Справа №22 - 7789/10                                           Головуючий у  першій інстанції: Чаус Л.В.

Категорія: 23                                                     Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.

                                                                    У Х В А Л А

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 листопада   2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючого  -   Данилової О.О.,

            суддів – Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

            при секретарі: Кулик О.В.,

    за участю: представника позивача – Бойченка В.Г.,  представника відповідачів – ОСОБА_4,  

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

 сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос»

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня  2010 р.  у справі за позовом

сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос»

(далі – СЗАТ «Колос»)

до

фермерського господарства «Міраж»

(далі – ФГ «Міраж»),

ОСОБА_5

про   визнання недійсним  договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації та спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и л а :

    У грудні 2009 р. СЗАТ «Колос» звернулось з позовом  до ФГ «Міраж», ОСОБА_5  про  визнання недійсним  договору оренди  земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що  з 9 березня 2000 р. до 31 грудня 2004 р. він орендував земельну частку пай площею 6,87 га, що розташована  а межах Острівської сільської  ради, яка належала ОСОБА_6  Після 1 січня 2005 р.  позивач продовжував орендувати зазначену земельну ділянку, оскільки орендодавець  заяву про відмову від продовження договору оренди не подавав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після його смерті належну йому земельну ділянку успадкувала  ОСОБА_5, яка 21 січня 2009 р.  отримала свідоцтво про право на спадщину, а 2 вересня 2009 р.  їй було видано  державний акт на право власності  на зазначену земельну ділянку. Проте продовжувати з позивачем орендні відносини вона відмовилась, оскільки  1 вересня 2009 р. уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ФГ «Міраж».

Посилаючись на те, що СЗАТ «Колос» має  переважне право на укладення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між   ФГ «Міраж» та ОСОБА_5

В судовому засіданні позивач  уточнив позовні вимоги та просив  скасувати державну реєстрацію договору оренди, укладеного між    ФГ «Міраж» та ОСОБА_5, визнати переважне право СЗАТ «Колос» на укладення договору оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_5, та спонукати її  до укладення договору оренди  с СЗАТ «Колос»  в редакції ідентичній  змісту  оспорюваного договору.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня 2010 р. в  позові відмовлено.

В апеляційній скарзі  позивач, посилаючись на те, що СЗАТ «Колос» має переважне право на укладення договору оренди з відповідачкою,  просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи в межах  доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді  першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 17 розд. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, розділу ІХ «Перехідні положення» Закону від 6 жовтня 1998 року «Про оренду землі» та п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) (затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 р. за № 101/4322) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі (на місцевості) та отримання ними державних актів на право власності на землю дія договорів оренди земельних часток (паїв) припиняється, якщо сторони не переуклали нові договори оренди відповідно до державних актів.

Так, судом встановлено, що 9 березня 2000 р. між ОСОБА_6 та СЗАТ «Колос» було укладено договір оренди земельної частки (паю) розміром 6,87 га, що розташована  в межах Острівської сільської  ради строком 31 грудня 2004 р.

Після закінчення строку дії зазначеного договору,  сторони 1 січня 2005 р., переуклали договір оренди земельної ділянки строком на 10 років.

26 травня 2005 р. ОСОБА_6 отримав державний акт на вказану земельну ділянку.  Отже, з цього часу він  набув статусу власника  земельної ділянки, у зв’язку з чим змінився предмет оренди та статус орендодавця. Проте, договір оренди земельної ділянки між ним та позивачем не переукладався, а дія  договору, укладеного 1 січня 2005 р. припинилась.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після його смерті належну йому земельну ділянку успадкувала  ОСОБА_5, яка 21 січня 2009 р.  отримала свідоцтво про право на спадщину, а 2 вересня 2009 р.  їй було видано  державний акт на право власності  на зазначену земельну ділянку.

 Відповідно до положень п. 8 розд. Х «Перехідні положення» ЗК та розділу IХ «Перехідні положення» Закону «Про оренду землі» переукладення договору оренди земельної ділянки не може бути примусом для власника земельної ділянки, оскільки    передбачають право, а не обов’язок на переукладення договору оренди.  

Оскільки  ОСОБА_5 не виявила бажання укласти з позивачем договір  оренди земельної ділянки, то суд першої інстанції з урахуванням положень ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб,  дійшов вірного висновку про те, що  відсутні підстави для спонукання її до укладення такого договору та визнання недійсним договору оренди, укладеного між відповідачами. Тому вірно відмовив в задоволені позову.

Посилання апелянта на переважне право на укладення договору оренди з відповідачкою, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки спонукання власників земельних ділянок до обов’язкового укладення договорів оренди суперечать положенням ст. 51 Конституції України, яка передбачає право власника майна на вільне здійснення свого права власності.

За таких обставин,  колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

 Керуючись ст. ст. 303, 307,  308,  315 ЦПК України, колегія суддів  

 у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу  сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Колос» відхилити ,  а рішення  Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 липня  2010 р. залишити без змін .

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу  може бути оскаржена до суду касаційної інстанції..

Головуючий:

 Судді: