Справа № 22ц-8514/10                 Суддя суду  першої інстанції: Коломієць В.В.

                       Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого:     Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі:   Єфіменко О.М.,  

за участю: представника позивача – Іванова В.О.,

розглянувши без участі сторін  у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  матеріали цивільної справи   за апеляційною скаргою

кредитної спілки «Злагода»

на ухвалу судді Ленінського  районного суду  м. Миколаєва  від 3 серпня 2010 р., постановлену за позовом

кредитної спілки «Злагода»

(далі – КС «Злагода»)

до

 ОСОБА_4

про відшкодування витрат на зберігання,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2010 р.  КС «Злагода» звернулася з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на зберігання.

Ухвалою судді  Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 3 серпня   2010 р.  позовна заява повернута  позивачу на  підставі  п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, в зв’язку з її непідсудністю цьому суду.

В апеляційній скарзі  КС «Злагода», посилаючись на неправильне застосування суддею норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, а справу направити на розгляд   до того ж  суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються  в суд  за місцем її проживання.                                                                                                                                                                                  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4  проживає  в АДРЕСА_1.

Отже,  повертаючи позовну заяву позивачу, суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва дотримався правил ст. 109 ЦПК України щодо підсудності спору.

Доводи апелянта про те, що даний спір повинен розглядатися за місцем знаходження позивача за правилами п. 6 ст. 110 ЦПК України,  колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зі змісту  позову  КС «Злагода» до ОСОБА_4 вбачається,  що предметом позову є відшкодування витрат, понесених по перевезенню та зберіганню арештованого майна,  а не відшкодування шкоди, завданої майну позивача.  

 Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому відсутні підстави  для її скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Злагода»  відхилити , а ухвалу судді Ленінського  районного суду  м. Миколаєва від 3  серпня 2010 р.   залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу  може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий:    

Судді: