2а-5553/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Попової С. А.,
при секретарі – Ченгал О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Державного управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницької області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття адміністративної справи, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що 28 серпня 2010 року його було зупинено інспектором ДПС роти ДПС Брасловець В.О.та складено протокол про правопорушення п. 12.4 ПДР України. На підставі даного протоколу позивача було притягнуто до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 260 грн. Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує його права. У постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобіля позивача. Вважає, що оскільки порушень правил дорожнього руху не допускав, доказів його винуватості працівником ДАІ йому не було пред’явлено, тому його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Просить суд на підставі вказаного скасувати постанову, винесену інспектором ДАІ та закрити провадження по адміністративній справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов. Зазначив, що постанова винесена без посилання на будь – які докази, визначені ст.251 КУпАП України, на підставі яких посадова особа ВДАІ дійшла висновку щодо скоєння позивачем адміністративного правопорушення. За думкою позивача в матеріалах справи відсутні фактичні дані, за допомогою яких було б можливо достовірно визначити місце фіксації порушення, сам факт порушення та скоєння правопорушення саме ним.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за таких підстав.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно постанови серія АВ № 248637 від 28 серпня 2010 року, що винесена старшим інспектором ДПС роти ДПС сержантом Брасловець В.О. вбачається, що позивач 28 серпня 2010 року о 14год. рухався на автомобілі «Мерседес» державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив в населеному пункті встановлену швидкість руху на 23 кмг, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, на підставі чого позивача було за ст. 122 ч. 1 КУпАП притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. на користь держави.
Відповідачем не надані суду відомості про пристрій, яким проводилась фотофіксація порушення, а також данні щодо проходження службової підготовки до роботи з вищезгаданим пристроєм особою, яка проводила зйомку. У вищезгаданій постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.
Так само як і у судовому засіданні відповідачем не надано доказів наявності вини позивача у скоєнні правопорушення, що передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже дії відповідача підлягають визнанню неправомірними, а постанова у справі про адміністративне правопорушення - скасуванню.
На підставі переліченого, суд з урахуванням вивчених матеріалів справи приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 122, 251, 252, 254, 256, 258, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху України, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 171-2 КАСУ, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серія АВ № 248637 від 28 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. на користь держави – скасувати.
Адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. – закрити.
Суддя