УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
2 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Забродського М.І.
суддів: Миніч Т.М, Заполовського В.Й.
при секретарі судового засідання Григорович А.М.
з участю представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2010 року
у справі за позовом КП „Житомирводоканал” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення,
В С Т А Н О В И Л А:
У січня 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача та просила стягнути з його заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 1536.05 грн. та понесені судові витрати.
В обгрунтування позову зазначав, що ОСОБА_1, починаючи з 2002 року надані послуги не оплачує на неодноразові повідомлення сплатити заборгованість не реагує.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП „Житомирводоканал” 1151 грн.06 коп. заборгованості за надані послуги та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити. Вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Вважає, що КП „Житомирводоканал” у 1997 року відокремився від КВЖРЕП міста, і розпочав самостійно нараховувати плату за надані послуги не уклавши при цьому договори з абонентами. Довідка про заборгованість складена на Пушкарчука, а не нього та не підписана і не скріплена печаткою.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа №22ц/3651/10 Головуючий у суді 1-ої інстанції Гансецька І.А.
Категорія 24 Суддя-доповідач Забродський М.І.
ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року син ОСОБА_4. Дитина проживає з матір’ю і знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тому суд першої інстанції правильно вважав, що ОСОБА_3 зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання свого сина ОСОБА_4.
Разом з тим колегія суддів вважає, що розмір аліментів стягнутих на користь позивачки у розмірі ј частини всіх видів доходів позивача є завищеним.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною першою ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
З наданих суду доказів про доходи сторін середній заробіток ОСОБА_2 за лютий та березень 2010 року становить 1932 грн., а ОСОБА_3 6350 грн. за аналогічний період. Розмір аліментів стягнутих судом з відповідача на утримання дитини у визначеному розмірі є наближеним до середнього заробітку позивачки, що порушує рівність прав та обов’язків між сторонами щодо дитини. Крім того ОСОБА_2 визнала ту обставину, що ОСОБА_3 надавав допомогу у придбанні продуктів харчування для сина, купував йому одяг, оплачував витрати на заняття у спортивних секціях. Ці обставини не підлягають доказуванню відповідно до ст. 61 ЦПК України, оскільки визнаються сторонами.
Тому колегія суддів вважає, що розмір стягнутих аліментів з врахуванням вищенаведеного, а також стану здоров’я відповідача, який має гіпертонічну хворобу 2 стадії, можливо зменшити до 1/6 частини. Цей розмір аліментів буде відповідати вимогам статті 1 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” , щодо встановленого прожиткового мінімуму для дитини віком до 18 років.
Виходячи з наведеного рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 209, 304,307,309,314,315 ЦПК України колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 7 травня 2010 року змінити. Зменшити розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 з ј частини до 1/6 частини. В решті рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: