Справа № 2о-97

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

      14 грудня 2010 р.                               смт. Станиця Луганська

     Луганської області

 Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

головуючого            Антонова Ю.А.

при секретарі           Савченко К.Є.

 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту отримання каліцтва в дитинстві під час бойових дій ВВВ,

  В С Т А Н О В И В:  

      29.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсною заявою та просить встановити юридичний факт отримання ним каліцтва восени 1941 року під час воєнних дій у період ВВВ.

     В обґрунтування своїх вимог заявник вказав, що він фактично є інвалідом дитинства, у зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень під час Великої Вітчизняної Війни, тому, що обмежена його працездатність та життєдіяльність з дитинства, а саме: він не був покликаний в армію, не може виконувати роботу пов’язану з рухливістю пальців і долонь. Під час нальоту авіації й скидання авіабомб, вибуховою хвилею його викинуло на розпечену грубну плиту в будинку, у наслідку чого він одержав важкі опіки долонь обох рук, а також інших частин тіла. У результаті цих опіків були порушені функції згинання й розгинання пальців обох рук, на долонній поверхні правої кисті з переходом на внутрішню поверхню променізап'ястного суглоба утворився рубець, що перешкоджає повному розгинанню кисті з переходом на 2-й і 3-й міжпальцеві проміжки також утворився рубець обмежуюче розгинання долоні.

     Заявник посилається на те, що ніяких медичних документів, якими можливо було б підтвердити факт отримання каліцтва під час воєнних дій у період ВВВ не має, тому, що лікування відбувалось поза лікувальним закладом через війну. Але наявний акт судово-медичного обстеження та свідчення осіб, які підтвердять що каліцтво він отримав восени 1941 року під час воєнних дій у період ВВВ.

     Заявник вказує на те, що встановлення даного факту йому необхідно для того, щоб отримувати соціальну допомогу та пенсію з інвалідності, згідно з Законом України „Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам” від 16.11.2000 року № 2109, а також ЗУ „Про соціальне забезпечення від 05.11.1991 року”, тому, за такими обставинами, заявник змушений звернутися до суду з дійсною заявою.

     В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт каліцтва ОСОБА_1 восени 1941 року під час воєнних дій у період ВВВ – отримання тяжких опіків долонь обох рук під час бомбування німецької авіації.

     Представники зацікавлених осіб – УПФУ та УПСЗН в Станично-Луганському районі, не заперечують проти заяви ОСОБА_1 про встановлення відповідного факту, подали відповідні заяву та просять розглядати справу за їх відсутністю.

     Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників зацікавлених осіб за існуючими доказами у справі.

     Вислухавши заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою, доведеною, та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до п.15 Положення про порядок, умови й критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 року – інвалідність, що наступила в осіб до 18-літнього віку в наслідку поранення (контузії, травми, каліцтва) пов'язаного з бойовими діями в період ВВВ або їхніми наслідками, установлюється відповідно до меддокументів, які підтверджують факт поранення або захворювання, або рішенням суду щодо зазначених дій і висновків лікувально-профілактичних установ охорони здоров'я.

     Зі свідоцтва про народження та паспорту заявника, ксерокопії яких наявні в матеріалах справи, видно, що ОСОБА_1 народився 03.02.1940 року у с. Машликіно, Мальчевського району, Ростовської області.

     Актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 374 від 02.11.2010 року підтверджується наявність каліцтва заявника ОСОБА_1 та те, що воно може бути наслідком термічного опіку ІІІ А степені, а також може відповідати періоду Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років.

     Наведені докази переконали суд в законності вимог заявника, оскільки він доказав факт отримання каліцтва в дитинстві під час бойових дій ВВВ, доказів іншого суду надано не було, тому суд не бачить підстав для відмови в задоволенні заяви та її слід задовольнити в повному обсязі.

      Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212- 215, 256 ч.1 п.3, 259 ЦПК України, суд -  

  В И Р І Ш И В:  

      Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

      Встановити юридичний факт отримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, каліцтва восени 1941 року під час бойових дій в період ВВВ.

      Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Головуючий: