Справа №2-638/2010 р.

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      14 грудня 2010 р.                                              м. Березівка

     Березівський районний суд Одеської області у складі:

     Головуючого судді Лебединського С.Й.,

     при секретарі Данілейчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа на боці позивача що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Публічне Акціонерне Товариство „ Імексбанк” «Про стягнення грошових коштів».

 В с т а н о в и в:

     Позивачка, звернувшись до суду із цим позовом, просила стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості 20768 (двадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 07 коп., що складається з:

- суми заборгованості за невиконаним зобов’язанням з урахуванням індексу інфляції у сумі 19667, 65 гривень та штрафу у розмірі 3% річних у сумі 1100, 42 гривень. Також позивачка просила стягнути 800 гривень витрачених нею на правову допомогу, та судові витрати по справі в сумі 335, 68 гривень.

     У судовому засіданні позивачка підтримала позов. Пояснила суду, що на неодноразові прохання відповідачки отримала в ПАТ «Імексбанк» кредит в сумі 13334 (тринадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні, які вона одразу повернула в банк погасив борг відповідачки. Відповідачка обіцяла продати свій будинк не пізніше початку 2008 р. і погасити борг, але своїх обіцянок не виконала. Посилалась на ст.509 ЦК України, що між нею та відповідачкою є зобов’язальні правовідносини і вони повинні належним чином виконуватись. На п.4 ч.1 ст.512 ЦК України за якою кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою в насідок виконання обов’язків боржника 3-ю особою; посиланням на ч.1 ст.516 ЦК України за якою заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника якщо інше не встановлено договором або законом. Також зазначала, що за ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідачка грубо порушує її права як кредитора. Згідно ст.625 ЦК України  передбачено що боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості його виконання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання має сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від суми.

     Представник 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на боці позивача був повідомлений належним чином але у судове засідання не з’явився.  

     Відповідачка позов не визнала. Свої заперечення обґрунтовувала тим, що між нею та позивачкою будь яких домовленостей не було, будь які угоди письмові або усні укладені не були. Особистих прохань на вчинення дій, через виконання позивачкою яких, остання просить стягнути борг, вона не висловлювала. За таких обставин на її думку підстав для задоволення позову не має.

     У судовому засіданні встановлені на такі факти та відповідні ним правовідносини.

     З 01 квітня 2005 р. по 23 березня 2007 р. відповідачка працювала завідуючою ощадною касою №26 АКБ „Імексбанку” (зараз ПАТ Імексбанк”).

     Після проведення перевірки в касі де ОСОБА_2 працювала завідуючою була виявлена недостача на загальну суму 120672 (сто двадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні.

     11 квітня 2007 р. між АКБ „Імексбанк” з одного боку і ОСОБА_1 з другого боку був укладений договір кредиту №621. По умовам договору кредитор (банк) надає позичальнику (ОСОБА_1) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 13334 гривні зі сплатою 17% річних.

     В цей же самий день 11 квітня 2007 р. позивачка повернула отриманий кредит в сумі 13334 грн.  в банк на погашення кредиту, прибутковий касовий ордер №72/60 від 11.04.07 р..

     Між позивачкою і відповідачкою будь яких письмових договорів або усних  домовленостей по отриманню позивачкою кредиту і повернення його за відповідачку не було.

     Вироком Березівського районного суду Одеської області від 14 травня 2008 р. відповідачка була засуджена за ч.5 ст.191, ст.69, ч.1 ст.366, ст.70 КК України остаточне покарання 5-ть років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади пов’язані із обслуговуванням матеріальних цінностей строком на 3 роки, ст.75, п.п.2,3,4 ст.76 КК України строком на 3 роки.

     Вивчивши матеріали справи. заслухавши пояснення сторін суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

     Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язання це правовідносини в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, вчинити послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржник виконання його обов’язку

     Згідно ч.2 ст.509, ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є договори або інші правочини.  

     Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

     Виходячи із змісту даної норми на підставі договору виникають, змінюються або припиняються цивільні права та обов’язки його сторін.

     Як встановлено судовому засіданні будь яких письмових договорів, або усних домовленостей між позивачкою та відповідачкою з приводу отримання позивачкою кредиту в АКБ „Імексбанку” в сумі 13334 гривні і сплати за рахунок цього кредиту недостачі, яка виникла в процесі роботи відповідачки на посаді завідуючої ощадної каси не було.

     За таких обставин суд вважає що відсутність домовленості та письмового підтвердження між сторонами з приводу отримання кредиту і подальшого його використання свідчить про відсутність будь яких зобов’язань між сторонам в розумінні ст.509 ЦК України, у зв’язку з чим посилання позивачки на зобов’язальні правовідносини, зокрема п.4 ч.1 ст.512, ч.1 ст.516 ЦК України є безпідставними.

     Суд вважає безпідставно застосованим посилання позивачки на ст.ст. 525., 625 ЦК України. Як було встановлено у судовому засіданні між сторонами будь які зобов’язання з приводу яких позивачка отримала кредит в установі 3-ї особи, і в наслідок чого відповідачка повинна їй вказану суму повернути -  не існують, письмових угод з цього приводу укладено не було.  

Таким чином посилатись на відповідальність за невиконання не існуючого зобов’язання, яке повинно бути виключно у виді письмової угоди, нараховувати індекси інфляції та 3% річних від простроченої суми не засновано на законних підставах.

     Враховуючи викладене на думку суду правовідносин між сторонами за якими у відповідачки виникли боргові зобов’язання перед позивачкою які добровільно не відшкодовуються і в наслідок чого потрібен судовий захист і примусове стягнення боргу не існує.

     Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд  

 В и р і ш и в:

     Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа на боці позивача що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Публічне Акціонерне Товариство „ Імексбанк” «Про стягнення грошових коштів» – залишити без задоволення.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом 10-ти днів з моменту його проголошення.

Суддя:_______________________________________________