АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Справа № 33-905/2010р. Суддя першої інстанції: Бондарєва І.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 грудня 2010 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Шляхов М.І., за участю особи, провадження в справі у відношенні якої закрито – ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює в ТОВ «Стальмаркет» та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у зв’язку із закінченням строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Як вказано в постанові судді, 2 листопада 2009 року о 8 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Хюндай Соната», д.н. НОМЕР_1, по території автостоянки по вул. Харківських Дивізій, 22-Б в м. Харкові, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху з місця стоянки та зміною напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого вчинив зіткнення з автомобілем «Хюндай Акцент», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, яка рухалась перед ним у перпендикулярному напрямку зліва направо. Автомобілі зазнали технічних пошкоджень.
При розгляді справи суддя, пославшись на матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вказана постанова судді оскаржена ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, ухвалити нову постанову, якою закрити провадження в справі у відношенні нього у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а у відношенні водія ОСОБА_3 виділити справу в окреме провадження і направити до органів ДАІ для складання адміністративного протоколу.
При цьому ОСОБА_1 вказує, що його дії хоча формально й не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, однак не знаходилися у причинному зв’язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки на початку руху, відповідно до вимог п. 1.4 Правил дорожнього руху України він мав право розраховувати на те, що швидкість автомобілю «Хюндай Акцент» не перевищує встановлене обмеження, а при надто швидкому наближенні вказаного транспортного засобу миттєво зупинив автомобіль «Хюндай Соната», залишивши вільною для проїзду водія ОСОБА_3 смугу руху шириною біля 5,0-5,5 метрів, після чого своїми однобічними діями не мав можливості будь-як вплинути на подальший розвиток механізму дорожньої пригоди.
Водночас ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вказаної постанови судді, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся у його відсутність, а причиною неявки в судове засідання було знаходження на лікарняному.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали клопотання про поновлення строку на оскарження та апеляційну скаргу в повному обсязі, думку ОСОБА_3, яка вважала постанову законною і заперечувала проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню за наступних обставин.
Так, дійсно ОСОБА_1 31 липня 2010 року була отримана судова повістка про необхідність явки до суду на 27 вересня 2010 року та він був належним чином сповіщений про дату та час судового засідання по справі.
Разом з тим, згідно копії довідки міської поліклініки №21, 27 вересня 2010 року ОСОБА_1 знаходився на обстеженні у лікаря травматолога та згідно пояснень останнього, після цього він перебував на лікуванні.
Відповідно до пояснень захисника ОСОБА_2, після ознайомлення з матеріалами справи він не мав змоги подати апеляційну скаргу, оскільки ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, і вони не мали можливості затвердити позицію захисту по справі.
За таких обставин, причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у відношенні нього, судом апеляційної інстанції визнані поважними.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, з`ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вірно встановив суд першої інстанції, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ №081411 від 2 листопада 2009 року, даними, що містяться в схемі місця ДТП, особистих поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 та інших необхідних документів, фіксуючих факт та наслідки дорожньо-транспортної події від 2 листопада 2009 року, складених службовою особою ДАІ, в діях водія ОСОБА_1 встановлені порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
В своїх поясненнях, наданих під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 вказував, що перед початком руху він увімкнув покажчик повороту, подивився ліворуч і прийняв рішення почати рух, оскільки до автомобілю, який виїжджав, була достатня відстань – приблизно 40 метрів. Почавши рухатися, він зрозумів, що автомобіль «Хюндай» раптово збільшив швидкість руху, і він не встигне закінчити маневр, у зв’язку із чим він загальмував, зупинився, залишивши місце на дорозі для об’їзду його автомобілю. Однак, автомобіль «Хюндай» не вжив заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди і в’їхав в бампер його автомобілю. Після цього він, ОСОБА_1, від’їхав на 1 метр назад з метою пожежної безпеки, оскільки побачив на дорозі якусь рідину.
Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав суду першої інстанції.
При цьому в судовому засіданні суду першої інстанції 4 лютого 2010 року ОСОБА_1 пояснив, що почавши рух та проїхавши з місця приблизно на 1 метр, він побачив, що водій автомобілю «Акцент» наближається, рухаючись з великою швидкістю, між ними вже стало 10 метрів, тому він зупинився, щоб пропустити його, залишивши близько 5 метрів вільної дороги для безперешкодного проїзду. Однак, водій ОСОБА_3 не об’їхала його автомобіль, і сталося зіткнення.
В свою чергу, водій ОСОБА_3 пояснювала, що виїхавши з місця стоянки та рухаючись у напрямку проїжджої частини з допустимою швидкістю руху, вона раптово відчула удар з правої сторони. Побачила, що з місця парковки №162 стрімко виїхав автомобіль «Хюндай Соната». Вона загальмувала, після чого водій вказаного автомобілю від’їхав назад.
Як вбачається зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення автомобілів сталося при денному освітленні, за відсутністю опадів, на сухій горизонтальній ділянці автостоянки.
При цьому автомобілі «Хюндай Соната» та «Хюндай Акцент» на схемі розташовані перпендикулярно на відстані 1.5 метра один він одного. Гальмівний шлях автомобіля «Хюндай Акцент» на схемі відсутній.
При огляді транспортних засобів працівником ДАІ зафіксовано деформацію переднього бамперу, лівої фари автомобіля «Хюндай Соната», під керуванням ОСОБА_1, та деформація переднього правого крила, переднього бамперу, правої блок фари, захисника омивача автомобіля «Хюндай Акцент», під керуванням ОСОБА_3
Під час розгляду справи в суді першої інстанції за клопотанням водія ОСОБА_1 для встановлення об’єктивної істини у справі судом була призначена комплексна автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №5149 від 19 липня 2010 року, оскільки в поясненнях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 малися протиріччя про механізм розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, які експертним шляхом неможливо усунути, дослідження проведене по двом варіантам розвитку дорожньо-транспортної пригоди – по поясненням водія автомобіля «Хюндай Соната» ОСОБА_1 та водія автомобіля «Хюндай Акцент» ОСОБА_3
По поясненням водія ОСОБА_1 експерт прийшов до висновку, що водій ОСОБА_3 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України і технічна можливість уникнення зіткнення зі сторони водія ОСОБА_3 визначалась виконанням нею вказаних вимог Правил дорожнього руху України, для чого у неї не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, та знаходились з технічної точки зору у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.
Водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України і технічна можливість уникнення зіткнення зі сторони водія ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вказаних вимог Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, та знаходились з технічної точки зору у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.
По поясненням водія ОСОБА_3 експерт прийшов до висновку, що водій ОСОБА_3 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Однак, у зв’язку із відсутністю необхідних вихідних даних про те, яку відстань подолав автомобіль «Хюндай Соната» з моменту початку руху до зіткнення за такий час та на якій відстані від місця зіткнення знаходився автомобіль «Хюндай Акцент» в момент початку руху автомобіля «Хюндай Соната», питання щодо можливості у водія ОСОБА_3 уникнути зіткнення та чи є в її діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, експертом не вирішувалися.
В свою чергу водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України і технічна можливість уникнення зіткнення зі сторони водія ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вказаних вимог Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, та знаходились з технічної точки зору у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.
Таким чином, оцінюючи всі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає вірним висновок суду про винність ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які знаходилися у причинному зв’язку із дорожньо-транспортної пригодою на території автостоянки за його участю і участю водія автомобіля «Хюндай Акцент» ОСОБА_3. Крім того, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечував, що в його діях містяться невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, хоча й вважав, що дані порушення не знаходилися у причинному зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою.
Приймаючи до уваги висновок експерта, первісні пояснення водія ОСОБА_3 про те, що вона бачила, як з місця стоянки виїхав автомобіль «Хюндай Соната», пояснення водія ОСОБА_1 та наявні в матеріалах справи копії фотографій з місця автостоянки з достатнім місцем для проїзду автомобілів, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 містяться порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
А саме, водій ОСОБА_3, при виникненні небезпеки для її подальшого руху у вигляді автомобілю «Хюндай Соната», не вжила своєчасних заходів до гальмування, підтвердженням чого є відсутність слідів гальмування на схемі дорожньо-транспортної пригоди, з якою обидва учасники були згодні, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем «Хюндай Соната».
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення у відношенні водія ОСОБА_3 посадовими особами ДАІ не складався, апеляційний суд не вирішує питання про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – змінити, доповнивши мотивувальну частини постанови вказівкою про наявність в діях ОСОБА_3 порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В іншій частині постанову судді залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: М.І.Шляхов