Судове рішення #12745058

Справа № 1-82

2010 р                                          

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

24 грудня 2010  року    Миколаївський районний суд Львівської області      

                                         в складі головуючого - судді Березюка Г.М.

                                         при секретарі Карпин І.М.

                                         з участю  прокурора Пришляка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Свердловська Російської Федерації, громадянина України, українця, безпартійного, з середньо-технічною освітою, розлученого, не військовозобов’язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_2, ніде не працюючого, раніше судимого 14.05.2003 року Миколаївським районним судом Львівської області   за ст. ст. 307 ч.1, 317 ч.1, 70 КК України на 5 років позбавлення волі; 24.06.2004 року Дрогобицьким районним судом Львівської області  за ст. ст. 391, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі;  17.09.2010 року Буським районним судом Львівської області за ст. ст. 310 ч.2, 309 ч.2, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, відбуваючого кримінальне покарання  у Львівській виправній колонії № 48

      у вчиненні злочину, передбаченому   ч.1 ст. 185 КК України

                                                               в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 20 січня 2010 року ввечері, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2, таємно викрав мобільний телефон  марки «Соні Еріксон» К -810і  в чехлі із сім картою, що належали ОСОБА_3 на загальну суму 740 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду.

В пред’явленому звинуваченні за ст. 185 ч.1 КК України підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся  та пояснив, що 20.01.2010 року ввечері він разом з своєю знайомою ОСОБА_4 в м.Миколаєві заходили в квартиру ОСОБА_2, де із ОСОБА_3 і знайомими розпивали спиртне. При них ОСОБА_3 витягав з кишені мобільний телефон «Соні Еріксон», якого він брав дивитися, а згодом на кухні слухали музику по ньому. Він виходив з квартири ОСОБА_2 потім заходив, коли всі шукали за мобілкою. Пізніше згодом, коли всі порозходились, телефон він знайшов у дитячій біля телевізора і забрав його з собою додому. До нього підходила матір потерпілого і просила повернути мобілку, однак другого дня цей мобільний телефон через ОСОБА_4 передав ОСОБА_3, а працівникам міліції він дав пояснення з приводу крадіжки. Все це вийшло необдумано і тільки другого дня зрозумів, що скоїв крадіжку чужого майна свого знайомого.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1,  його вина  в пред’явленому звинуваченні за ч.1 ст.185  КК України повністю доведена і стверджується перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так , допитаний судом потерпілий ОСОБА_3 ствердив, що 20.01.2010 року приїжджав до своєї матері в м.Миколаїв і ввечері заходив по сусідству в квартиру знайомих ОСОБА_2 , де зустрів своїх товаришів дитинства і там був ОСОБА_1 із своєю дівчиною і разом розпивали спиртне. Під час цього він витяг свій мобільний телефон разом з сім картою, поклав його на стіл в кухні і всі слухали по ньому музику. Вже ввечері повернувшись на кухню він не побачив свого телефона, якого  всі стали розшукувати по квартирі, саме в цей час ОСОБА_1 виходив на двір, однак його не знайшли. Того ж вечора він з мамою підходив до підсудного ОСОБА_1 і просив повернути мобільний телефон проте останній відмовлявся і заявляв, що не брав нічого. Другого дня вони заявили про крадіжку в райвідділ міліції і тільки через день подруга підсудного ОСОБА_4 повернула їм цей телефон, сказавши, що мобільний їй дав ОСОБА_1 Вважає вартість краденого в нього майна складає розмір 740 грн, але телефон йому повернутий тому матеріальних претензій до підсудного не має.

 Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердила, що являючись матір’ю ОСОБА_3 брала участь в пошуках мобільного телефона сина, який ввечері 20.01.2010 року загадково пропав у квартирі сусідів ОСОБА_2. Вона ходила до ОСОБА_1 так як він запідозрювався у причетності до крадіжки телефона, однак той категорично заперечував у цьому. Так як ніхто не повертав  мобільника вона із сином звернулись із заявою в органи міліції, які стали розшукувати його. Вже через день до неї додому крадений мобільний телефон принесла знайома підсдуного ОСОБА_4 так і не пояснивши звідки вона його взяла.

З показань в суді свідка ОСОБА_4 вбачається, що 20.01.2010 року ввечері була із знайомим ОСОБА_1 на квартирі ОСОБА_2, де разом із хлопцями вживали спиртні напої і слухали по мобільному телефону ОСОБА_3 музику.  Однак через деякий час залишений потерпілим на столі мобільний телефон зник, а на вулицю виходив ОСОБА_1 Потім на кухню повернувся ОСОБА_3 і став розшукувати свій мобільний телефон, але його ніде не було. До них приходила мати потерпілого і теж розшукувала телефон сина, проте ніхто не признавався у крадіжці. На другий день підсудний дав їй мобільний телефон «Соні Еріксон», щоб вона повернула матері потерпілого ОСОБА_5 і це вона зробила, однак не знає звідки підсудний взяв даний телефон.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 показав, що 20.01.2010 р. ввечері він перебував у квартирі братів ОСОБА_2, де розпивали з компанією спиртні напої, слухали музику по телефону ОСОБА_3 В той вечір телефон ОСОБА_3 зник і всі його шукали, однак не могли знайти. Коли  і хто повернув телефон потерпілому він не знає.

 З протоколів допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 вбачається, що 20.01.2010 р. вони були очевидцями зникнення мобільного телефону ОСОБА_3 на квартирі ОСОБА_8  та заперечення ОСОБА_1 причетності до  викрадення такого.    

Крім наведених доказів пред’явлене  підсудному звинувачення за ч.1 ст. 185 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема заявою ОСОБА_3 від 23.01.2010 року, протоколом огляду місця події від 23.01.2010 року, першими поясненнями учасників та очевидців події злочину,  протоколом огляду речових доказів від 16.02.2010 р., протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.02.2010 р., а також іншими письмовими документами зібраними по справі.

          Оцінюючи покази підсудного та зібрані докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 185  КК України, оскільки підсудний  вчинив таємне викрадення чужого майна(крадіжку) на суму 740 грн.

   При обранні покарання  ОСОБА_1 судом враховується ступінь тяжкості скоєного злочину, що ним раніше вчинялись злочини, алкогольне сп’яніння під час вчинення злочину, з другого боку суд враховує і обставини, які пом’якшують покарання, зокрема те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні неповнолітнього сина і потерпіла сторона не наполягає на суворому покаранні підсудного, тому покарання ОСОБА_1 слід обрати у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією статті по якій він звинувачується.

Оскільки підсудний скоїв даний злочин передбачений ст. 185 ч.1 КК України до постановлення попереднього вироку Буським районним судом Львівської області 17 вересня 2010 року, а тому йому слід призначити покарання відповідно правил ч.4 ст. 70 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ст. 185 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складення призначених покарань за даним вироком та за вироком Буського районного суду Львівської області від 17 вересня 2010 року і визначити ОСОБА_1 остаточне покарання 3(три) роки шість місяців позбавлення волі, зарахувавши ОСОБА_1 в цей строк покарання частково відбуте ним за вироком Буського районного суду Львівської області від 17 вересня 2010 року.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 17.09.2010 року з дня взяття його під варту.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 тримання під вартою – залишити без змін.

Речові докази по справі – мобільний телефон марки  «Соні Еріксон» К -810і  чорного кольору з сім картою  та чохол світло-коричневого кольору залишити у власності та користуванні потерпілого  ОСОБА_3.

 Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом  п’ятнадцяти  днів з моменту його оголошення, а для засудженого ОСОБА_1 в той же строк з дня вручення йому копії вироку, через  районний  суд.

                   

 Суддя:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація