Справа № 2-2123-2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
10 грудня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Маринчука М.П.
при секретарі Дехканбаєвій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 (ОСОБА_2), ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до відповідачів, вказуючи на таке.
Між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № U 132/bsk від 16.01.2008 року, за яким відповідач одержав кредит в розмірі 16800 грн. у тимчасове користування до 14.01.2011 року.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_3, 16.01.2008 року укладено договір поруки № U 132/1/bsk, за яким, у випадку невиконання зобов’язань по кредитному договору, ОСОБА_3 відповідає разом з ОСОБА_1 перед банком, як солідарні боржники (п.3.1.).
Крім того, згідно умов цього договору, поручитель погоджується з тим, що при зміні Боржника, зміні змісту та обсягу (зміна суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісій та інших плат згідно з кредитним договором) забезпеченого цією порукою зобов’язання (в тому числі новація зобов’язання) за кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов’язань за кредитним договором (п.1.3.), а також поручитель погоджується з тим, що при внесенні будь-яких змін у кредитний договір, в тому числі якщо такі зміни збільшують обсяг відповідальності Поручителя або відбулась новація зобов’язання, такі зміни розповсюджуються на цей договір поруки і на Поручителя, і не є підставою для припинення поруки (п.3.4).
Згідно умов договору поруки, порука припиняється на підставах та у порядку, що передбачений чинним законодавством та цим договором (п.3.3).
20.06.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № U 132/bsk від 16.01.2008 р., яким збільшено обсяг відповідальності Позичальника.
Так як, Позичальник порушив зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користуванням позивач звернувся до суду про стягнення солідарно з відповідачів на його користь 20310 грн. 37 коп. заборгованості за кредитом та судові витрати в сумі 323 грн. 10 коп.
В процесі розгляду справи, позивач заявив клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_1 належним відповідачем ОСОБА_2, в зв’язку зі смертю ОСОБА_1 і просить стягнути заявлену у позові суму з ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Судом встановлені заявлені у позові договірні правовідносини , що підтверджується матеріалами справи.
Встановлено, що боржник за Договором кредиту № U 132/bsk від 16.01.2008 р ОСОБА_1 25.09.2009 р. помер.
Після його смерті, на підставі заяви дружини померлого ОСОБА_2, як спадкоємиці після смерті чоловіка, від 24.03.2010р Уманською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа.
В силу ст. 1282 ЦК України, якщо боржник помер, задовольнити вимоги кредитора повністю зобов’язані спадкоємці, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Тобто спадкоємці боржника є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Однак, як вказано у відповіді Уманської міської державної нотаріальної контори від 4.11.2010 р. № 1369/02-32, у своїй заяві спадкоємця ОСОБА_2 не вказала ні склад спадкового майна, ні його вартість.
Разом з тим, згідно відповіді Уманського відділку ЧООБТІ від 6.12.2010 р. № 2288 на запит суду за гр. ОСОБА_4 (матір’ю ОСОБА_1) та за ОСОБА_1 зареєстрована на правах приватної спільної сумісної власності АДРЕСА_1 інвентаризаційною вартістю 46853 грн.
Але, ця квартира перебуває в іпотеці за договором кредиту № 2028-4Д від 20.06.2008 р. укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 та договором іпотеки № 2028-4Д від 20.06.2008 р. укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1, ОСОБА_4 (матір’ю ОСОБА_1.).
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували свій шлюб 20.09.2008 року, кредит в банках та договір іпотеки укладався ОСОБА_1 відповідно 16.01.2008 р. і 20.06.2008 р., тобто ще до їхнього одруження.
Як пояснила ОСОБА_2 для чого ОСОБА_1 брав кредит їй невідомо, так як він нічого про це, під час спільного проживання не розповідав.
При встановлених обставинах суд вважає, що ОСОБА_2 не може бути відповідачем по боргах ОСОБА_1, а тому у позові проти неї необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, в разі порушення Боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 3 ст. 559 ЦК України, якщо у договорі поруки є умова про згоду поручителя відповідати за нового боржника, поручитель є відповідальним за виконання зобов’язання спадкоємцями.
Тобто, при наявності кредитного договору та договору поруки поручитель приймає на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено в договорі поруки.
За умовами ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником.
Згідно умов договору поруки № U 132/1/bsk від 16.01.2008 р. укладеного між позивачем та ОСОБА_3 така умова, як прийняття поручителем на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника у разі його смерті, не встановлена.
Тому, відсутність в договорі поруки згоди поручителя відповідати за правонаступника боржника у випадку невиконання чи неналежного виконання ним основного зобов’язання чи будь-якої іншої особи, є підставою для відмови у позові про стягнення кредитних зобов’язань боржника після смерті останнього.
Вислухавши сторони процесу, дослідивши матеріали справи, на підставі вище викладеного суд вважає, що у позові необхідно відмовити.
Керуючи ст. ст. 523,554,559,1282 ЦК України, ст. ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У позові ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачами в той же строк з дня одержання копії цього рішення до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції.
Головуючий _______________