Справа №2а-2026/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Суддя Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області Сіренко М.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки „Про перерахування пенсії”,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки в відмові в перерахуванні розміру пенсії противоправними, встановлення розміру його державної пенсії з 01.11.2009р. в розмірі не менш 3438грн., відповідно до ст..ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлення розміру його державної пенсії з 1.11.2009р. в розмірі не менш 3438грн., додаткової пенсії – 286,50грн. і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок сплаченої пенсії в період з 1.11.2009р., з проведенням доплат і перерахунків.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, а також є інвалідом 3 групи. Відповідач відмовив йому у перерахуванні пенсії, передбаченому законодавством, хоча відповідно до п.4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим, по 3 групі інвалідності, 6 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії повинен складати 50% мінімальної пенсії за віком. 9 вересня 2008р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно змінам в діючому законодавстві. Рішенням начальника управління від 17.09.2008р. №4985/03-40 в перерахунку пенсії з розміру прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, йому було відмовлено. З 1 листопада 2009р. Законом України «Про внесення змін в Закон України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 06.11.2009р. №1715-УІ прожитковий мінімум для непрацездатних осіб встановлено у розмірі 573грн.
В судове засідання позивач і представник не з’явилися, просили розглянути справу в їх відсутності.
Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибув до судового засідання, але просив розглянути справу в їх відсутності.
Тому, суд вирішує справу в письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і йому встановлено 3 групу інвалідності. /а.с. 5/
Статтею 49 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХП „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а/державної пенсії; б/додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
ОСОБА_4, будучи не згодним з розмірами призначених пенсій, в вересні 2009 року звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок призначених пенсій, але отримав відмову від 17 вересня 2009 року. /а.с. 7/
Частиною 4 статті 54 вказаного Закону /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, і встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.. 50 зазначено Закону особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено ст.. 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Отже, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-1У встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таке право позивача гарантується частиною 2 статті 46 Конституції України.
ОСОБА_4 одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Розрахунок пенсії позивачу Управління ПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки провело з урахуванням розміру, установленого чинною на той час постановою КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 3.01.2002р. №1.
Між тим, при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону №796-ХП, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з огляду на який визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою КМУ від 30.05.1997р. №523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50,54 Закону №796-ХП. А в пункті 2 постанови від 3.01.2002р. №1 КМУ установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, керуючись загальними засадами пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50,54 Закону №796-ХП, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
При цьому, положення ч.3 ст. 28 Закону №1058-1У не є перешкодою для застосування зазначеної величини /мінімального розміру пенсії за віком/ для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбачено частиною 1 цієї статті.
Тому, суд вважає дії відповідача щодо відмови ОСОБА_4 в перерахуванні державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, неправомірними, і вважає за необхідне зобов’язати відповідача зробити такий перерахунок з 1 листопада 2009 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законах про Державний бюджет України на відповідний рік.
Також, слід зазначити, що Верховний Суд України / в справі за позовом ОСОБА_5…../ зазначив, що „з огляду на положення статей 21,105,162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум”.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не зазначені конкретний розмір пенсії, суд зобов’язує відповідача зробити перерахунок його пенсії і виплатити її.
Керуючись ст..ст. 9,10,11,70,71,158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки щодо відмови ОСОБА_4 в перерахуванні розміру пенсій – неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки зробити перерахунок раніше призначених ОСОБА_4 державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50,54 Закону України від 28 лютого 1991р. №796-ХП „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 1 листопада 2009 року, з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлених в законах про Державний бюджет України на відповідні роки.
В решті позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.О. Сіренко