ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
14 червня 2006 р. |
№ 2-5/4654.1-05 (2-14/3425-03, 2-14/1710-04) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
|
Перепічая В.С. (головуючий ), |
|
|
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства “Вахрушевський ремонтно-механічний завод” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2005р. у справі за позовом Державного відкритого акціонерного товариства “Вахрушевський ремонтно-механічний завод” до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У січні 2003 року Державне відкрите акціонерне товариство “Вахрушевський ремонтно-механічний завод” пред'явило в господарському суді позов до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 13914,73 грн.
У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути заборгованість в сумі 13901,79 грн. за договорами на постачання вугілля НОМЕР_1 від 11.09.2000р. та НОМЕР_2 від 02.04.2001р.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 568,52 грн. витрат на відрядження.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2005р. (суддя Гаврилюк М.П.) позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача було стягнуто 13901,79 грн. заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2005р. (судді Щепанська О.А. -головуючий, Прокопанич Г.К., Латиніна О.А.) апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 було задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2005р. скасовано, у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2005р., а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2005р. залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Предметом спору є стягнення заборгованості за поставлене відповідачу вугілля.
Згідно додаткової угоди від 14.09.2000р. до договору НОМЕР_1 від 11.09.2000р. і додаткової угоди від 05.04.2001р. і договору НОМЕР_2 від 02.04.2001р. оплата за вугілля проводиться замовником (відповідачем) товарно-матеріальними цінностями.
Позивачем за накладною НОМЕР_3 від 10.12.2001р. було відвантажено вугілля відповідачу на суму 13899,60 грн. за рахунком-фактурою НОМЕР_4 від 10.12.2001р., що останнім не заперечувалось.
При цьому судом другої інстанції при повторному розгляді справи на підставі зібраних у справі доказів, в їх сукупності, зокрема, і проведеним судовим почеркознавчим експертизам, було дано відповідну юридичну оцінку та було встановлено, що відповідач в рахунок оплати передав позивачу товар на суму 13899,13 грн.
Зазначене позивачем у порядку ст. 33 ГПК України не спростовано
Що ж стосується оформлення відповідачем документів бухгалтерського обліку з порушенням Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей», Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, Закону України «Про податок на додану вартість», вказаних в рішенні суду першої інстанції, то, як вірно зазначив суд другої інстанції, це не впливає на той факт, що товар на суму 13899,60 грн. був дійсно отриманий позивачем від відповідача.
Отже за цих встановлених дійсних обставин справи, суд другої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову, скасувавши при цьому, як помилково прийняте, рішення господарського суду.
Стосовно ж доводів касаційної скарги, спрямованих на переоцінку доказів пов'язаних з вирішенням спору сторін, то виходячи з припису ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства “Вахрушевський ремонтно-механічний завод” залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2005р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук