Справа № 2-а-2809

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Сюсель І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Солонянського взводу ДПС ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Підгайного Віталія Анатолійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 317822 від 13.09.2010 року, складеної відносно нього відповідачем.

В обґрунтування позову посилається на те, що 13.09.2010 року приблизно о 16 год. 00 хв. він, керуючи автомобілем Тойота-Кемрі, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався з м.Дніпропетровська в м.Запоріжжя, та був зупинений працівником ДАІ, відповідачем по справі, який пояснив, що позивач порушив правила дорожнього руху та перевищив швидкість руху на 49 км/год, рухаючись зі швидкістю 109 км/год, та склав стосовно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 097758 та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 317822, згідно якої наклав на позивача стягнення в розмірі 260 грн. Проте, позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, рухався з дозволеною швидкістю 70 км/год, швидкість, зафіксована приладом «Беркут», не належить його автомобілю.  

Від позивача надійшла заява, в якій він просив слухати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, просив при розгляді справи врахувати те, що він притягується до адміністративної відповідальності вперше, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, тому суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, з урахуванням заяви позивача про слухання справи за його відсутності та неявки в судове засідання відповідача, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.

13.09.2010 року о 16 год. 00 хв. відповідачем по справі, інспектором ДПС Солонянського взводу ДПС ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області сержантом міліції Підгайним Віталієм Анатолійовичем був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 097758 /а.с.7/, згідно якого ОСОБА_1 13.09.2010 року о 15 год. 55 хв. на 420 км а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя в с.Братське, позначеному дорожнім знаком 5.45, керуючи автомобілем Тойота-Кемрі, номерний знак НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 49 км/год, рухався зі швидкістю 109 км/год, швидкість зафіксована радаром «Беркут» № 0506091, чим порушив п.12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.

Також 13.09.2010 року відповідачем по справі була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 317822 /а.с.6/, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. на користь держави за скоєння правопорушення, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування своїх вимог про те, що він рухався з дозволеною швидкістю, суд приходить до висновку, що ним дійсно було порушено п.12.4 ПДР України, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 317822 від 13.09.2010 року була винесена на законних підставах, а отже підстав для визнання постанови незаконною та її скасування немає.

Згідно з ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.33 КпАП України, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з п.4 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст.22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховувалися обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

З огляду на те, що позивач до адміністративної відповідальності притягується вперше, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем мешкання характеризується позитивно, про що свідчать надані ним копія свідоцтва про народження та характеристика /а.с.19,21/, скоєне ним правопорушення не потягло за собою настання будь-яких негативних наслідків, суд вважає можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст.22, 33, 283, 287-289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,    

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити захід стягнення, застосований до ОСОБА_1 постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 317822 від 13.09.2010 року за ст.122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесеною інспектором Солонянського взводу ДПС ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області сержантом міліції Підгайним Віталієм Анатолійовичем, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 260 гривень, та обмежитись усним зауваженням.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                             В.І.БАРАНОВ