УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого –Куцина М.М.,
суддів: Собослоя Г. Г., Павліченко С. В.,
при секретарі – Рогач І. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 30 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Міжгірського РЕМ про захист прав споживачів та за зустрічним позовом ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми,
Встановила:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Міжгірського РЕМ про захист прав споживачів .
Позивач ОСОБА_1 у первісному позові зазначав, що у березні 2009 року працівником відповідача було проведено облаштування електропроводки та підключення літньої кухні до електропостачання.
У червні 2010 року працівниками відповідача проводилася планова перевірка стану електропроводки і жодних порушень не було виявлено.
8 липня 2010 року представниками Міжгірського РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» було проведено обстеження належного йому на праві власності будинку АДРЕСА_1 на предмет виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку, де виявлено наступне порушення: « підключення фазного проводу схованою електропроводкою поза приладом обліку електричної енергії для живлення струмоприймачів, кабелем, поперечний переріз якого становить 2х2,5 мм кв. алюмінію. Спожита електроенергія не обліковувалися і не сплачувалася.»
Відповідачем, на підставі зазначеного акту від 8 липня 2010 року, за висновком комісії визначено розмір збитків у сумі 4943.27 гривень за період з 08 липня 2008 року по 8 липня 2010 року.
Позивач вважає, що ніякого втручання у роботу лічильника він не проводив, і пломби, встановлені працівником РЕМ, не були ним порушені, а роботи, виконані працівником відповідача по підключенню літньої кухні до межі електропостачання, залишались у попередньому стані.
Позивач, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини справи, та з підстав, передбачених « Правилами користування електричною енергією для населення», затверджених ПКМ України від 26 липня 1999 року №13576, Закону України « Про захист прав споживачів» просив в суді першої інстанції визнати недійсним акт відповідача №85780 від 8 липня 2010 року та виставлений йому до оплати рахунок №НОМЕР_1 на суму 4943.27 гривень.
У ході судового розгляду справи по суті відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми.
У цьому позові зазначав, що 8 липня 2010 року представниками Міжгірського РЕМ ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» на підставі п. 37 ПКЕЕН було проведено обстеження електроустановок споживача ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку. При перевірці було виявлено порушення, яке полягало у підключенні фазного проводу схованою електропроводкою поза лічильником обліку електричної енергії для живлення струмоприймачів кабелем, поперечний переріз якого становить 2х2,5 кв. мм. алюмінію. Спожита електрична енергія не обліковувалася і не сплачувалася.
Енергетичною компанією 12 липня 2010 року на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕН Міжгірського РЕМ ( протокол засідання комісії від 12 липня 2010 року №150 на підставі акту від 8 липня та Методики, а саме п.3.3 якої передбачається, що розрахунок вартості не облікованої електроенергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії тарифами для населення, що діяли в період, за яким розраховується розмір вартості: кількість днів) проведено нарахування суми збитків, завданих компанії ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» ОСОБА_1 за період з 8 липня 2008 року по 8 липня 2010 року на загальну суму 4943,26 гривень, що становить 21970 кВт/год не облікованої електричної енергії.
ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго», посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини справи, та з підстав, передбачених Законом України « Про електроенергетику», Правилами користування електроенергією для населення, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Міжгірського РЕМ ВАТ «Закарпаттяобленерго» збитки в розмірі 4943.26 гривень та судові витрати.
Рішенням Міжгірського районного суду від 30 вересня 2010 року у задоволені первісного позову відмовлено та задоволено зустрічний позов, стягнуто з ОСОБА_1 заподіяні збитки в сумі 4.943. 26 гривень , 171 гривень судових витрат.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне і таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і постановити нове рішення, яким просить задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
В суді апеляційної інстанції апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.
Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи зустрічний позов, районний суд виходив з того, що, 8 липня 2010 року представниками Міжгірського РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» у належному на праві приватної власності ОСОБА_1 будинку АДРЕСА_1 у літній кухні цього домоволодіння було виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме: « підключення фазного проводу схованою електропроводкою поза приладом обліку електричної енергії для живлення струмоприймачів кабелем, поперечний переріз якого становить 2х2,5 мм кв. алюмінію. Спожита електроенергія не обліковувалася і не сплачувалася. По факту порушення ПКЕЕН був складений АКТ №85780 від 8 липня 2010 року, на підставі якого комісією Міжгірського РЕМ визначений розмір заподіяних збитків, який складає в сумі 4943.23 гривень.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 у порядку, визначеному ст.10 та 60 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами факту того, що зазначене порушення у акті від 8 липня 2010 року було допущено з вини працівника Міжгірського РЕМ ОСОБА_3, яким виконувались роботи по облаштуванню електропроводки літньої кухні та її підключення до електромережі поза приладами обліку електричної енергії.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, який розглядаючи первісний та зустрічний позов, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Встановлено, що між сторонами існують правовідносини з приводу постачання та споживання електричної енергії, які регулюються Законом України « Про електроенергетику», ЦК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року, Методикою обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року ( далі Методика), та договором на користування електроенергією.
Згідно з частиною 1 та частиною 2 ст. 27 Закону України « Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці, до якого, зокрема, віднесено крадіжку електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладу обліку, тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1166 цього Кодексу передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Матеріалами справи стверджено, що 8 липня 2010 року представниками Міжгірського РЕМ ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго», на підставі п. 37 ПКЕЕН, було проведено обстеження електроустановок споживача ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку, де у літній кухні до цього будинковолодіння виявлено порушення, яке полягало у підключенні фазного проводу схованою електропроводкою поза лічильником обліку електричної енергії для живлення струмоприймачів кабелем, поперечний переріз якого становить 2х2,5 кв. мм. , алюмінію. Спожита електрична енергія не обліковувалася і не сплачувалася.
12 липня 2010 року на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕН Міжгірського РЕМ( протокол засідання комісії від 12 липня 2010 року №150 на підставі акту від 8 липня та Методики ( а саме п.3.3, якої передбачається, що розрахунок вартості не облікованої електроенергії здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії, тарифами для населення, що діяли в період, за яким розраховується розмір вартості: кількість днів) проведено нарахування суми, завданих компанії ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» збитків за період з 8 липня 2008 року по 8 липня 2010 року ОСОБА_1 на загальну суму 4943,26 гривень, що становить 21970 кВт/год не облікованої електричної енергії.
Із акту від 8 липня 2010 року, складеного працівниками Міжгірського РЕМ вбачається, що даний акт підписаний трьома представниками енергопостачальника, та з даним атом погодився ОСОБА_1, який підписав цей акт.
Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що ним у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції визнається факт наявності самовільного підключення до електромережі і споживання електричної енергії без приладів обліку у літній кухні до будинку АДРЕСА_1, тобто порушення ПКЕЕН, яке полягало у підключенні фазного проводу схованою електропроводкою поза приладом обліку електричної енергії для живлення струмоприймачів кабелем, поперечний переріз якого становить 2х2,5 мм кв. алюмінію.
Факт виявлення самовільного підключення до електромережі і споживання електричної енергії у будинку ОСОБА_1 стверджується поясненнями свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. у суді першої інстанції, які є працівниками Міжгірського РЕМ .
Спірним є факт ким було вчинено самовільне підключення.
За змістом ч.4 ст. 26 Закону України « Про енергетику» та п.48 ПКЕЕН споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕН, у тому числі за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку.
У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо позовної вимоги про визнання недійсним акту та рішення- розрахунку комісії постачальника електричної енергії та виставлений до оплати рахунок є лише фіксацію порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки ПКЕЕН; а тому зазначені акти можуть бути використанні як докази у цивільній справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що зазначене порушення ПКЕЕН було допущено працівником РЕМ ОСОБА_3, який виконував роботи по підключенню літньої кухні та облаштування електропроводки, були предметом перевірки у суді першої інстанції, яким встановлено, що працівник ОСОБА_3 виконував у 2007 році підключення літньої кухні в позаробочий час на прохання ОСОБА_1, і це підключення здійснив через прилад обліку без втручання в роботу лічильника чи зриву пломб. І між ОСОБА_1 та Міжгірським РЕМ угоди на виконання зазначених робіт ним не укладалося.
Судова колегія відхиляє зазначені доводи апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, оскільки вони не стверджуються матеріалами справи. Зокрема, цими матеріалами стверджено, що свідок ОСОБА_6 підтвердив зміну підключення до електропроводки після виконання ним робіт.
З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визнав доведеним факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією та розмір заподіяної цим порушенням шкоди та поклав обов’язок на ОСОБА_1 відшкодувати заподіяну шкоду.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Міжгірського районного суду від 30 вересня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена на протязі двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції .
Судді: