Справа № 22ц - 7029/10                                 Головуючий у 1-й інстанції Ямкова О.О.

 Категорія 67                                                   Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

       У Х В А Л А

                                                     Іменем       України

 14 жовтня 2010 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

             головуючого:   Козаченко  В.І.,      

              суддів:   Мурлигіної О.Я.,  Довжук Т.С.,

             при секретарі судового засідання: Бобуйок І.Ф.,

              за участю:

             представника заявника   ОСОБА_2,

             заінтересованої особи   ОСОБА_3,

             його представника ОСОБА_4,

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в місті   Миколаєві  матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою  

ОСОБА_3

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 червня 2010 року  

                                                                  за  заявою

ОСОБА_5 про встановлення факту належності заповіту,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2006 року ОСОБА_5 звернувся з заявою про  встановлення факту належності заповіту, визначення часток у спільному сумісному майні та про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

         Заявник зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6, якою за час шлюбу з ОСОБА_7 було придбане домоволодіння АДРЕСА_1,  зареєстроване за останнім. Чоловік матері ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя мати склала заповіт, яким заповіла  йому свою частку домоволодіння. Однак, у заповіті по-батькові  його матері  вказано «ОСОБА_6». Допущена в заповіті помилка   та невизначення частки власності матері у домоволодінні заважає йому оформити спадщину. Крім того, він подав несвоєчасно заяву про прийняття спадщини.

           Справа розглядалася неодноразово.

           Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2006 року заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2006 року, постановлене за вказаною заявою скасоване. Заява в частині  визначення часток  у спільному майні  і про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без розгляду. В інший частині заява направлена для розгляду в Центральний районний суд м. Миколаєва.

         Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 червня 2010 року заяву задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_6 вказаного вище заповіту.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення  суду  та залишити заяву без розгляду. На його думку рішення  постановлено з порушенням закону, оскільки суд не взяв до уваги, що має місце спір про право, а також недоведеність факту складання заповіту.

         Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлено, і це не оспорює заінтересована особа, що матір’ю позивача була ОСОБА_6, яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_1.  

 В свідоцтві про народження матері заявника, в свідоцтві про її одруження з ОСОБА_9,  в свідоцтві про народження заявника її по - батькові  зазначено російською мовою як «ОСОБА_6». 13 листопада 1996 року  від імені ОСОБА_6 складено  заповіт на користь заявника на належну їй частину будинку  АДРЕСА_1. Заповіт складено російською мовою, й по батькові ОСОБА_6 також вказано «ОСОБА_6».Однак при складенні актового запису про смерть ОСОБА_6, її по батькові було виконане на державній мові як «ОСОБА_6».  

         Заявник вважає, що  це є перешкодою для отримання спадщини. Разом з тим він вказує, що для оформлення спадщини необхідно встановлення додаткового строку для її прийняття.

Між тим, ОСОБА_3, який також претендує  спадщину вважає, що заявник не має право на частину будинку, оскільки заповіт є недійсним, та стверджує що не ставив питання про його недійсність оскільки ОСОБА_9 оригіналу заповіту не пред’являв суду.

Вказані обставини свідчать про спір про право  на спадкове майно між  ОСОБА_9 і ОСОБА_3  

На вказані обставини суд уваги не звернув. Тоді як згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК України,  якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження  виникає спір про право, який вирішується  в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'ясняє  заінтересованим особам, що вони мають право  подати позов на загальних підставах.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності з ч. 1 ст. 310 ЦПК України підлягає скасуванню з залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 235 ЦПК України.

        Вказана ухвала не позбавляє заявника вирішувати питання щодо  належності заповіту разом з позовними вимогами, пов’язаними з правом на спадщину, що залишилося після смерті його матері.

        Задовольняючи апеляційну скаргу частково, колегія суддів виходить з об’єму доводів апелянта, що взяті до уваги. Так, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта щодо законності заповіту, оскільки не розглядає спір про право по суті.

        Керуючись ст.ст. 303, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів

                                                  У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу    ОСОБА_3  задовольнити частково.

Рішення  Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 червня 2010 року  скасувати, а заяву ОСОБА_9 про встановлення факту належності заповіту залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути  в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: