АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Справа № 33-958/2010р. Суддя першої інстанції: Єрмак Н.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 грудня 2010 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Шляхов М.І., за участю особи, притягненої до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Як вказано в постанові судді, 9 серпня 2010 року о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель», д.н. НОМЕР_1, по вул. Командарма Уборевича, біля будинку № 16 зупинив автомобіль. Знаходився в салоні автомобіля, відчинив двері та створив перешкоду в русі автомобілю «ВАЗ», д.н. НОМЕР_2, який рухався з лівого боку, в наслідок чого стався наїзд на відчинені двері. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
При розгляді справи суддя прийшов до висновку, що в порушенні вимог Правил дорожнього руху України, передбачених п. 15.13, винен водій ОСОБА_1.
Вказана постанова судді оскаржена ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення суддею вимог ст.268 КУпАП при розгляді справи, у зв’язку із чим він був позбавлений можливості надати відповідні докази та особисті пояснення по справі, просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі.
Крім того, на аркуші 20 матеріалів справи міститься клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Апеляційний суд не розглядає вказане клопотання ОСОБА_1, оскільки строк на оскарження постанови судді від 27 жовтня 2010 року ним пропущений не був.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, думку іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ст. 245 КУпАП, що встановлюють завдання при провадженні в справах про адміністративні правопорушення, суд в повному обсязі з’ясував обставини справи, і, ухвалюючи рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходив з того, що останній не виконав вимоги п.15.13 Правил дорожнього руху України, згідно яким забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це погрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, і таким чином допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_2
При цьому суд обґрунтовано керувався наявними у справі даними, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 9 серпня 2010 року серії АХ 271656, складеним інспектором ООДТП Сікора В.В. за ознаками в діях ОСОБА_1 порушення п.15.13 Правил дорожнього руху України, схемою місця ДТП, що відображує механізм зіткнення і розташування транспортних засобів учасників пригоди, яка підписана ОСОБА_1 без зауважень чи будь-яких доповнень, особистими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Зазначеним доказам судом першої інстанції була надана належна оцінка у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, яка відображена у мотивувальній частині постанови суду.
Доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, одночасно в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 роз’яснені його права та надана можливість викласти всі необхідні, як на його думку, доводи щодо дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
Так, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що на ділянці дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, дуже погана оглядовість, крім того, позаду його автомобілю стояв автобус, який ще більш зменшував оглядовість. При цьому він, перш ніж відкрити двері приблизно на 20 см, подивився у дзеркало заднього виду та переконався у відсутності автомобілів. Вважає, що водій ОСОБА_2 не дотримався безпечного бокового інтервалу при об’їзді його автомобілю, що й стало причиною зіткнення автомобілів.
Суд апеляційної інстанції критично відноситься до вказаних пояснень ОСОБА_1, оскільки ні в своїх поясненнях під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, ні в письмових поясненнях в суді першої інстанції ОСОБА_1 не вказував, що за його автомобілем знаходився припаркований автобус, який зменшував йому оглядовість.
Крім того, апеляційний суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про наявність в діях водія ОСОБА_2 порушень вимог Правил дорожнього руху України, які знаходилися у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, оскільки працівниками ДАІ протокол про адміністративне правопорушення, як єдина підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, у відношенні водія ОСОБА_2 не складався.
За клопотанням ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він не був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підійшов на місце події хвилин через 10-15 після того, як йому зателефонував ОСОБА_1 Хвилин через 40 на місце пригоди приїхали працівники ДАІ, зробили відповідні заміри та запропонували обом учасникам надати свої пояснення. Що й було зроблено. Однак водій ОСОБА_2 раніше написав пояснення та деякий час спілкувався з працівниками ДАІ. Коли свої пояснення підготував ОСОБА_1, у відношенні нього вже був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Аналогічні пояснення надав свідок ОСОБА_5, доповнивши, що дорога на місці пригоди має невелику оглядовість. Крім того зазначив, що прибувши на місце зіткнення, він бачив, що позаду автомобіля ОСОБА_1 знаходився припаркований автобус.
Апеляційний суд приходить до висновку, що поясненнями вказаних свідків, які не були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не можливо ані підтвердити, ані спростувати механізм дорожньо-транспортної пригоди, який оспорюється ОСОБА_1
Таким чином, правових підстав для скасування постанови суду за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, судом апеляційної інстанції не встановлено.
В умовах даної дорожньої ситуації, приймаючи до уваги обмежену оглядовість, на якій наполягає ОСОБА_1, він повинен був ще більш ретельніше впевнитися у відсутності небезпеки та в тому, що він не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху перш, ніж відчиняти двері свого транспортного засобу.
Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 33, 38 КУпАП у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: М.І.Шляхов