Справа № 11-887/2010 р. Головуючий у І інстанції – Григор’єв Р.Г.
Категорія – ст. 125 ч. 1 КК України Доповідач – Оседач М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Оседача М.М.
суддів – Миронцова В.М., Шахової О.Г.
потерпілої – ОСОБА_1
засудженої - ОСОБА_2
адвокатів – ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Ковтунівка, Прилуцького району Чернігівської області, громадянка України, з професійно-технічною освітою, пенсіонерка, неодружена, мешканка АДРЕСА_1 раніше не судима,
- засуджена за ст. 125 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.
Постановлено судом стягнути із засудженої ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2 000 грн. судових витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги.
Вироком суду ОСОБА_2 судом визнана винною і засуджена за те, що 22 червня 2010 року, в денний час, знаходячись біля двору АДРЕСА_1, в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно подряпала груди потерпілої ОСОБА_1, а також нанесла декілька ударів руками в область плечей та ногами в область лівого стегна, чим заподіяла останній тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з вироком суду , адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить його скасувати, а провадження по справі закрити, у зв’язку з відсутністю в діях його підзахисної складу даного злочину та відмовити в задоволенні цивільного позову, а також у стягненні судових витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги. В підтвердження доводів апеляції захист посилається на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону. Вважає, що судом не було взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на висновки суду, а покладено в основу вироку показання потерпілої та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 На думку апелянта, його підзахисна перебувала в стані сильного душевного хвилювання, яке було викликано внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_8
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_4 на підтримання поданої апеляції, засуджену ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію свого адвоката і просила її задовольнити з наведених в ній підстав, потерпілу ОСОБА_1 та її представника – адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає, і таке рішення ґрунтує наступним.
В исновок суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду.
В судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_2 категорично заперечувала факт умисного заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1
Проте дані твердження засудженої позбавлені підстав.
Як видно із матеріалів справи, суд першої інстанції, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, дослідив всі докази, і, давши їм оцінку, обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, висновки судово-медичної експертизи, пояснення експерта ОСОБА_9 в судовому засіданні та інші докази по справі.
Так, будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 вказувала на те, що їй належить 4/9 частини будинку по АДРЕСА_1, а інша частина будинку належить зятеві ОСОБА_2 З приводу користування даним будинком та земельною ділянкою у неї та ОСОБА_2 неодноразово виникали конфліктні ситуації. 22 червня 2010 року між ними виник знову конфлікт в ході якого, ОСОБА_2І накинулася на неї, порвала халат і почала бити руками по руках та плечах, а також ногою вдарила по лівій нозі і подряпала груди. При цьому, зазначала, що ударів ОСОБА_2 не наносила, так як у неї був порваний халат і вона трималася за нього.
Показання потерпілої ОСОБА_1 об’єктивно узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були очевидцями даної події і бачили, як ОСОБА_2 нанесла декілька ударів руками та ногою ОСОБА_1 та порвала на ній халат.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з огляду на те, що останні не є близькими родичами потерпілої і зацікавленими особами у вирішенні даної справи, і критично віднісся до показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки дані свідки перебувають в родинних відносинах з ОСОБА_2 і є зацікавленими особами.
Показання потерпілої ОСОБА_1 про обставини і спосіб її побиття ОСОБА_2 також підтверджені висновком судово-медичної експертизи, щодо часу, характеру і локалізації виявлених у неї тілесних ушкоджень.
Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 729 від 3 вересня 2010 року, у ОСОБА_1 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: 3-х саден в області лівої молочної залози в в3, синці сині: в в3 правого плеча по зовнішній поверхні, в в3 лівого передпліччя по зовнішній поверхні, в в3 лівого стегна по передньо-зовнішній поверхні, які могли виникнути 22 червня 2010 року від не менше як 4 травматичних дій, якими могли бути удари руками та ногами сторонньої особи, а три садна в області лівої молочної залози у верхній третині від слідів подряпин нігтів руки; малоймовірно, що тілесні ушкодження могли виникнути при падінні з висоти власного зросту, а також з наданням тілу прискорення (а.с. 36-37).
Об’єктивність даного висновку судово-медичної експертизи, підтвердив в засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_9
Не є переконливими доводи адвоката викладені в апеляції про те, що його підзахисна перебувала в стані сильного душевного хвилювання, оскільки з моменту, коли ОСОБА_8 з метою захисту ОСОБА_5 відштовхнув ОСОБА_2, та до того моменту, коли остання напала на ОСОБА_1 та спричинила їй тілесні ушкодження, пройшов значний проміжок часу та окрім цього, дії ОСОБА_2 були спрямовані не проти ОСОБА_8, а саме на ОСОБА_1
Крім того, під час розгляду справи засуджена та її захист не вказували на дану обставину та не ставили питання про призначення відповідної експертизи для встановлення стану ОСОБА_2
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильного дійшов до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями спричинила ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження і правильно кваліфікував її дії за ст. 125 ч. 1 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженій ОСОБА_2, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи засудженої та всіх обставин справи.
Суд вірно задовольнив частково позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 стосовно відшкодування моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням моральних страждань потерпілої, майнового стану засудженої ОСОБА_2 та визначив розмір відшкодування з урахуванням ступеня вини останньої.
Також, судом правильно стягнуто із засудженої ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 витрати, пов’язані з наданням правової допомоги адвокатом, про що зазначено у вироку суду.
Вирок суду є законним, обґрунтованим і справедливим, скасуванню він не підлягає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону під час розгляду справи в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженої судового рішення не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 8 листопада 2010 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
Судді:
М.М. Оседач В.М. Миронцов О.Г. Шахова