Справа №2-2004/2010р.

  ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 23 грудня 2010 року        Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді:  Шелудякова Л.В.,

при секретарі:        Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності,-

  ВСТАНОВИВ:  

   Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача посилаючись на те, що 01 серпня 2010 року вона, роблячи покупки у кіоску в центрі с.Судіївка була безпідставно звинувачена ОСОБА_3 в привласненні 300 грн., а також змушена була вислуховувати на свою адресу та свого батька різні образи. Ці дії відбувалися на очах у багатьох людей і спричинили їй психологічні страждання. Відповідачка по цей день продовжує розповсюджувати недостовірну інформацію про привласнення ними 300 грн., які насправді мала отримати вона. Коло осіб, осіб, перед якими вона встигла обмовити, їй не відомо. Однак, відомі особи, які у неї, її матері та батька цікавились достовірністю розповсюдженою інформації щодо привласнення грошей.

Зазначила, що почалося все з того, що в середині липня 2010 року відповідач ОСОБА_2 знайшла теку з документами, яку передала її батьку ОСОБА_4, який в свою чергу повинен був передати власнику за винагороду для відповідача. Однак, на час передачі теки батька не було вдома, теку передав та нагадав за винагороду її чоловік. Власник теки пообіцяв віддячити та поїхав.

Також, зазначила, що відповідачка публічно стверджує, що хазяїн теки залишив 300 грн. винагороди за знахідку. Вимагання винагороди за знайдені речі суперечить її моральним засадам, до того ж вона має вищу юридичну освіту і знаходиться в кадровому резерві органів прокуратури та міліції, тому такі обвинувачення з боку відповідачки можуть мати негативні наслідки у подальшому працевлаштуванні.

Враховуючи вказане, просила змусити відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію тим же способом у який вона була поширена.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позовної заяви уточнила, та просила визнати недостовірною та такою що принижує її честь і гідність інформацію, поширену в усній формі ОСОБА_2 в с.Судіївка Полтавського району Полтавської області 01 серпня 2010 року,  про те, що ОСОБА_1 привласнила 300 гривень винагороди за знахідку та зобов’язати відповідача спростувати поширену нею недостовірну інформацію шляхом принесення їй вибачень за поширення відносно неї негативної недостовірної інформації.    

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась з невідомих суду причин, хоча була повідомленою про місце та час розгляду справи завчасно і належним чином, тому відповідно до ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити рішення по справі у відсутності відповідача при заочному розгляді справи.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, по позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що в середині липня 2010 року відповідач ОСОБА_2 знайшла теку з документами, яку передала батьку позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 Останній в свою чергу, повинен був її передати власнику за винагороду для відповідача. На час передачі теки ОСОБА_4 не було вдома, а тому теку передав та нагадав за винагороду чоловік позивача – ОСОБА_6 Власник теки пообіцяв віддячити та поїхав, не залишивши ніякої винагороди за знахідку.

01 серпня 2010 року ОСОБА_1, роблячи покупки у кіоску в центрі с.Судіївка була безпідставно звинувачена ОСОБА_2 в привласненні 300 грн. винагороди за знахідку, а також змушена була вислуховувати на свою адресу та свого батька різні образи.

Вказані дії відбувалися у присутності ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших мешканців с.Судіївка Полтавського району.

На переконання суду зазначена вище інформація є негативною, оскільки в ній йдеться про порушення позивачем норм чинного законодавства, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття , його неетичну поведінку в особистому, суспільному та політичному житті .

Відповідно до ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилася, заперечень, чи будь-яких  доказів, які б спростовували доводи позивача, не надала.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що розповсюджена 01 серпня 2010 року в усній формі ОСОБА_2 негативна інформація відносно ОСОБА_1 не відповідає дійсності тобто є недостовірною.

Відповідно до статті 68 Конституції України  кожен зобов’язаний  неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати  на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності .

Відповідно до ч.1, 4 ст. 32 Конституції України  ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.   

Кожному гарантується судовий захист   права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до  ст. 297 ЦК України  кожен має право  на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися  до суду з позовом  про захист  її гідності та честі.

Відповідно до ч.1,4,7 ст. 277 ЦК України  фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування  цієї інформації .

Спростування недостовірної інформації здійснюється  особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації  здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена .

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що позивач, особисті немайнові права якого було порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування  цієї інформації, а відповідач, яка розповсюдила таку інформацію із знанням її несправедливості, зобов’язана її спростувати у такий же спосіб, у який вона була поширена.  

Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 17 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 75 грн. (а.с.1, 2).

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 31, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:  

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності задовольнити.

Визнати недостовірною та такою що принижує честь і гідність ОСОБА_1 інформацію,  поширену  в усній формі  ОСОБА_2 в с.Судіївка Полтавського району Полтавської області 01 серпня 2010 року, про те, що ОСОБА_1 привласнила 300 гривень винагороди за знахідку.

Зобов’язати  ОСОБА_2, жительку АДРЕСА_1, спростувати поширену нею 01 серпня 2010 року в усній формі недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 шляхом принесення вибачень ОСОБА_1  за поширення відносно неї негативної недостовірної інформації протягом одного місяця з дня набрання рішенням чинності.  

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 17 грн. (сімнадцять гривень) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у сумі 75 грн. (сімдесят п’ять гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд в десятиденний строк з дня його проголошення, а  у разі  якщо рішення  було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя: (підпис)

ВІРНО: