Справа № 2-20\07 2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2007 року. Криворіжський районний суд
Дніпропетровської області В складі:
головуючого судді Приміч Г.І.
при секретарі Поліщук Л.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди завданої у зв'язку з виробничою травмою,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 03.05.2001 року, тривалий час уточнюючі свої позовні вимоги в ході судового засідання, посилався на те, що 29.07.1999 р. під час виконання своїх професійних обов'язків на ДП "Придніпровська залізниця" він був травмований на виробництві, при цьому факт отримання ним виробничої травми у вагонному депо станції "Мудрьона" ДП «Придніпровська залізниця» не визнавався, а тому вказаний факт було встановлено рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2000 р.
У зв'язку із травмою він не міг працювати і тому кардіологічною МСЕК № 3 йому було первинно з 02.02.2000 р. встановлено III групу інвалідності, але оскільки відповідач не визнавав факт травмування і своєчасно, до винесення рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2000 р., не складав акт за формою Н-1, то III група інвалідності була встановлена йому внаслідок загального захворювання, при цьому відсоток втрати професійної працездатності не встановлювався.
Оскільки рішенням Криворізького районного суду від 13.12.2000 р. йому було встановлено факт спричинення виробничої травми 29.07.1999 р., то у лютому 2001 р. він отримав від ДП "Придніпровська залізниця" направлення і пройшов переосвідчення на МСЕК з приводу втрати професійної працездатності по факту травмування 29.07.99 р., при цьому з 15.02.2001 р. йому було встановлено первинно 50% втрати професійної працездатності по травмі від 29.07.99 р.
Відповідно до наказу № 196 та 199 від 29.03.2001 року ДП "Придніпровська залізниця" нарахувала йому до виплати з 01.03.2001 року
2
щомісячні виплати втраченого заробітку в розмірі 124,02 грн. та одноразову допомогу в сумі 7441,20 грн., з урахуванням 40% вини постраждалого.
Позивач вказував на те, що розрахунок відшкодування втраченого ним заробітку та одноразової допомоги, відповідачем ДП «Придніпровська залізниця» було виконано невірно, оскільки його середньомісячний заробіток, що брався за основу для обчислення вказаних виплат, в порушення діючого законодавства було обчислено не за 3 останні повні місяці що передували каліцтву, тобто за квітень-червень 1999 року, про що він просив в своїй заяві, а за останні 12 календарних місяців, що передували каліцтву, тобто за період з липня 1998 р. по червень 1999 p., незважаючи на те, що у січні 1999 р. він знаходився у відпустці, а тому цей місяць не можна було брати для обчислення середнього заробітку.
Крім цього, позивач посилався на те, що при визначенні середньомісячного заробітку на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, відповідачем ДП «Придніпровська залізниця» не було здійснено його коригування з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де він працював до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до чинного законодавства, тобто середній заробіток не був відкоригований на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів у грудні 1999 р. - 1.5, у червні 2000 р. - 1.1, у липні 2000 p.- 1.1, у серпні 2000 p.- 1.3 тау січні 2001 р.- 1.З.
Позивач вказував на те, що розмір його середньомісячного заробітку, що передував каліцтву, після коригування його з урахуванням підвищення тарифних ставок, повинен складати 663,30 грн., згідно наступного розрахунку:
663,30 грн. = (189,96 грн. (заробіток за квітень 1999 p., згідно довідки № 618 від 02.10.2006 р.) + 208,27 грн. (заробіток за травень 1999 p., згідно довідки № 618 від 02.10.2006 р.) + 250,51 грн. (заробіток за червень 1999 p., згідно довідки № 618 від 02.10.2006 р.) : 3 міс.) х 1,5 х 1,1 х 1,1 х 1,3 х 1,3 (коефіцієнт підвищення тарифних ставок та посадових окладів у вагонному депо станції Мудрьона).
Оскільки вказана сума, в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності, перевищує середньомісячний заробіток слюсаря по ремонту рухомого складу 4-го розряду за лютий 2001 року, що складає 428,08 грн., то при обчисленні розміру втраченого заробітку та одноразової допомоги необхідно виходити з середньомісячної заробітної плати 428,08 грн.
Виходячи з цього позивач вказував на те, що з 15.02.2001 року йому повинні були відшкодовувати втрачений заробіток у розмірі 214,04 грн. виходячи з розрахунку:
428,08грн. (середня заробітна плата слюсаря 4-го розряду станом на лютий 2001 року) х 50% ( % втрати професійної працездатності) = 214,04 грн.
Оскільки розмір його середнього заробітку складає 428,08 грн., то відповідно до п. 10 „ Правил відшкодування...." розмір одноразової допомоги мав скласти 12842,40 грн., а не 7441,2 грн., згідно наступного розрахунку:
428,08 грн. (середній заробіток) х 50 (кількість процентів втрати
3
професійної працездатності) х 60% (відсоток вини підприємства) = 12842,40 грн.
Розмір недовиплаченої одноразової допомоги складає 5401,20 грн. згідно наступного розрахунку:
12842,40 грн. - 7441,20 грн. = 5401,20 грн.
Посилаючись на те, що у зв'язку з травмою від 29.07.99 p., йому до цього часу недовиплачено 5401,20 грн. в рахунок сплати частини одноразової допомоги, а також посилаючись на те, що індекс споживчих цін за березень 2001 року складає 0,431 грн., позивач просив суд зобов'язати відповідача ДП "Придніпровська залізниця" виплатити йому компенсацію з врахуванням росту індексу споживчих цін в сумі 2327,92 грн. (5401,20 грн.х 0,431грн.)
Позивач вказував на те, що оскільки його скоригований середньомісячний заробіток на момент встановлення втрати професійної працездатності складає 428,08грн., то з 15.02.2001 року по 01.03.2001 року ДП "Придніпровська залізниця" мало виплатити йому втрачений заробіток в сумі 107,02 грн. виходячи з розрахунку:
214,04 грн. (сума втраченого заробітку) \ 28 (календарні дні місяця -лютого) х 14 (кількість днів за які підлягає виплаті втрачений заробіток) = 107,02 грн., але оплата за цей період не проводилася взагалі.
За період з 01.03.2001 року по 01.04.2001 року ДП "Придніпровська залізниця" виплатило йому 124,02 грн., а отже недоплата складає 90,02 грн. виходячи зі слідуючого розрахунку:
214,04 грн. (сума втраченого заробітку, що підлягала сплаті) - 124,04 грн. (фактично виплачена сума відшкодування втраченого заробітку).
Всього, за період з 15.02.2001 року по 01.04.2001 року відповідач ДП "Придніпровська залізниця" не доплатило позивачу втрачений заробіток в сумі 197,04 грн. (107,02 грн.+90,02 грн.), яку позивач просив стягнути з ДП "Придніпровська залізниця".
Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача ДП "Придніпровська залізниця" 1035,54 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на придбання медикаментів, а також просив стягнути моральну шкоду в розмірі 30000 грн., яку він обґрунтовував тим, що він був позбавлений права на захист з вини ДП "Придніпровська залізниця", яке не визнавало факт трудового каліцтва та відмовлялося відшкодувати завдану шкоду.
Всього позивач висував до ДП "Придніпровська залізниця" позовні вимоги на суму 38961,70 грн.
Але враховуючи те, що на виконання рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.11.2001 року йому було виплачено 8656,83 грн. (1540,32 грн. - компенсація за несвоєчасно виплачену одноразову допомогу, 1035,54 грн. - відшкодування затрат на придбання ліків, 2550 грн. -відшкодування моральної шкоди за втрату професійної працездатності, 183,77 грн. - компенсація за затримку щомісячних виплат, 3347,62 грн. - недоплата по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку), тому позивач з урахуванням проведених оплат просив стягнути з відповідача ДП "Придніпровська залізниця" 30304,87 грн.
4
З 01.04.2001р. відшкодування шкоди у вигляді щомісячних страхових виплат позивачу провадило Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України (далі ВВД ФСС НВ України) у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на підставі тих даних, які були передані йому ДП "Придніпровська залізниця", але оскільки ДП "Придніпровська залізниця" неправильно провело розрахунок сум втраченого заробітку, то відповідно і ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області продовжило відшкодовувати шкоду у заниженому розмірі - 124,02 грн., в той час як повинно було - 214,04 грн.
Так, за період з 01.04.2001 р. по 01.03.2002 р. йому щомісяця недоплачували по 90,02 грн. (214,04 грн.- 124,02 грн.), усього недоплативши за даний період - 990,22 грн. ( 90,02 грн. х 11 міс.)
З 01.03.2002 р. щомісячні страхові виплати були збільшені в 1,193 рази, і позивачу виплачували по 147,96 грн. в той час як повинні були по 255,35грн. (214,04x1,193), отже за період з 01.03.2002 р. по 01.03.2003 р. йому недоплатили 1288,68 грн. = 107,39 грн. (255,35 грн. - 147,96 грн.) х12 міс.
З 01.03.2003 р. сума щомісячних страхових виплат була збільшена в 1,182 рази і сума страхових виплат склала 174,89 грн., однак повинні були щомісяця платити по 301,82 грн. (255,35 грн.х1,182), отже за період з 01.03.2003 р. по 01.03.2004 р. йому була недоплачена сума 1523,16 грн. = 126,93 грн. (301,82 грн. - 174,89 грн.) х12 міс.
З 01.03.2004 р. щомісячні страхові виплати були збільшені в 1,152 рази, тому позивачу стали відшкодовувати шкоду у розмірі 201,47 грн., в той час як повинні були платити по 347,70 грн. (301,82 грн.х1,152), отже за період з 01.03.2004 р. по 01.03.2005 р. йому недоплатили 1754,76 грн. = 146,23 грн. (347,70 грн. - 201,47 грн.) х12 міс.
З 01.03.2005 р. страхові виплати були збільшені в 1,238 разів, тому позивачу повинні були платити по 430,45 грн. (347,70 грн.х1,238), але йому виплачували по 249,42 грн., отже за період з 01.03.2005 по 01.03.2006 р. йому недоплатили 2172,36 грн. = 181,03 грн. (430,45 грн. - 249,42 грн.) х 12 міс.
З 01.03.2006 р. розмір страхових виплат було збільшено у 1,203 рази, тому позивачу стали платити по 300,05 грн., в той час як повинні були платити по 517,83 грн. (430,45 грн.х1,203), отже за період з 01.03.2005 р. по 01.03.2007 р. йому недоплатили 2613,36 грн. = 217,78 грн. (517,83 грн. - 300,05 грн.) х12 міс.
Всього, за період з 01.04.2001 р. по 01.03.2007 року ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі недоплатив позивачу страхові виплати на суму 10342,54 грн. (990,22 грн.+1288,68 грн.+1523,16 грн.+1754,76 грн.+2172,36 грн.+2613,36 грн.), які позивач і просив стягнути з відповідача - ВВД ФСС НВ України.
Крім цього, позивач просив встановити, що з 01.02.2007 р. розмір страхових виплат, що підлягають сплаті йому, повинен складати 517,83 грн. до моменту зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат.
Посилаючись на те, що з вини власника йому ВВД ФСС НВ України у м.
5
Кривому Розі не виплачено суми відшкодування шкоди в розмірі 10342,54 грн. і ця сума підлягає сплаті без обмеження будь-яким строком та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги, позивач просив суд стягнути з відповідача ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі, за період з 01.04.2001 р. по 01.02.2007 р. 2821,26 грн. в рахунок компенсації за несвоєчасно виплачені страхові виплати, а всього просив стягнути з відповідача ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі 13163,80 грн.
Позивач ОСОБА_1. в ході судового засідання підтримав свої уточнені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача по довіреності - ОСОБА_2. позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" вимоги позивача визнав часткового на суму 8833,78 грн., а саме 5401,20 грн.- в рахунок сплати невиплаченої частини одноразової допомоги, 197,04 грн. - в рахунок недоплаченої частини відшкодування втраченого заробітку за період з 15.02.2001 року по 01.04.2001 року, 1035,54 грн. - в рахунок відшкодування витрат на лікування позивача, а також частково на суму 2200 грн. визнав позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, при цьому як на підставу своїх заперечень проти стягнення моральної шкоди в повному обсязі вказував на те, що на момент завдання моральної шкоди позивачу, пунктом 11 "Правил ..." був встановлений граничний розмір відшкодування моральної шкоди, який не повинен був перевищувати 2550 грн. (150 неоподаткованих мінімумів громадян), а відшкодування моральної шкоди в максимальному розмірі передбаченому законодавством, представник відповідача ДП "Придніпровська залізниця" вважав необгрунтованим, оскільки причиною трудового каліцтва ОСОБА_1. на 40 % є вина самого ОСОБА_1.
В обгрунтування своїх заперечень проти стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" 2377,92 грн. в рахунок компенсації за несвоєчасно виплачену одноразову допомогу, представник відповідача посилався на те, що відповідно до п.З Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» компенсація не застосовується до одноразових виплат якою є одноразова допомога потерпілому.
При цьому представник відповідача ДП "Придніпровська залізниця" вказував на те, що на виконання рішення Криворізького районного суду від 26.11.2001р. ДП "Придніпровська залізниця" на користь позивача було виплачено 8656,83 грн., і вказані кошти позивач отримав, а тому представник відповідача вважав за необхідне провести зарахування сплачених за рішенням Криворізького районного суду від 26.11.2001р. сум в розмірі 8656,83 грн., в рахунок відшкодування шкоди за вказаним позовом та не заперечував проти стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" на користь позивача 176,95 грн. (8833,78 грн (сума на яку визнано позовні вимоги за даним позовом) - 8656,83 грн (сума фактично сплачених сум на відшкодування шкоди) в рахунок задоволення вказаного позову з частині його визнання.
6
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, позов не визнав, при цьому в обгрунтування своїх заперечень проти позову вказував на те, що сума заробітної плати з якої нараховувалася сума щомісячного втраченого заробітку, а потім - Фондом, сума щомісячної страхової виплати, визначалася підприємством на якому працював позивач, тобто відповідачем по справі - ДП "Придніпровська залізниця", а не Фондом, і тому за неправильне визначення суми середньої заробітної плати, виходячи з якої нараховувалася сума страхових виплат, яка була передана до Фонду, Фонд відповідальність не несе, як і не несе відповідальності за несвоєчасну виплату вказаних позивачем недоплат страхових виплат та компенсації за їх несвоєчасну виплату, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд відповідає лише в тому випадку, якщо виплата страхової виплати мала місце з вини Фонду, і лише в цьому випадку ця сума підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Позивач з 14.07.1988 року по 20.06.2000 року працював в вагонному депо станції Мудрьона Придніпровської залізничної дороги, яке являється відособленим структурним підрозділом ДП «Придніпровська залізниця», без права юридичної особи, що підтверджується статутом ДП «Придніпровська залізниця» затвердженим наказом Мінтрансу України № 378 від 19.06.2001 року, Положенням про відособлений структурний підрозділ вагонне депо Мудрьона ДП «Придніпровськазалізниця» затвердженим наказом начальника залізниці № 360\Н від 22.04.2004 року, довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики Державного комітету статистики України № 5443 від 02.06.2000 року (л.с.5-17, 90-97, 104 т.2).
Позивач ОСОБА_1., під час виконання своїх професійних обов'язків, а саме слюсаря 4-го розряду по ремонту рухомого складу пункту підготовки вагонів Кривий-Ріг -Сортировочний Вагонного депо ст. Мудрьона, 29.07.1999 р. був травмований на виробництві, при цьому факт отримання виробничої травми, який оспорювався ДП "Придніпровська залізниця", було встановлено рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2000 р. (л.с. 24-25 т.1, 94, 104 т.2).
У зв'язку з отриманою травмою 02.02.2000 року ОСОБА_1. кардіологічною МСЕК № 3 було первинно з 02.02.2000 р. встановлено III групу інвалідності внаслідок загального захворювання, оскільки акт за формою Н-1 було складено вагонним депо ст. Мудрьона ДП "Придніпровська залізниця" лише після постановления рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2000 р. (л.с. 21 т.1 ).
15 лютого 2001 p., після постановления рішення Криворізького районного
7
суду Дніпропетровської області від 13.12.2000 p. яким ОСОБА_1. було встановлено факт виробничої травми 29.07.1999 року, він отримав від підприємства направлення і пройшов переосвідчення на МСЕК з приводу втрати професійної працездатності, де йому було встановлено первинно 50% втрати професійної працездатності з 15.02.2001 р. по 01.03.2002 року, по травмі від 29.07.99 р. (л.с. 56 т.1, л.с. 98 т.2).
Після цього ОСОБА_1. постійно проходить переогляди, в результаті яких йому повторно встановлюється 50% втрати професійної працездатності з призначенням дати наступного переогляду, а саме МСЕК від 23.04.202 року встановлено повторно 50% втрати професійної працездатності з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року, МСЕК від 13.03.2003 року встановлено повторно 50% втрати професійної працездатності з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року, МСЕК від 18.03.2004 року - повторно 50% втрати професійної працездатності з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року, МСЕК від 02.03.2005 року - повторно 50% втрати професійної працездатності з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року, МСЕК від 02.03.2006 року - повторно 50% втрати професійної працездатності з 01.03.2006 року по 01.03.2008 року (л.с. 98-103 т.2).
На підставі висновку МСЕК від 28.02.2001 року, яким ОСОБА_1. було первинно встановлено первинно 50% втрати професійної працездатності з 15.02.2001 року, за заявою ОСОБА_1. від 01.03.2001 року, наказами начальника Вагонного депо Мудрьона Придніпровської залізниці № 196, №199 від 29.03.2001 року ОСОБА_1. було призначено до виплати 7441,20 грн. в рахунок виплати одноразової допомоги та 124,02 грн. щомісячно в рахунок відшкодування втраченого заробітку (л.с. 16-18 т.1, 98 т.2).
Оскільки на момент ушкодження здоров'я ОСОБА_1. при виконанні трудових обов'язків, порядок відшкодування завданої шкоди регулювався Правилами відшкодування власником підприємства, установи та організації або уповноваженого ним органом шкоди, спричиненої робітнику ушкодженням здоров'я, пов'язана з виконанням ним трудових обов'язків затвердженими постановою КМУ № 472 від 23.06.1993 року, що втратила чинність відповідно до Постанови КМУ № 807 від 11.07.2001 року, то для регулювання вказаних правовідносин мають застосовуватися норми вище вказаних "Правил відшкодування...".
Відповідно до ч.І п. 22 "Правил відшкодування..." середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку визначається за бажанням потерпілого за останні 12 або за 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву.
Відповідно до ч.5 п.22 "Правил відшкодування...." середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до чинного законодавства.
В порушення вказаного п. 22 "Правил відшкодування...." Вагонне депо ст.
8
Мудрьона ДП "Придніпровська залізниця" не прийняла до уваги бажання ОСОБА_1. про обчислення його середнього заробітку за 3 місяці що передували каліцтву, тобто за квітень-червень 1999 року, що було викладено у заяві ОСОБА_1. від 01.03.2001 року (л.с. 16 т.1), і обчислили середньомісячний заробіток ОСОБА_1. за 12 місяців що передували каліцтву - в розімір 248,04 грн. , що підтверджується наказами начальника Вагонного депо Мудрьона Придніпровської залізниці № 196 , № 199 від 29.03.2001 року (л.с. 17,18 т.1).
Відповідно до довідки Вагонного депо Мудрьона № 618 від 02.10.2006 року, заробітна плата ОСОБА_1. за 3 місяці, що передували каліцтву, склала: квітень 1999 року - 189,96 грн., травень 1999 року - 208,27 грн., червень 1999 року - 250,51 грн. (л.с. 37 т.2).
Крім цього, в порушення ч.5 п.22 "Правил відшкодування...." відповідач по справі - Вагонне депо ст. Мудрьона ДП "Придніпровська залізниця" при визначенні середньомісячного заробітку потерпілого ОСОБА_1., не відкоригував вказаний заробіток на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, що мали місце на підприємстві з моменту трудового каліцтва (29.07.1999 року) до моменту встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності (15.02.2001 року), які відповідно до довідки Вагонного депо Мудрьона ДП «Придніпровська залізниця» № 668 від 20.07.2001 року складали: у грудні 1999 р. - 1.5, з Оічервня 2000 р. - 1.1, з 01 липня 2000 р. - 1.1, з 01 серпня 2000 р. - 1.3 , з 01 січні 2001 р. - 1.3 (л.с. 72 т. 1).
Виходячи з цього, розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1. має бути перерахований згідно наступного розрахунку:
663,30 грн. = (189,96 грн. (заробіток за квітень 1999 р.) + 208,27 грн . (заробіток за травень 1999 р.) + 250,51 грн. (заробіток за червень 1999 р.) / З міс.) х 1,5 х 1,1х 1,1 х 1,3 х 1,3 (коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів у вагонному депо станції Мудрьона)
Відповідно до абз.6 п.28 "Правил відшкодування ..." перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи, а враховуючи те, що втрачений заробіток ОСОБА_1. в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності складе 663,30 грн., що перевищує середній заробіток слюсаря по ремонту рухомого складу 4-го розряду за лютий 2001 року, який відповідно до довідки Вагонного депо Мудрьона ДП «Придніпровська залізниця»№ 189 від 22.03.2007 року складає 428,08 грн., тому при визначенні розміру втраченого заробітку та одноразової допомоги ОСОБА_1. необхідно виходити із середньомісячного заробітку в розмірі - 428,08 грн. (л.с. 118 т.2).
У зв'язку з неправильним розрахунком середньомісячної заробітної плати ДП "Придніпровська залізниця" невірно провела розрахунок та здійснювала виплати щомісячного відшкодування втраченого заробітку та одноразової допомоги.
Відповідно до п. 10 „ Правил відшкодування...." розмір одноразової
9
допомоги яка підлягала виплаті ОСОБА_1. складе 12842,40 грн., виходячи з 60% вини підприємства (100% вини - 40% вини постраждалого) (л.с. 17 т. 1), згідно наступного розрахунку:
428,08 грн. (середній заробіток) х 50 (відсоток втрати професійної працездатності) х 60% (процент вини підприємства) = 12842,40 грн.
Фактично ДП "Придніпровська залізниця" виплатило ОСОБА_1. одноразову допомогу у розмірі 7441,20 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 544 від 16.05.2001 року (л.с. 98 т.1), тому недовиплачена частина одноразової допомоги ОСОБА_1. складає 5401,20 грн. (12842,40 грн. - 7441,20 грн.) яка і підлягає стягненню з ДП "Придніпровська залізниця".
Відповідно до п. 9 "Правил відшкодування..." розмір втраченого заробітку ОСОБА_1. з 15.02.2001 року складе 214,04 грн. (428,08 грн. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 50% (відсоток втрати професійної працездатності).
Отже, за період з 15.02.2001 року (встановлено втрату професійної працездатності) по 01.03.2001 року ОСОБА_1. мали виплатити 107,02 грн. (214,04 грн. \ 28 (календарних днів лютого місяця) х 14 (дні за які підлягає виплаті втрачений заробіток)), але позивачу за вказаний період втрачений заробіток не відшкодовувався, оскільки відповідно до наказу начальника Вагонного депо Мудрьона Придніпровської залізниці № 199 від 29.03.2001 року платежі необхідно було здійснювати з 01.03.2001 року (л.с. 18 т.1), тому за вказаний період стягненню підлягає невідшкодована сума втраченого заробітку в розмірі 107,02 грн.
За період з 01.03.2001 року по 01.04.2001 року позивачу вагонне депо Мудрьона ДП "Придніпровська залізниця" виплатило втрачений заробіток в розмірі 124,02 грн., в той час як повинне були виплатити 214,04 грн., отже недоплаченою за вказаний період залишається сума 90,02 грн (214,04 грн. -124,02 грн.) (л.с. 101 т.1).
Загальна сума недоплаченого втраченого заробітку за період з 15.02.2001 року по 01.04.2001 року, яка підлягає виплаті ОСОБА_1. складає 197,04 грн. (107,02 грн. + 90,02 грн.)
З матеріалів справи слідує, що ДП «Придніпровська залізниця» провело виплату втраченого заробітку ОСОБА_1. за квітень 2001 року в розмірі 124,02 грн. (л.с. 100,102 т.1), але оскільки з 01.01.2001 року виплату страхових сум повинен був проводити Фонд, то вказані виплати на суму 124,02 грн. були зараховані ДП «Придніпровська залізниця» Фондом в рахунок майбутніх страхових внесків, відповідно до п. 6.6.Постанови КМУ № 12 від 20.04.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», про що вказувала в ході судового засідання представник Фонду та про що не заперечував представник ДП «Придніпровська залізниця».
Відповідно витягу з акту огляду у ЛТЕК від 28.02.2001 року виданого кардіологічною МСЕК № 3 , ОСОБА_1. визначена потреба в додаткових видах допомоги у вигляді медикаментозного лікування та санаторно-
10
курортного лікування (л.с. 4, 15 т.1), а тому відповідно до п. 12 "Правил відшкодування ..." вимоги ОСОБА_1. про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" на його користь витрат на проходження ним лікування на суму 1035,54 грн., що підтверджені документально (л.с. 88, 119-126 грн.), підлягають повному задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" на його користь моральної шкоди в розмірі 30000 грн., суд розцінює критично, оскільки на момент заподіяння моральної шкоди, п. 11 "Правил відшкодування ..." був встановлений граничний розмір відшкодування моральної шкоди, який не міг перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів громадян, тобто 2550 грн., а тому суд з урахування того, що трудове каліцтво та втрата професійної працездатності мала місце частково (на 40%) з вини ОСОБА_1., вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди частково на суму 2200 грн.
Таким чином, відповідач ДП "Придніпровська залізниця" повинно сплатити позивачу 8833,78 грн. (5401,20 грн. + 2200 грн. + 1035,54 грн. + 197, 04 грн.), але приймаючи до уваги те, що на виконання рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.11.2001 року, яке набрало чинності відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2002 року, але було скасовано ухвалою Верховного суду України від 11.05.2005 року (л.с.137-138 т.1, 175-177 т.1, 206-207 т.1), ДП "Придніпровська залізниця" сплатила на користь ОСОБА_1. 8656,83 грн. (л.с. 211 т.1), то стягненню з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ОСОБА_1. в рахунок відшкодування вимог за вказаним позовом підлягають виплати на суму 176,95 грн. (8833,78 грн. - 8656,83 грн.)
Що стосується вимог позивача про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги в сумі 2327,92 грн. (5401,20 грн. (невиплачена частина одноразової допомоги) х 0,431 грн. (індекс споживчих цін за березень 2001 року)), суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню оскільки відповідно до ч.З Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» компенсації підлягають лише грошові доходи разом із сумою індексації, які не мають разового характеру, а отже суми одноразової допомоги, яка носить одноразовий характер не підлягають компенсації.
З 01.04.2001р. набрав чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідно до якого щомісячні страхові виплати ОСОБА_1. з 01.04.2001 року мав провадити ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що набрав чинності 01.04.2001 року, Фонд проводить страхові
11
виплати з того часу, коли відповідні підприємства передали у встановленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Але відповідно до постанови ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 226 від 14.06.2001 року Фонд почав здійснювати виплату раніше призначеної підприємством страхової виплати з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року в розмірі 124,02 грн., на підставі даних, які були надані ДП "Придніпровська залізниця", та оскільки ДП "Придніпровська залізниця" здійснювало виплату втраченого заробітку в заниженому розмірі - 124,02 грн. замість 214,04 грн., то і ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області з 01.04.2001 року продовжив відшкодовувати шкоду ОСОБА_1. у заниженому розмірі - 124,02 грн. (л.с. 117 т.2).
Отже з 01.04.2001 року щомісячна страхова виплата мала становити 214,04 грн., але крім страхових виплат ОСОБА_1. як інвалід 3-ї групи отримував пенсію по інвалідності в розмірі 143,20 грн. в період з 01.04.2001 року по 01.08.2001 року, та 151,09 грн. в період з 01.08.2001 року по 01.01.2002 року (л.с. 86 т.2).
Відповідно до п.З ч.І ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, при цьому призначені раніше суми страхової виплати та пенсії по інвалідності зменшенню не підлягають.
Оскільки сума страхових виплат які підлягали виплаті ОСОБА_1. (214,04 грн.) та отримана ним пенсія (з 01.04.2001 року по 01.08.2001 року -143,20 грн., з 01.08.2001 року по 01.01.2002 року - 151,09 грн.) не перевищує розмір середньої заробітної плати 428,08 грн. (л.с. 118 т.2), то розмір недовиплачених ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ОСОБА_1. щомісячна страхова виплата, відповідно до вказаного розрахунку, складе:
214,04 + 143,20 грн. = 357,24 грн., що не перевищує 428,08 грн., тому недовиплачена щомісячна страхова виплата за квітень 2001 року складе 90,02 грн. (214,04 грн. (страхова виплата, що підлягала виплаті) - 124,02 грн. (фактично виплачена сума щомісячного страхового відшкодування).
З цього слідує, що за період з 01.04.2001 року по 01.08.2001 року недовиплачена сума страхових виплат складе 360,08 грн. (90,02 грн. х 4 міс.)
З 01.08.2001 року розмір пенсії ОСОБА_1. складав 151,09 грн. ( л.с. 86 т.2), при цьому сума отриманої пенсії (151,09 грн.) та щомісячних страхових виплат, що підлягали виплаті ОСОБА_1. (214,04 грн.), що складає 365,13 грн. не перевищує середньомісячної заробітної плати 428,08 грн., тому розмір страхової виплати з 01.08.2001 року не зміниться та буде складати 214,04 грн.
З цього випливає, що розмір недовиплаченої страхової виплати за
12
серпень 2001 року складе 90,02 грн., тобто за період з 01.08.2001 року по 01.01.2002 року складе 450,10 грн. (90,02грн. х 5 міс).
З 01.01.2002 року розмір пенсії ОСОБА_1. склав 166,49 грн. ( л.с. 85 т.2), при цьому сума отриманої пенсії (166,49 грн.) та щомісячних страхових виплат, що підлягали виплаті ОСОБА_1. (214,04 грн.), що складає 380, 53 грн. не перевищує середньомісячної заробітної плати 428,08 грн., тому розмір страхової виплати з 01.01.2002 року не зміниться та буде складати 214,04 грн.
З цього випливає, що розмір недовиплаченої страхової виплати січень серпень 2002 року складе 90,02 грн., тобто за період з 01.01.2002 року по 01.03.2002 року складе 180,04 грн. (90,02грн. х 2 міс).
Таким чином, за період з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі недоплатив позивачу ОСОБА_1. частину щомісячних страхових виплат на суму 990,22 грн. (360,08 грн. + 450,10 грн. + 180,04 грн.).
Відповідно до Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 83 від 22.12.2005 року "Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей)", у зв'язку з зростанням середньої заробітної плати у галузях економіки, з 1 березня кожного року проводиться перерахунок розміру щомісячної страхової виплати.
Відповідно до п. З.7.2. вказаної постанови перерахування щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду.
З 01.03.2002 року коефіцієнт зростання середньої реальної заробітної плати у галузях національної економіки складав 1,193 (л.с. 82 т.2), тому розмір відкоригованої заробітної плати з 01.03.2002 року склав 510,70 грн. (428,08 грн. х 1,193).
З 01.03.2002 р. щомісячні страхові виплати ОСОБА_1. були збільшені в 1,193 рази (л.с. 107 т.1), і позивачу - ОСОБА_1. Фонд почав сплачувати страхові виплати в розмірі 147,96 грн. (124,02 грн. хі ,193), в той час як повинні були по 255,35 грн. (214,04 грн. xl,193).
Розмір пенсії ОСОБА_1. в березні 2002 року складав 166,49 грн. (л.с. 71 т.2), а оскільки сума пенсії та страхової виплати ОСОБА_1. в розмірі 421,84 грн. (166, 49 грн. + 255,35 грн.) не перевищує відкориговану заробітку плату в розмірі 510,70 грн., то розмір страхової виплати з 01.03.2002 року мав складати 255,35 грн.
З цього слідує, що розмір недоплаченої страхової виплати за березень 2002 року складе 107,39 грн. (255,35 грн. - 147,96 грн.).
З 01.04.2002 року розмір пенсії ОСОБА_1. складав 179,16 грн., при цьому сума пенсії та страхової виплати (255,35 грн.), що рівна, 434,51 грн., не перевищує відкоригованої заробітної плати 510,70 грн., тому розмір щомісячної страхової виплати з 01.04.2002 року не зміниться та складе 255,35 грн., а отже сума недоплаченої страхової виплати за квітень 2002 року склала 107,39 грн. = (255,35 грн. - 147,96 грн.).
Виходячи з вище вказаного, з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року сума
13
недовиплаченої страхової виплати ОСОБА_1. склала 1288,68 грн. (107,39 грн. х 12 міс).
З 01.03.2003 р. сума щомісячних страхових виплат була збільшена в 1,182 рази ( л.с. 82 т.2, 114, т.2) і сума страхових виплат, що були сплачені ОСОБА_1. склала 174,89 грн. (л.с. 107 т.2), в той час як повинна була складати 301,82 грн. (255,35 грн. xl,182), отже за таких умов щомісячна недоплата мала скласти 126,93 грн. (301,82 грн. - 174,89 грн.).
Розмір відкоригованої заробітної плати з 01.03.2003 року склав 603,65 грн. (510,70 грн. х 1,182), при цьому сума страхової виплати (301,82 грн.) та пенсії, розмір якої за період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року коливався від 179,16 грн. ( січень - липень 2003 року) до 193,86 грн. - лютий 2004 року), що склала в лютому 2004 року 495,68 грн., не перевищила розміру відкоригованої заробітної плати, тому розмір страхової виплати в період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року залишався незмінним та мав складати 301,82 грн.
Таким чином, за період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року заборгованість за страховими виплатами ОСОБА_1. склала 1523,16 грн. (126,93 грн. х 12 міс).
З 01.03.2004 р. щомісячні страхові виплати були збільшені в 1,152 рази і ОСОБА_1. почали відшкодовувати шкоду у розмірі 201,47 грн. (л.с 107, 115 т.2), в той час як повинні були проводити відшкодування в розмірі 347,70 грн. (301,82 грн. х 1,152), з цього розрахунку щомісячна недоплата мала скласти 146,23 грн. (347,70 грн. - 201,47 грн.).
Скоригована заробітна плата ОСОБА_1. з 01.03.2004 року склала 695,40 грн., що перевищує 486,16 грн. - суму отриманої ОСОБА_1. пенсії (284,69 грн. станом на лютий 2005 року) та страхової виплати, що підлягала виплаті (347,70 грн.), а тому розмір страхової виплати з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року залишиться не змінним та складатиме 347,70 грн., а отже розмір щомісячної недоплати страхової виплати складе 146,23 грн. (347,70 грн. -201,47 грн.)
З вказаного слідує, що за період з 01.03.2004 р. по 01.03.2005 р. ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі недоплатив ОСОБА_1. 1754,76 грн. (146,23 грн.х12 міс.)
З 01.03.2005 р. страхові виплати були збільшені в 1,238 рази, тому щомісячні страхові виплати ОСОБА_1. мали скласти 430,45 грн. (347,70 грн. х 1,238), в той час як ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі проводив йому щомісячні виплати в розмірі 249,42 грн. (л.с. 107 т.2, 110 т.2).
Оскільки вказаний розмір страхової виплати - 430,45 грн. в сумі з . пенсією ОСОБА_1. в розмірі 284,69 грн., дорівнює 715,14 грн. (284,69 грн. + 430,45 грн.), що не перевищує розмір відкоригованої заробітної плати станом на 01.03.2005 року - 860,91 грн. (695,40 грн. х 1,238), тому розмір страхової виплати є незмінним у вказаний період і складе 430,45 грн.
З вказаного розрахунку слідує, що в період з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року, щомісяця ОСОБА_1. недоплачували по 181,03 грн. (430,45 грн. - 249,42 грн. ), а тому за вказаний період недоплата страхових виплат ОСОБА_1. склала 2172,36 грн. (181,03 грн. х 12 міс.)
14
З 01.03.2006 p. розмір страхових виплат було збільшено у 1,203 рази, страхові виплати ОСОБА_1. мали скласти 517,83 грн. (430,45 грн. х 1,203), в той час як йому проводили виплати в розмірі 300,05 грн. (л.с. 109, 107 т.2).
З 01.03.2006 року розмір відкоригованої заробітної плати становитиме
1035.67 грн. (860,91 грн.х 1,203) і сума отриманої пенсії (284,69 грн.) та
страхової виплати ОСОБА_1. (517,83 грн.), що дорівнює 802,52 грн., не
перевищує розміру скоригованої заробітної плати, то страхова виплата ОСОБА_1. з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року має складати 517,83 грн.
З цього слідує, що щомісячна недоплата страхової виплати ОСОБА_1. за період з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року складала 217,78 грн. (517,83 грн. - 300,05 грн.), а отже за період з 01.03.2006 р. по 01.03.2007 р. позивачу недоплатили 2613,36 грн. (217,78 грн.х 12 міс.)
Таким чином, загальна сума недоплати ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі перед ОСОБА_1. по виплаті щомісячних страхових платежів, за період з 01.04.2001 р. по 01.03.2007 року складає 10342,54 грн. (990,22 грн.+
1288.68 грн.+1523,16 грн.+ 1754,76 грн.+2172,36 грн.+2613,36 грн.).
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі зобов'язане з 01.03.2007 року проводити перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1., виходячи з розміру страхових виплат 517 (п'ятьсот сімнадцять) гривен 83 копійок, станом на 01.02.2007 року, з урахуванням обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат або її припинення.
В частині позовних вимог позивача про стягнення з ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі на його користь 2821,26 грн. в якості компенсації у зв'язку з недоплатою щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку, необхідність виплати якої позивач обґрунтовував тим, що йому з вини власника не виплачено суми відшкодування шкоди, і ці суми виплачується без обмеження будь-яким строком та належать коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у випадку якщо потерпілому, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків, своєчасно не визначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягають коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги.
Оскільки недоплата страхових виплат Фондом є результатом неправильного розрахунку втраченого заробітку, обчисленого підприємством ДП "Придніпровська залізниця", то і вина Фонду в недоплаті щомісячних страхових виплат відсутня, адже відповідно до постанови ВВД ФСС НВ України у м. Кривому Розі від 14.06.2001 року Фонд продовжив виплату страхових сум в розмірі 124,02 грн. виходячи з розрахунку втраченого заробітку визначеного ДП "Придніпровська залізниця".
15
Згідно постанови Пленуму ВС України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями, позовні вимоги про перерахунок сум відшкодування шкоди підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років, тобто фактично встановлений 3 річний строк позовної давності на звернення до суду з позовом про перерахунок сум відшкодування шкоди, але враховуючи той факт, що позивач ОСОБА_1. звернувся до суду 03.05.2001 року з метою захисту свого порушеного права з позовом про відшкодування шкоди завданої виробничою травмою, тобто в межах строку позовної давності, і до цього часу справа за його позовом знаходилася в провадженні суду, тому відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України має місце переривання перебігу позовної давності, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про перерахунок щомісячних страхових сум без обмеження їх трирічним строком позовної давності.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача ОСОБА_1., який звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на підставі п. 4 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" та п. З ч.З ст. 81 ЦПК України, І при цьому один із відповідачів - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на підставі п. 34 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито" також звільнений від сплати судового збору, то у відповідності з ч.З ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 51 грн. підлягає стягненню з відповідача ДП "Придніпровська залізниця" на користь держави, а відповідно до п.З ст. 81 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Криворізьким районним судом Дніпропетровської області в розмірі 1,50 грн. підлягають стягненню з відповідача - ДП "Придніпровська залізниця".
Виходячи з вище викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ч.2 ст. 264 ЦК України, п. 9, 22, 28 „ Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органа збитку, заподіяного працівникові ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням службових трудових обов'язків, ст. 11, 13 ЗУ „Про охорону праці", ст. 29, 34, 40 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, спричинивши втрату працездатності", Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (із змінами та доповненнями), п. 6.6. Постанови KM України № 12 від 20.04.2001 року, суд , -
ВИРІШИВ:
Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 176 (сто сімдесят шість) гривен 95 копійок, в рахунок відшкодування шкоди спричиненої виробничою травмою.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
16
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 10342 (десять тисяч триста сорок дві) гривен 54 копійок, в рахунок недоплати страхових внесків за період з 01.04.2001 року по 01.03.2007 року.
Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі з 01.03.2007 року проводити перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1, виходячи з розміру страхових виплат 517 (п'ятьсот сімнадцять) гривен 83 копійок, станом на 01.02.2007 року, з урахуванням обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат або її припинення.
В іншій частині позову ОСОБА_1до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди завданої у зв'язку з виробничою травмою - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 51 ( п'ятдесят одна) гривня.
Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Криворізьким районним судом Дніпропетровської області в розмірі 1 (одна) гривня 50 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.
Суддя