Справа № 22ц-8622/10               Суддя першої інстанції: Олефір М.В.

                        Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:   Данилової О.О.,

суддів:  Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі: Калашниковій А.М.,  

за участю: представника  позивачки – ОСОБА_2,  представника відповідача – Татаренко Н.С.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на ухвалу Ленінського  районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2010 р. у справі за позовом

ОСОБА_4

до  

Миколаївської міської ради,

житлово-будівельного кооперативу «Україна»

(далі – ЖБК «Україна)

 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

                                                                в с т а н о в и л а:

Рішенням Ленінського  районного суду  м Миколаєва від 11 січня 2010 р.  в задоволені позову ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відмовлено.

27 вересня 2010 р. ОСОБА_4  звернулася до місцевого суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. На її думку, такими обставинами є рішення  Ленінського районного суду від 28 серпня 2008 р., яким по аналогічній справі за ОСОБА_5 визнано право власності  на самовільну забудову за адресою АДРЕСА_1.  

Ухвалою Ленінського  районного суду  м. Миколаєва  від 22  жовтня  2010 р. у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення або ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути лише такі обставини, які мають істотне значення для справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

Зокрема, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили").

В заяві ОСОБА_4  посилається на наявність аналогічного рішення, яким за   ОСОБА_5 визнано право власності на самочинне будівництво за тією ж адресою.

Разом з тим, вказані обставини могли б бути підставою для апеляційного розгляду справи, однак, не можуть бути визнані нововиявленими у тому розумінні, в якому цей термін вжито в ЦПК України, оскільки були відомі сторонам і суду.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Оскільки такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, то оскаржувана ухвала підлягає залишенню без зміни.

Керуючись статтями 363, 365 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити , а ухвалу Ленінського  районного суду  м. Миколаєва від  22 жовтня  2010 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу  може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                        

Судді: