житлового будівництва» та скасувати їх. 2. Поновити її на посаді директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з 08 липня 2010 року. 3. Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на її користь моральну шкоду у розмірі 70 000 гривень.

З урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 19 серпня 2010 року, 29 вересня 2010 року, 15 жовтня 2010 року позивач просить: 1.Визнати незаконними наказ від 11 червня 2010 року № 128/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1, наказ від 05 липня 2010 року № 167/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1.», наказ № 12-К від 08 липня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва», наказ №13-к від 09 липня 2010 року «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора «Управління житлового будівництва» та скасувати їх. 2. Поновити її на посаді директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з 08 липня 2010 року. 3. Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на її користь моральну шкоду у розмірі 70 000 гривень. 4. Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37218,60 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача – ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, т.я. звільнення ОСОБА_1 було законне і обґрунтоване.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Вимога позивача, щодо визнання незаконним та скасування наказу від 11 червня 2010 року за № 128/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1

    01 лютого 2006 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Наказом голови правління Фонду від 11 червня 2010 року за № 128/9 директору Управління ОСОБА_1 оголошено догану, за систематичне не виконання доручення керівництва Фонду, а саме не було виконано протокольного доручення робочої наради від 14 травня 2010 року «з питання припинення будівництва житлового будинку №185 по вул.Генерала Лашина», яка проводилась у м.Луганськ, також не було надано достовірної інформації ( за дорученням голови правління Фонду від 13 квітня 2010 року) по фактичним витратам, підтверджених відповідними формами, інформації щодо стану розрахунків з підрядними організаціями, затвердженого графіку будівництва з підтвердженням джерел фінансування, інформації щодо обсягів коштів потрібних для завершення робіт та введення будинку в експлуатацію, планів замовника по залученню цих коштів і забезпечення введення будинку в експлуатацію у запланований термін, не надано відповідні документи за наслідками робочої наради від 27 квітня 2010 року під головуванням в.о. першого заступника голови правління Фонду ОСОБА_5.(а.с.28).

Листом Управління від 28 травня 2010 року ОСОБА_1, як директор УЖБ, зверталась до в.о. першого заступника голови правління ОСОБА_5 з проханням про надання роз’яснень і проведення уточнень в протоколі робочої наради від 21 травня 2010р., а саме:

?   що Управлінням надавалась достовірна інформація по фактичним витратам, про що свідчить запис в п.2, абзац 2 Протоколу робочої наради від 14 травня 2010 року, інформація щодо розрахунків з підрядними організаціями також була надана під час наради 21 травня 2010 року, про що свідчить п.9.1. Протоколу наради;

?   також прохання про надання Управлінню відповідних форм згідно яких вони вважають підтвердження достовірної інформації,

?   також надання лімітів фінансування щомісячно і в розрізі регіонів на об’єкти будівництва «УЖБ», в зв’язку з чим неодноразово зверталось Управління до Фонду для складання графіків будівництва з підтвердженням джерел фінансування;

?   а також і інші поправки і корегування до протоколу робочої наради з метою можливості виконання даного протокольного рішення.

Відповідь на цей лист так і не отримано по сьогоднішній день.

Стосовно не надання достовірної інформації за дорученням Голови правління Фонду від 13 квітня 2010 року та відповідних документів за наслідками робочої наради від 27 квітня 2010 року під головуванням ОСОБА_5- де інформується про те, що на робочої нараді 15 травня 2010 року в м.Луганськ головним бухгалтером Управління була надана достовірна і вичерпна інформація по фактичним витратам, щодо стану розрахунків з підрядними організаціями. Щодо графіку будівництва з підтвердженням джерел фінансування заступник директора надав з терміном закінчення робіт в жовтні 2010 року на будівництві ж/б в м.Луганськ, але жодної відповіді на неодноразові звернення Управління на адресу Фонду з підтвердженням джерел та обсягів фінансування так і не було отримано.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника /ч.3 ст.149 КЗпП України/.

Уповноважений орган при винесенні догани директору Управління ОСОБА_1 належним чином не перевірив обставин, за яких вчинено проступок, а також не врахував сумлінну працю за весь час роботи (а.с.52-63).

Згідно з ч.1 ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення стосовно «систематичного не виконання робітником без поважних причин, покладених на нього обов’язків.

В порушення ст. 149 КЗпП України, пояснень по суті порушення у Директора Управління Фонду ОСОБА_1 не відбирались.

Твердження представника відповідача про неможливість належним чином повідомити ОСОБА_1 про наказ від 11 червня 2010 року за №128/9 про оголошення їй догани, матеріалами справи не підтверджуються, а саме 21 червня о 17.15 год. Управлінням було отримано лист Фонду про те, щоб позивач з’явилась до Фонду 21 червня 2010 року до 17.00 год. для ознайомлення з наказом Голови правління Фонду від 11 червня 2010 року №128/9, тобто коли Управлінням Фонду був отриманий лист про з’явлення ОСОБА_1, час коли потрібно було з’явитися – пройшов.

Також на протязі 3-х днів повинно бути ознайомлено робітника з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, що також не було зроблене.

Вимога позивача, щодо визнання незаконним та скасування наказу від 05 липня 2010 року за № 167/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1

01 лютого 2006 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Наказом голови правління Фонду від 05 липня 2010 року за № 167/9 директору Управління ОСОБА_1 оголошено догану, у зв’язку з тим, що відповідно до доповідної першого заступника голови правління Фонду ОСОБА_5 від 11 червня 2010 року №1888 Управління житлового будівництва Фонду в особі директора ОСОБА_1 було укладено Договір про будівництво (реконструкцію) житла від 14 травня 2010 року за № ЛГ-05/04-І-47п з кандидатом у позичальники ОСОБА_6 Проте, право на укладання договорів інвестування будівництва житла було надано директору Управління житлового будівництва ОСОБА_1 згідно з довіреністю від 31 грудня 2009 року за №1275/8.2, яку було скасовано наказом голови правління Фонду від 29 квітня 2010 року за №93/9. Таким чином на момент підписання Договору про будівництво (реконструкцію) житла за №ЛГ-05/04-І-47п у директора Управління житлового будівництва Фонду не було повноважень на здійснення таких дій (а.с.34).

Як вбачається із матеріалів справи, дійсно 31 грудня 2009 року директору управління ОСОБА_1 було видано довіреність за №1275/8.2 для здійснення представницьких функцій при виконанні фінансово-господарських повноважень (а.с.300).

29 квітня 2010 року наказом голови правління Фонду за №93/9 була скасована довіреність від 31 грудня 2009 року за №1275/8.2, видана на ім’я ОСОБА_1 з правом передоручення працівникам Управління (а.с.133).

29 червня 2010 року між Управлінням житлового будівництва Фонду в особі директора ОСОБА_1 та кандидатом у позичальники ОСОБА_6 було укладено Договір про будівництво (реконструкцію) житла за № ЛГ-05/04-І-47п (а.с.301-305).

Крім загальної довіреності від 31 грудня 2009 року директору управління ОСОБА_1 була видана спеціальна довіреність від 25 червня 2010 року за №827/5, про те, що ОСОБА_1 надається право укладати договір про будівництво (реконструкцію) житла с ОСОБА_6(а.с.299).

    На момент укладання зазначеного Договору про будівництво (реконструкцію) житла за № ЛГ-05/04-І-47п довіреність від 25 червня 2010 року за №827/5 не була скасована.

Крім того згідно з п.9.8 Положенням про «Управління житлового будівництва» Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», яке діє з 12 грудня 2006 року і по теперішній час, Директор Управління житлового будівництва Фонду має право вирішувати питання укладення правочинів на суму до 5 мільйонів гривень, укладання та здійснення правочинів понад суму 5 мільйонів гривень проводиться за попереднім погодженням з правлінням Фонду та з детальним обґрунтуванням необхідності його здійснення (а.с.153-161).

Як вбачається із матеріалів справи, в п. 6.1 зазначеного договору від 29 червня 2010 року за № ЛГ-05/04-І-47п про будівництво (реконструкцію) житла вказано, що вартість квартири, зазначеної в п.3.1 цього Договору на момент його укладання складає 324720,00 гривень, в т.ч. ПДВ 54120,00 гривень.

Тобто сума договору укладеного між Директором Управління ОСОБА_1 і ОСОБА_6 була до 5 мільйонів гривень.

Виходячи із вищенаведеного, Директор Управління житлового будівництва Фонду ОСОБА_1 мала повноваження укладати Договір про будівництво (реконструкцію) житла за № ЛГ-05/04-І-47п з кандидатом у позичальники ОСОБА_6

В наказі від 05 липня 2010 року за №167/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1 зазначено, що договір за № ЛГ-05/04-І-47п між Директором Управління ОСОБА_1 і ОСОБА_6 був укладений 14 травня 2010 року. А в дійсності зазначений договір був укладений 29 червня 2010 року, про що свідчить ксерокопія договору в матеріалах справи. Договір не змінявся і не доповнювався.

Також в порушення ч.1 ст.149 КЗпП України, пояснень по суті порушення у Директора Управління Фонду ОСОБА_1 не відбирались.

На протязі 3-х днів повинно бути ознайомлено робітника з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, що також не було зроблене.

Згідно з ч.3 ст.40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності(крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Наказом голови правління Фонду від 08 липня 2010 року за № 12-к ОСОБА_1 звільнили з посади Директора Управління за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, що призвело до завдання значних збитків відокремленому підрозділу Фонду, згідно п.3 ст.40 КзпП України (а.с.7).

Наказом голови правління Фонду від 09 липня 2010 року за №13-к на посаду директора «Управління житлового будівництва» призначено ОСОБА_3 (а.с.8).

Під час підписання зазначених наказів ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності Серія АВД №734348 (а.с.9).

Наказом голови правління Фонду від 28 вересня 2010 року за №16-к, до наказу від 08 липня 2010 року за №12-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва» було внесено зміни, а саме: звільнити ОСОБА_1 з посади директора Управління Фонду 10 серпня 2010 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором або правилами трудового розпорядку, згідно п.3 ст.40 КзпП України (а.с.65).

Суд вважає, що директор правління Фонду не мав право видавати накази про звільнення директора Управління Фонду та призначення нового виходячи з наступного.

Позивач неодноразово повідомляла правління Фонду про те, що вона знаходиться на лікарняному.

Незважаючи на повідомлення, всупереч чинному законодавству України, а саме ч.3 ст.40 КЗпП України, голова правління Фонду звільнив позивача.

Хоча наказом голови правління Фонду від 28 вересня 2010 року за №16-к, до наказу від 08 липня 2010 року за №12-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва» було внесено зміни і звільнили позивача 10 серпня 2010 року, тобто після лікарняного, суд вважає, що права і інтереси директора Управління Фонду вже були порушені і мали наслідки, у вигляді втрати заробітної платні та інших гарантій передбачених Конституцією України.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховуючи підпункт б) та абзац 2 пункту 4 положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за №100.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно з абз. «з» п.1.1 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року № 100 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26 вересня 2001 року № 1266.

Відповідно до абз. 3 п. 2 р. 11 Постанови обчислення середньомісячної заробітної плати проводиться виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, які передують дії, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до довідки про доходи, наданої позивачу Управлінням житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» згідно даними бухгалтерського обліку ОСОБА_1 за два останні місяці роботи було нарахований наступний дохід (а.с.19):

- травень 2010 р. - 9567,16 грн.;
- червень 2010 р. - 10175,00 грн.
Разом:            19 742,16 грн.

Згідно п. 4 Постанови КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року при обчисленні середньої робітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога/, а також допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 вищевказаної Постанови КМУ нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у спадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Фактично з позивачем був проведений розрахунок до 08 липня 2010 року. Станом на 29 жовтня 2010 року кількість днів вимушеного прогулу становить 115 дні. Отже, заробіток за час вимушеного прогулу станом на 29 жовтня 2010 року складає 19 742,16 грн. (9567,16 + 10175,00) : (31 + 30) = 323,64 грн. (розмір середньоденного заробітку).

115 дні х 323,64 грн. = 37 218,60 грн. (заробіток за час вимушеного прогулу).

Згідно з ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Зокрема, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.2, 3 ч.2 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною друге цієї статті.

Позивач оцінила завдану їй моральну шкоду у розмірі 70000 гривень, посилаючись на те, що незаконне звільнення відобразилось на стані її здоров’я і  її родини.

Суд задовольняє вимоги позивача про стягнення моральної шкоди частково, у розмірі 2000 гривень.

Згідно з пп. 2,4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 88, 110, 209, 210, 367 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 40, 149, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито", Постановою Пленуму ВСУ від 06 листопада 1992 року, Законом України «Про оплату праці», суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.    

Визнати незаконними та скасувати наказ від 11.06.2010 року №128/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1, наказ від 05.07.2010 року №167/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1, наказ №12-К від 08.07.2010 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва», наказ від 09 липня 2010 року №13-к «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора «Управління житлового будівництва», наказ від 28.09.2010 року №16-к «Про внесення змін до наказу від 08.07.2010 року №12-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва».    

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з 08 липня 2010 року.

Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37218 (тридцять сім тисяч двісті вісімнадцять) гривень 60 копійок.

Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та виплати середнього заробітку за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення  було постановлено  без  участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 Суддя:           підпис

Згідно з оригіналом: Суддя -  

                                                      Справа № 2-5435/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

29 жовтня 2010 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого         – Юдіна Є.О.,

за участю секретаря – Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

На підставі ч.3 ст.209 ЦПК України, зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, пов’язаної з обґрунтуванням доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частину, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.    

Визнати незаконними та скасувати наказ від 11.06.2010 року №128/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1, наказ від 05.07.2010 року №167/9 «Про оголошення догани директору «Управління житлового будівництва» Фонду ОСОБА_1, наказ №12-К від 08.07.2010 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва», наказ від 09 липня 2010 року №13-к «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора «Управління житлового будівництва», наказ від 28.09.2010 року №16-к «Про внесення змін до наказу від 08.07.2010 року №12-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора «Управління житлового будівництва».    

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з 08 липня 2010 року.

Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 37218 (тридцять сім тисяч двісті вісімнадцять) гривень 60 копійок.

Стягнути з Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та виплати середнього заробітку за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення  було постановлено  без  участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 Суддя: