Справа № 22ц-6454/2010 Головуючий у першій інстанції ТРИГОЛОВА В.М.
Категорія – цивільна Доповідач – МАМОНОВА О.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: КРАВЧЕНКО В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2010 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_7, зареєстрований 01 червня 2007 року Ніжинським відділом реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з грудня 2009 року, господарство ведеться окремо. Перешкодою для подальшого існування сім’ї є постійні зради її чоловіка, а тому виникають взаємні непорозуміння, що призводять до сварок. Факт вчинення насильства в сім’ї та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності підтверджується постановами про відмову в порушенні кримінальної справи і є підставою для звернення до суду з даним позовом протягом одного року після народження дитини в силу ст. 110 СК України.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ст. 110 СК України передбачені обставини для пред’явлення позову про розірвання шлюбу під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, а саме вчинення протиправної поведінки, яка має ознаки злочину і вважає, що право на розірвання шлюбу не пов’язується з порушенням кримінальної справи або винесення судом обвинувального вироку.
Як вказує апелянт, в матеріалах справи мається постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 червня 2010 року, відповідно до якої в діях відповідача вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 125 КК України, також апелянт зазначає, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї.
Крім того, апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки за відсутності доказів протиправної поведінки відповідача, про що зазначено в рішенні суду, суддя повинен відмовити у відкритті провадження, а якщо воно було відкрито – припиняє провадження у справі відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 121, п. 8 ст. 207 ЦПК України, а тому вважає, що це є безспірною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_6, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року – залишити без змін.
Сторони в судове засідання не з’явились, апелянт подала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 48). Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином відповідно до положень п. 5 ст. 76 ЦПК України, згідно якої вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Представником ОСОБА_7 є ОСОБА_8 згідно витягу з договору (а.с. 17), який належним чином повідомлений про розгляд справи згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що в суді позивачкою не надано належних доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача, що містить ознаки злочину.
Однак, погодитись з таким висновком районного суду апеляційний суд не може через невідповідність висновків суду обставинам справи і, як наслідок, порушення судом норм матеріального права, що відповідно до пп. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
По справі встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01 червня 2007 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 3 ст. 105, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду після з’ясування фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, при цьому суд бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 110 СК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” (п. 9) позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений жодним з подружжя протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, що містить ознаки злочину щодо одного з подружжя або дитини.
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 червня 2010 року за заявою ОСОБА_6 вбачається, що 31.05.2010 року між сторонами виникла сварка і в діях відповідача вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 125 КК України (а.с. 10).
Таким чином, районний суд дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачкою протиправної поведінки відповідача, яка містить ознаки злочину.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню і при цьому враховує, що норми сімейного законодавства не наділяють судові інституції можливістю примушування жінки або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 303, 307, пп.. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року – скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстрований 01.06.2007 року відділом РАЦС Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області, Україна, актовий запис № 195 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_7 при реєстрації розірвання шлюбу державне мито на користь держави в розмірі 8 грн. 50 коп.
ОСОБА_6 звільнити від сплати держмита на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: