Справа № 2-1047/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2010 року смт. Роздольне Роздольненський районний суд АР Крим у складі:

головуючий судя                                                             Тєдєєва О.А.,

при секретарі                                                                   Асановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Роздольне справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу 4 боксів з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1 та визнання права власності.

Свої позовні вимоги позивач  обґрунтовує тим, що 02.04.2004 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі- продажу 4 боксів з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1, про що свідчить розписка. Нотаріально договір купівлі-продажу оформлений не був.  На виконання цього договору на вищевказаний об’єкт нерухомості  ОСОБА_3 йому були передані документи.

              В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, його представник позовні вимоги підтримав,  просить суд на підставі ч.2 ст.220 ЦК України  визнати дійсним договір купівлі- продажу 4 боксів з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1 в літері «Д»: приміщення №5 площею 61,4 кв.м., приміщення №6 площею 29 кв.м., приміщення №7 площею 18,6 кв.м., приміщення №* площею 15,8 кв.м. на суму 2074 гривень. В літері «Є» приміщення площею 320,6 кв.м. на суму 6 222 гривні. Прилегле асфальтоване мощіння на суму 3 688 гривень. Що складає 31/100 частки домоволодіння та визнати право власності на це майно.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

            Представник відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні з позовом не згодні, пояснили, що с пірне майно передано ОСОБА_4 за рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 06.02.2002 року. Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 03.09.2003 року спірне майно також передано не особисто ОСОБА_3, а у власність спілки співвласників інтереси яких представляв ОСОБА_3 Вважають, що у визнанні договору купівлі-продажу дійсним та визнанні права власності на 4 бокса з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1 має бути відмовлено, так як відповідно діючого законодавства на час укладення вищезазначеного договору він повинен був бути оформлений нотаріально, тому підстав для його визнання дійсним не має.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Судом встановлено що 02.04.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений письмовий договір купівлі- продажу 4 боксів з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1. На виконання умов договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 гроші в розмірі 11 984 гривні, а останній передав йому 4 бокси з прилеглою до них площадкою та документи, що підтверджується розпискою (а.с.3).

Нотаріально договір купівлі продажу житлового будинку не посвідчувався, про його державну реєстрацію сторони не звертались, що також підтвердили сторони у судовому засіданні.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачені конкретні способи захисту цивільних прав та інтересів судом, які не містять в собі такий спосіб як визнання правочину дійсним.

Відповідно до вказаної норми, суд також може захистити цивільне право, або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилялась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При цьому за правилами ч. 3 ст. 10 ЦПК України на позивача покладено обов’язок довести факт такого ухилення. Позивач не навів суду доказів того, що ОСОБА_3 ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу будинку укладеного з ОСОБА_2, або того, що нотаріальному оформленню договору про відчуження нерухомого майна суттєво перешкоджала обставина, яка не залежала від волі сторін.

            Згідно з частиною 3 статті 640,657 Цивільного кодексу України  договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, або державній реєстрацій, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

           Тому законодавець відрізняє договори , які підлягають нотаріальному посвідченню від договорів, які підлягають державній реєстрації та договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

           Проте, як вбачається з конкретного змісту частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, вказана норма матеріального закону передбачає можливість визнання дійсними тільки договорів, які підлягають лише нотаріальному посвідченню, і не передбачає можливість визнання дійсними договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

           Зважаючи на таке, законодавче закріплення судового захисту цивільних прав та інтересів таким способом, як визнання дійсними договорів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації-відсутнє. В той час відповідно до положень частини 2 статті 182 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 55 Закону України «Про нотаріат» правочини щодо нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

            Крім того, угоди, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, до їх державної реєстрації вважаються взагалі неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов’язків, оскільки момент вчинення вказаних право чинів, відповідно до статей 210, 640 ЦК України прямо пов’язується з державною реєстрацією.

            Зазначене, з огляду на чинне законодавство, взагалі виключає правову можливість визнання судом дійсним договору, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

            Однією з підстав позову була неможливість нотаріального посвідчення правочину. Проте, як вбачається з матеріалів справи відомості щодо відмови нотаріуса в посвідченні правочину та оскарженні його дій     відсутні.

Таким чином, договір купівлі продажу 4 боксів з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.02.2004 року підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тому він не є укладеним і не створює для сторін прав та обов’язків.  Позивач не навів суду чому договір не був нотаріально посвідчений та доказів того, чи дійсно ОСОБА_3  ухилявся від нотаріального посвідчення договору.

Крім того відповідно до вимог ст. 334 ЦК України право власності на майно по договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, настає у набувача з моменту такого посвідчення . Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

 У зв’язку з тим, що договір купівлі продажу 4 боксів з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.02.2004 року підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, але не був нотаріально посвідчений та зареєстрований у встановленому законом порядку ОСОБА_2 не набув право власності на 4 бокси з прилеглою до них площадкою, які розташовані в АДРЕСА_1.

Зважаючи на викладене у задоволенні позову має бути відмовлено.

На підставі викладеного , керуючись ст. 220, 655, 657 Ц К  України, ст. ст. 10,11, 57, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК   України,  суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності – відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в  апеляційному  порядку до Апеляційного Суду автономної Республіки Крим через Роздольненський районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: підпис    

Згідно з оригіналом:

Суддя:                                         О.А.Тєдєєва

Секретар:                                     Н.І. Асанова

Рішення не набуло законної сили.

Суддя:                                         О.А.Тєдєєва

Секретар:                                     Н.І. Асанова