Справа № 2 - 15

2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2010 року Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим  у складі  

головуючого - судді                                   О.А.Тєдєєвої

при секретарі                                              Н.І.Асанової

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Роздольне цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Славновської сільської ради, Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторія», третя особа: Фонд майна Автономної Республіки Крим, Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним та нікчемним правочину,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» про визнання дійсним договору купівлі-продажу кошари «Н.Кіят» від 29.11.2005 року,

ВСТАНОВИВ:

  ВАТ «Племінний завод «Славне» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Славновської сільської ради, Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторія», третя особа: Фонд майна Автономної Республіки Крим, Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним та нікчемним правочину.

      Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу по накладній №850 від 02.12.2005 року було продане майно, а саме: будівля кошари, будинок чабана, огорожа для тварин. У свою чергу відповідач внесла до каси підприємства згідно з ордером №850 від 02.12.2005 року в розмірі 9744 грн. В даний час вона володіє майном , як власник . Вважає, що угода укладена з порушенням вимог п.6.20 п.п.»в» Статуту. Договір не укладався у письмовій формі та не зареєстрований нотаріально. Вважають, що вартість майна знижено. На продаж майна необхідна згода податкової інспекції , так як майно знаходилось у податковій заставі.

    З зустрічним позовом звернулась до суду ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» про визнання дійсним договору купівлі-продажу кошари «Н.Кіят» від 29.11.2005 року. Вимоги мотивовані тим, що 29.11.2005 року між ОСОБА_1 та  ВАТ «Племінний завод «Славне»  був укладений договір купівлі-продажу кошари «Кіят». За даним договором нею було сплачено 9 744 грн відповідно експертної оцінки. 02.12.2005 року був укладений акт прийому-передачі майно відповідачем було передано їй та зареєстровано на нього право власності в БРТІ м.Євпаторія. Відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу у зв’язку з чим і не був оформлений нотаріально. Просить на підставі ст.655, ч.2 ст.220 ЦК України  визнати дійсним договір купівлі-продажу кошари «Н.Кіят» від 29.11.2005 року.

   Виконавчий комітет Славновської сільської ради, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторія» були залучені до участі у справі у якості відповідачів.

    07.04.2010 року залучена до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Первомайська міжрайонна Державна податкова інспекція АРК.

    24.11.2010 року була допущена заміна третьої особи Первомайської міжрайонної Державної податкової інспекції АРК належною третьою особою Красноперекопською об’єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим.

    У судовому засіданні представник ВАТ   «Племінний завод «Славне» наполягав на задоволенні своїх позовних вимог, в зустрічному позові просив відмовити, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений тому вважається недійсним.

   Представник відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_2, за зустрічним позовом позивача   у судовому засіданні з позовом ВАТ «Племінний завод «Славне» не згодна і пояснила, що майно було куплено у позивача згідно договору купівлі-продажу від 29.11.2005 року. Майно знаходилось у податковій заставі. З дозволу податкової інспекції їй це майно було продано. Була проведена оцінка майна, що підтверджується Звітом про незалежну оцінку майна. Є акт прийому передачі майна від 02.12.2005 року. Видано свідоцтво про право власності. Проведена державна реєстрація права власності, що підтверджується витягом з реєстру. Будівля кошари, будинок чабана та огорожа для тварин у цілому називається кошара, що їй і було продано. В даний час дане майно зареєстроване за ОСОБА_3, що підтверджується  витягом з реєстру. Зустрічну позовну заяву підтримала в повному обсязі.

    Представник   Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим в судовому засіданні з позовом ВАТ «Племінний завод «Славне» не згоден та пояснив, що вказане майно було у податковій заставі. У зв’язку з тим, що ВАТ «Племінний завод «Славне» повинно було платити податки , заробітну плату з метою погашення боргу. Вони на клопотання ВАТ «Племінний завод «Славне» дали дозвіл на реалізацію майна підприємством, в тому числі на реалізацію кошари. Була зроблена оцінка майна і майно було реалізоване. Вважає, що ніякого порушення закону з їх боку не було. Зустрічну позовну заяву підтримав.

     Представник Виконавчого комітету Славновської сільської ради в судове засідання не з’явився, про час , місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки. Заперечень на позов не подав.

     Представник Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторія» в судове засідання не з’явився, про час , місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки.   Надав заперечення на позовну заяву, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

    Представник Фонд майна Автономної Республіки Крим в судове засідання не з’явився, про час , місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки. Надав заперечення на позовну заяву, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд  приходить до наступного.

     Відповідно до ст. 10,11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.    

    Наказом Фонду майна АР Крим від 08.04.1998 року №607 прийнято рішення про приватизацію майна держплемзаводу «Славне», шляхом продажу акцій ВАТ, що створюється на базі цього підприємства.

     Наказом Фонду майна АР Крим від 07.02.2000 року №56 Державний племінний завод «Славне» було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Славне»  з передачею у власність майна, що знаходилось у державній власності.

     Згідно з актом прийому-передачі державного майна у власність «Племінний завод «Славне» товариству до статутного фонду передано кошару Нижній Кіят,1948 року будівництва, інвентарний номер 9.

     Відповідно до плану приватизації майна державного підприємства «Державний племінний завод «Славне», затвердженого Фондом майна АР Крим 29.12.1999 року, у складі державного житлового фонду, що не війшов до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Славне» значиться житловий будинок відд.№2 «Кошари Нижній Кіят», с.Рилєєвка, 1962 року будівництва, інвентарний номер 866.

     При цьому зазначено, що об’єкти державного житлового фонду приватизуються відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

     Пунктом 9 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському виданні яких перебуває державний житловий фонд, останній одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, сільських, селищних рад.

     Таким чином, Кошара Нижній Кіят, 1948 року будівництва, інвентарний номер 9, ввійшла до статутного фонду ВАТ «Племінний завод «Славне» .

     Враховуючи, що житловий будинок відд.№2 «Кошари Нижній Кіят», с.Рилєєвка,1962 року будівництва, інвентарний номер 866, не ввійшов до статутного фонду товариства, тобто є державною власністю, що підлягає передачі у комунальну власність, ВАТ «Племінний завод «Славне» не мало права здійснювати продаж цього майна.

     Відповідно договору купівлі-продажу від 29.11.2005 року будівля кошари, будинок чабана та огорожа були продані ОСОБА_1 (т.1 а.с.59) , про що сторони не заперечують в судовому засіданні. Майно знаходилось у податковій заставі та було продане з дозволу податкової інспекції від 31.10.2005 року (т.1 а.с.13), який було дано за клопотанням ВАТ «Племінний завод «Славне» від 27.10.2005 року (т.1 а.с.14). Ціна майна була встановлена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна, що підтверджує дійсну ринкову вартість майна на день продажу (т.1 а.с.60-66).

    Згідно з наданим до суду свідоцтвом про право власності ОСОБА_1 є власником спірного майна. Це право зареєстроване у державному реєстрі, що підтверджується витягом (т.1 а.с.204-205).

   Доводи позивача про те, що між ВАТ «Племінний завод «Славне» та ОСОБА_1 письмової угоди купівлі-продажу кошари не було укладено не відповідають дійсності тому що відповідачем до суду надано письмову угоду від 29.11.2005 року купівлі-продажу кошари, що складається з будівлі кошари, будівлі чабанського помешкання та огорожі (а.с.59).

    Крім того, доводи позивача про те, що колишній директор ВАТ «Племінний завод «Славне» надав усне розпорядження про продаж кошари та без згоди правління ВАТ «Племінний завод «Славне»  спростовуються вищевказаною письмовою угодою купівлі-продажу кошари від 29.11.2005 року, тому що ця угода підписана не від імені директора ВАТ «Племінний завод «Славне» , а від імені Голови правління ВАТ «Племінний завод «Славне» та протоколом засідання правління ВАТ «Племінний завод «Славне»  від 26.10.2005 року про реалізацію кошари.

   Вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 29.11.2005 року до суду заявлено не було.

    Вимоги позивача про визнання недійсним правочину від 02.12.2005 року задоволенню не підлягають оскільки суду не надано доказів, які свідчать про те, що в момент вчинення правочину стороною або сторонами не додержано вимог, які встановлені ч.1-3,5, 6 ст.203 ЦК України, не надано суду правочину який було би вчинено між позивачем та відповідачем 02.12.2005 року.

     Вимоги позивача про визнання нікчемним правочину від 02.12.2005 року задоволенню також не підлягають.

     Відповідачем по справі наданий договір купівлі-продажу від 29.11.2005 року , відповідно якого Голова правління ВАТ «Племінний завод «Славне» продав, а ОСОБА_1 придбала майно-кошару.

    Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №347 від 02.12.2005 року відповідач ОСОБА_1 сплатила ВАТ «Племінний завод «Славне» 9744 грн за кошару.

    Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 01.12.2005 року відповідач ОСОБА_1 сплатила за оцінку кошари 600 грн.

    Згідно зі ст.204 ЦК України угода є правомірною, якщо її недійсність визнана судом. Позивач не заперечує , що угода мала місце, гроші отримані. Позивачем не надано суду доказів в підтвердження , що відповідач володіє саме чужим майном.

    На підставі вищевказаного суд вважає, що між позивачем та відповідачем не існувало ніякого правочину від 02.12.2005 року, тому суд не може визнати недійсним або нікчемним правочин, якого не існує.

    Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що в даний час спірним майном володіє на праві власності ОСОБА_3 спростовується рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2010 року відповідно якого рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 18.09.2007 року скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та про визнання права власності на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень, кошари, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 відмовлено (т.1 а.с.38-39).

     Суд визнає зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 необгрунтованою та такою, що підлягає відхиленню із наступних підстав

     У судовому засіданні встановлено, що фактично спор йде про визнання правочину дійсним.

      Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачені конкретні способи захисту цивільних прав та інтересів судом, які не містять в собі такий спосіб як визнання правочину дійсним.

    Відповідно до вказаної норми, суд також може захистити цивільне право, або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

    Відповідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилялась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    При цьому за правилами ч. 3 ст. 10 ЦПК України на позивача покладено обов’язок довести факт такого ухилення.

   Позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 не навели суду доказів того, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами та свідченнями в судовому засіданні відповідача , яка взагалі заперечувала проти укладення такого договору.

     Згідно з частиною 3 статті 640,657 Цивільного кодексу України  договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, або державній реєстрацій, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

      Тому законодавець відрізняє договори , які підлягають нотаріальному посвідченню від договорів, які підлягають державній реєстрації та договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

       Проте, як вбачається з конкретного змісту частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, вказана норма матеріального закону передбачає можливість визнання дійсними тільки договорів, які підлягають лише нотаріальному посвідченню, і не передбачає можливість визнання дійсними договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

       Зважаючи на таке, законодавче закріплення судового захисту цивільних прав та інтересів таким способом, як визнання дійсними договорів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації-відсутнє. В той час відповідно до положень частини 2 статті 182 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 55 Закону України «Про нотаріат» правочини щодо нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

       Крім того, угоди, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, до їх державної реєстрації вважаються взагалі неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов’язків, оскільки момент вчинення вказаних правочинів, відповідно до статей 210, 640 ЦК України прямо пов’язується з державною реєстрацією.

       Таким чином, зазначене, виходячи з положень чинного законодавства, взагалі виключає правову можливість визнання  у судовому порядку дійсним договору, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

       Однією з підстав позову була неможливість нотаріального посвідчення правочину. Проте, як вбачається з матеріалів справи відомості щодо відмови нотаріуса в посвідченні правочину та оскарженні його дій відсутні, позивач, його представник доказів суду не надали.

        Згідно до вимог статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку (квартири), іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

      Таким чином, договір купівлі продажу від 29.11.2005 року будівлі кошари, будинку чабана та огорожі укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Племінний завод «Славне» підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тому він не є укладеним і не створює для сторін прав та обов’язків,  на підставі зазначеного у задоволенні позову має бути відмовлено.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст..220, 655, 657 Ц К  України, ст.ст.10,11,60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

                                                               ВИРІШИВ:

   В позові Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Славновської сільської ради, Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторія», третя особа: Фонд майна Автономної Республіки Крим, Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним та нікчемним правочину –відмовити.

   В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Славне» про визнання дійсним договору купівлі-продажу кошари «Н.Кіят» від 29.11.2005 року- відмовити.

               Рішення може бути оскаржене в  апеляційному  порядку до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим через Роздольненський районний суд , шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: