Справа № 22ц-7082/10 Головуючий у 1-й інстанції Молчанов О.Г.
Категорія 53 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
9 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_2,
його представника ОСОБА_3,
представника відповідача Рядінського О.І.,
третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» (далі – СТОВ «Жовтневе»)
на рішення
Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2010 року
за позовом
ОСОБА_2 до СТОВ «Жовтневе» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Жовтневе» про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги він зазначав, що 9 лютого 2000 року його обрано директором товариства, та тим самим укладено безстроковий трудовий договір. Рішенням загальних зборів учасників СТОВ «Жовтневе» від 6 лютого 2009 року його відкликано з посади директора, але з роботи не звільнено. Вказуючи на затримку видачі трудової книжки, яка була видана йому лише 12 серпня 2009 року, та видачу її без запису про звільнення, позивач, посилаючись на ст. 235 КЗпП України, просив стягнути з відповідача середній заробіток з 3 лютого 2009 року по день ухвалення рішення виходячи зі 167 грн. 67 коп. середньомісячної зарплати.
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2010 року позов задоволений. З відповідача на користь позивача стягнуто 29677 грн. 59 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 3 лютого по 13 жовтня 2009 року, та в дохід держави 296 грн. 78 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позову посилаючись на те, що висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
Позивач та його представник, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просять залишити рішення суду без змін.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд виходив з того, що відповідач з 3 лютого 2009 року відкликав позивача з посади, затримав видачу трудової книжки до 13 серпня 2009 року, а видавши цю книжку не вніс запис про звільнення ОСОБА_2 з роботи, незважаючи на його заяву від 5 жовтня 2009 року про звільнення. Дійшовши висновку, що внаслідок таких дій відповідача порушені права ОСОБА_2, суд стягнув на користь останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 лютого 2009 року до часу працевлаштування на нову роботу, тобто до 13 жовтня 2009 року.
Проте з висновками суду погодитися не можна.
Так, зі статуту СТОВ «Жовтневе» вбачається, що виконавчий орган товариства представляє директор товариства, який обирається учасниками СТОВ «Жовтневе». Діючи в межах передбачених статутом, засновники товариства, одним з яких є ОСОБА_2, 9 лютого 2000 року обрали його на посаду директора товариства без укладання письмового трудового договору. Але починаючи з червня 2008 року ОСОБА_2 неодноразово звільнявся з вказаної посади, на яку потім поновлювався як самим товариством, так й судом. В останнє позивача було звільнено з посади директора з 13 червня 2008 року за ст. 3 КЗпП України та поновлено на роботі рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 2 лютого 2009 року.
На виконання рішення суду, 18 лютого 2009 року новообраним директором товариства видано два накази, за №№ 7 і 8, про поновлення ОСОБА_2 на посаді директора СТОВ «Жовтневе» з 2 лютого 2009 року. Однак до цього, а саме 6 лютого 2009 року, учасники товариства прийняли рішення про відкликання ОСОБА_2 з посади директора СТОВ «Жовтневе» після поновлення його на роботі.
Записи про поновлення позивача на посаді директора товариства, скасування наказів та відкликання ОСОБА_2 з посади директора товариства були внесені до трудової книжки 10 серпня 2009 року після того, як позивач надав товариству вказану книжку, що знаходилася у нього у зв’язку з попередніми звільненнями з посади. 13 серпня 2009 року трудова книжка була повернута позивачу (а.с.62).
Також з матеріалів справи вбачається, що після отримання трудової книжки, а саме 5 жовтня 2009 року, позивач написав заяву про звільнення його з роботи за ст. 38 КЗпП України. Наказу про його звільнення не видавалося. Це не позбавило ОСОБА_2 можливості з 13 жовтня того ж року працевлаштуватися до Березнегуватської райдержадміністрації.
Як вбачається зі статуту товариства, в ньому не має обмежень щодо застосування СТОВ «Жовтневе» п.3 ч.4 ст. 145 ЦК України та ст. 41 Закону «Про господарські товариства», які містять положення про право товариства відкликати виконавчий орган товариства.
Керуючись саме таким положенням законів товариство прийняло рішення про відкликання ОСОБА_2 з посади директора.
Ні цього рішення, ні записів в трудовій книжці позивач не оспорював. Щодо запису в трудову книжку про відкликання, то як було згадано вище цей запис зроблено після того, як трудова книжка була надана позивачем СТОВ «Жовтневе».
За вказаних обставин не має підстав для застосування ст. 235 КЗпП України та стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (внаслідок затримки видачі трудової книжки та неправильних записів про роботу).
Посилання апелянта на те, що його не звільнено з роботи зі СТОВ «Жовтневе», суперечать його ж вимогам про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок звільнення.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу СТОВ «Жовтневе» задовольнити.
Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: