Cпр.№2-a-81\2007p. ПОСТАНОВА
іменем України
25 квітня 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Гумен В.М.
суддів : Ільченко О.І. та Новак А.В.
при секретарі Харченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки адміністративний позов
ОСОБА_1на дії заступника Міністра юстиції України ОСОБА_2.
ВСТАНОВИВ:
Позивач в своєму адміністративному позові вказує,що 31 січня 2007 року він направив Міністру юстиції України і члену Вищої ради юстиції А.Лавриновичу заяву в якій на підставі ст. З Конституції України, ЗУ " Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" просив його "... провести перевірку на предмет виявлення істинних мотивів діяльності суддів апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3,ОСОБА_4 і ОСОБА_5,результатом яких стало позбавлення його найважливішого із конституційних прав - права судового захисту да ще і по таких підставах,які досконало несувмісні з дипломом юриста,а тим більше,з суддею класу не нижче третього ".
16 березня 2007 року він отримав від відповідача повідомлення № Г-2314 від 14 березня 2007 року про переадресування його звернення до Міністра юстиції України в Раду суддів України.
Позивач посилаючись на те,що відповідач явно порушив строк реагування на його звернення передбачений ст. 7 Закону України " Про звернення громадян" та переадресувавши його звернення Раді суддів України ,фактично викинув його в мусорну корзину ,чим порушив його права передбачені ст.ст. 3,19,38,40 Конституції України,просить суд визнати факт порушення відповідачом його прав та зобов"язати відповідача передати його заяву від 31 січня 2007 року Міністру юстиції України для прийняття рішення по суті.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги,відповідач в судове засідання не з"явився,хоча про час слухання справи був повідомлений в установленому законом порядку і його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення позивача,дослідивши інші матеріали справи,суд вважає,що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
31 січня 2007 року позивач звернувся з заявою до Міністра юстиції України і члена Вищої ради юстиції А.Лавринович (а.с.3) в якій просив ініціювати перевірку діяльності суддів апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3,Н.Страшного і ОСОБА_5,які відмовили йому в правосудді по таким на його думку підставах,які досконало несувмістні з вищою юридичною освітою.
14 березня 2007 року заступник Міністра юстиції України ОСОБА_2. надала ОСОБА_1відповідь за № Г-2314-22 (а.с.3) в якій повідомляла,що його заява від 31 січня 2007 року розглянута в Міністерстві юстиції України ,що Міністерство юстиції є центральним органом виконавчої влади,який у своїй діяльності керується Конституцією України,законами України, Положенням про Міністерство юстиції України затверженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577,що повідомлення щодо нібито порушення процесуального законодавства суддями апеляційного суду Чернігівської області підлягає перевірці на проведення якої Міністерство юстиції повноважень немає, в зв"язку з чим його заяву надіслано до Ради суддів України,яка згідно з п.3 частини п"ятої статті 116 Закону України " Про судоустрій України" здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів.
Питання проведення перевірки порушень процесуального законодавства суддями
апеляційного суду та здійснення контролю за організацією діяльності відповідних судів не входять до функцій,які виконує Кабінет Міністрів України відповідно до положень ст. 116 Конституції України.
Відповідно до п.1 Положення " Про Міністерство юстиції України" затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577 Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади,діяльність якого спрямовується і кординується Кабінетом Міністрів України.
П.2 цього ж Положення передбачено,що Мінюст в своїй діяльності керується Конституцією України Законами України та цим Положенням.
До завдань Мінюсту відображених в п.п. 3,4 даного Положення не відноситься питання проведення перевірки порушень процесуального законодавства суддями апеляційного суду та здійснення контролю за організацією діяльності відповідних судів ,як не охвачується дане питання і правами Міністерства відображеними в п. 5 даного Положення.
В судовому засіданні позивач не навів Законів,відповідно до положень яких дане питання віднесено саме до компетенції Мінюсту і такі Закони взагалі не існують в державі.
Відповідно по положень п.п. 1,5 ст.116 Закону України " Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 року в період між з'їздами суддів України вищим органом судівського самоврядування є Рада суддів України ,яка і здійснює контроль за організацією діяльності судів,в тому числі і апеляційних.
Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено,що Міністр юстиції України і член Вищої ради юстиції В. Лавринович не є посадовою особою ,яка проводить перевірки порушення процесуального законодавства суддями апеляційного суду та здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів а тому заступник Міністра юстиції ОСОБА_2правомірно направила його звернення до одного з контролюючих діяльність суду органу Ради суддів України,яка згідно наданих їй повноважень названим вище Законом, має право ініціювати питання дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних судів,в тому числі і перед Вищою радою юстиції,але при умові наявності для того підстав,що повинно установлюватись під час проведення відповідної перевірки,щодо конкретного судді.
Відреагування заступника Міністра юстиції ОСОБА_2. саме таким шляхом на заяву позивача не носить протиправний характер.
Якщо позивача не влаштовує розгляд його питання Радою судців України,то в його наявні всі можливості для звернення з подібного роду заявою безпосередньо до Вищої ради юстиції до компетенції якої також відповідно до положень ст. 131 Конституції України та відповідно ст. З Закону України " Про Вищу раду юстиції"" від 23 березня 2004 року наряду з іншими повноваженнями,входить також повноваження по здійсненню контролю за діяльністю судів.
Під час розгляду заяви позивача, заступник Міністра юстиції України ОСОБА_2. не могла знати ,що позивач бажає,щоб питання викладені в його заяві розглядались саме Вищою радою юстиції а не яким небудь іншим органом.
Позивач в свої заяві просив Міністра юстиції України ініцювати чи провести перевірку діяльності суддів,що і було зроблено заступником Міністра переадресуванням заяви позивача до компетентного у вирішенні даного питання органу.
Право вибору способу реагування на заяву позивача належить саме Міністру і нікому іншому.
За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити позивачу в позові до відповідача в частині визнання факту порушення відповідачом його прав передбачених ст.ст. 3,19,38,40,55 Конституції України та поновлення їх,зобов"язавши відповідача передати заяву від 31 січня 2007 року на розгляд Міністру юстиції України для прийняття рішення по суті.
Ст. 7 Закону України " Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року передбачено, що якщо питання ,порушені в одержаному органом державної влади зверненні
не входять до їх повноважень,воно в термін не більше п"яти днів пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі,про що повідомляється громадянину,який подав звернення.
Заява позивача була направлена в адрес відповідача З1 січня 2007 року і була переслана відповідачом за належністю до відповідного органу 14 березня 2007 року.
Таким чином відповідачем був порушений п"ятиденний строк пересилки звернення за належності передбачений названим вище Законом а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Задовільняючи таким чином частково адміністративний позов ,суд вважає необхідним стягнути з відповідача в користь позивача 1 грн. 70 коп. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позову до суду,пропорційно до задоволених вимог, відповідно до положень ст. 94 КАС України.
На підставі наведеного ,ст.ст.131,116 Конституції України,ст. ст. 116 Закону України " Про судоустрій України " від 7 лютого 2002 року ,ст.3 Закону України " Про Вищу раду юстиції " від 23 березня 2004 року ,ст. 7 Закону України " Про звернення громадян " від 2 жовтня 1996 року ,п.п.2,3,4,5 Положення " Про Міністерство юстиції України " затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577,керуючися ст.ст. 17,56,94,158-163 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1на дії заступника Міністра юстиції України ОСОБА_2. - задовільнити частково.
Визнати протиправним дії заступником Міністра юстиції України ОСОБА_2 що стосуються строків пересилки звернення ОСОБА_1. за належністю відповідному органу відображених в положеннях ст. 7 Закону України " Про звернення громадян " від 2 жовтня 1996 року.
В решті позову ОСОБА_1на дії заступника Міністра юстиції України ОСОБА_2. - відмовити.
Стягнути з заступника Міністра юстиції України ОСОБА_2. в користь ОСОБА_11 грн. 70 коп. в рахунок відшкодування витрат затрачених на сплату судового збору при подачі позову до суду.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.