Справа № 33-456/2010 р. Головуючий у І інстанції Триголова В.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді судової палати в кримінальних справах ТРЕЙТЯК О.П.,
за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, з середньою освітою, пенсіонер, одружений, мешканець м. Ніжина Чернігівської обл. АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Як встановив суд, ОСОБА_2 20 жовтня 2010 року на вул. Носівський шлях в м. Ніжині керував автомобілем, перебуваючи в нетверезому стані, і від огляду в лікарні відмовився, чим порушив п.п. 2.5., 2.9 Правил дорожнього руху України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з постановою суду просить змінити її в частині накладення адміністративного стягнення та накласти на нього більш м’який вид адміністративного стягнення. Вважає постанову незаконною, оскільки він не перебував за кермом у нетверезому стані і тому відмовився їхати до лікарні. Зазначає, що суд першої інстанції при обранні виду стягнення не врахував його вік та те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Також просить врахувати щире каяття, його особу та обставини щодо необхідності керування транспортним засобом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, суд підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин.
Незважаючи на фактичне невизнання вини ОСОБА_2, його вина у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена низкою доказів, яким суд дав відповідну оцінку.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2010 року інспектором ДПС Ніжинського ДПС ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за порушення п.2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якому він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в медичному закладі в передбаченому законом порядку (а.с.3).
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного правопорушення також підтверджується показаннями свідків.
Так свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх письмових показаннях пояснили, що в їхній присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння запропонованого працівниками ДАІ (а.с.4).
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Міру адміністративного стягнення ОСОБА_2 судом призначено у відповідності з вимогами ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах санкції ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні апеляційного суду, як і в апеляції, ОСОБА_2 пояснив, що автомобілем він керував тверезим, чому його зупинив працівник міліції не знає, від проходження медичного обстеження відмовився бо не вважав себе п’яним, і не вважає, що того дня він взагалі порушив Правила дорожнього руху України. Разом з тим в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 власноруч написав, що напередодні ввечері він випив 200 г коньяку, в лікарню не поїде. Така суперечлива позиція ОСОБА_2, на думку суду, спростовує його твердження про щире розкаяння і безумовне дотримання Правил дорожнього руху України, тому суд першої інстанції правильно призначив йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Разом з тим, суд вважає необхідним виключити з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання на порушення ОСОБА_2 п.2.9 Правил дорожнього руху України, оскільки як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія СВ1 № 047661 (а.с.3), він складений відносно ОСОБА_2 за порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку про порушення ОСОБА_2 п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
В решті цю ж постанову щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О.П. ТРЕЙТЯК