Справа № 2-2988/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

(заочне)

11  листопада 2010 року                                          м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді            Березнікова О.В.

При секретарі                     Диня К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, -

ВСТАНОВИВ:  

10 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки  щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст. 50 цього ж Закону, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки  провести перерахунок державної пенсії як інваліду, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи для інвалідів 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також призначити щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 22 травня 2008 року.    

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та місце судового розгляду повідомлявся в порядку, встановленому законодавством, про причини неявки суд не повідомляв, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, за наявними у справі доказами та постановити заочне рішення проти чого на заперечував позивач.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ст.49 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розміри пенсій  визначені ст.54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частиною 4 якої передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по першій групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, по другій групі – 8 мінімальних пенсій за віком, по третій групі – 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно ч. 5 зазначеної статті порядок розрахунку пенсії по інвалідності, та пенсії у зв’язку з втратою годувальника віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Стаття 50 зазначеного Закону передбачає встановлення особам, віднесеним до першої категорії, нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком для інвалідів   третьої групи. Постановою КМУ «Про збільшення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» № 1293 від 27.12.2005 року з 01.01.2006 року розмір пенсії, призначеної у відповідності зі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” збільшено, та встановлено, що, мінімальний розмір пенсії для інваліді-учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, 1 групи – 540 грн., 2 групи – 500 грн., 3 групи – 467 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 рп/2008 року зміни внесені в Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними та втратили свою законну чинність з дня прийняття Конституційним судом цього рішення, тобто з 22.05.2008 року. Згідно з цим рішенням Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян. Відповідно до вимог постанови встановлено, що у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижче по 3 групі інвалідності – 980 грн., постановою КМУ № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”   інвалідам третьої групи, захворювання яких пов’язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено пенсію у розмірі, не нижчому від 980 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив,  що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки  віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.    

Згідно довідки МСЕК серії ДОН-07 № 035019 від 11.02.2010 року позивач визнаний інвалідом 3 групи,  захворювання пов’язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На звернення позивача про перерахування пенсії, відповідач листом № 717/с-10-01-01  від 22 червня 2010 року відмовив позивачу у перерахуванні і призначенні пенсії відповідно до  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначивши, що ст.59 Закона України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено нарахування пенсії за інвалідністю з 5-то кратного розміру мінімальної заробітної плати  тільки особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи  під час проходження дійсної військової служби і внаслідок чого інвалідами. Однак позивач, не відноситься до поданої категорії осіб, оскільки приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи  не у період проходження дійсної військової служби.

Згідно ч. 3  ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.    

Позивач належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом третьої групи.

Відповідно до ч.2 ст. 59 Закона України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, якщо їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби  (службових обов’язків) або відповідно до ст.54 цього Закону.    

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.    

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.    

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

Розділ 8 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.    

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам третьої групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.    

 Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як віднесеного до категорії 1.    

Згідно частини третьої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.    

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.    

Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,  зокрема для інвалідів 3 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-УІ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".    

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий .рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.    

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.    

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" від 23.02.2006 року, рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.    

У пункті  5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008  року  зазначено, що  положення  Закону України "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України" ( 107-17 ), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними,  втрачають    чинність    з    дня    ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

Отже, суд доходить висновку, що дії Управління щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірними з 22 травня 2008 року оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого позивач має право на перерахування пенсії як інвалід ЧАЕС 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.    

В позовній заяві позивач не визначає кінцевого строку, за який просить зробити перерахунок пенсії.      

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у відношенні позивача з 22.05.2008 року  порушено право на отримання пенсії,  а тому необхідно  зобов’язати відповідача провести йому перерахування пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 п.4  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб у відповідності до прожиткового мінімуму, який  встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, з 22.05.2008  року     до закінчення періоду порушення права, тобто до дня винесення рішення.

На підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року керуючись ст.ст. 60, 215 ЦПК України, суд -  

  ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності - задовольнити.                                                                                            

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки у відмові в перерахуванні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50, 54 п.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки провести ОСОБА_1 перерахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст.50, 54 п.4  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб за період  з 22.05.2008 року по 11.11.2010 року.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.    

   СУДДЯ: