Справа №2-24\10 р.

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 27 травня 2010 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого – судді Сидоренко З.С.,

за участі секретаря Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки у спільній сумісній власності  

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 і просить визнати частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, що розташований в м.Дубровиця Рівненської області співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 рівними у розмірі 1\3 частки у кожного та визначити частку його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом у розмірі 2\3 частки.

Позивач пояснив, що квартира АДРЕСА_1, належала його батькам ОСОБА_3 ОСОБА_4 та онуку ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке вони отримали внаслідок приватизації держаного житлового фонду у 2000 році.

На даний час він не може оформити у нотаріуса  право власності на спадкове майно як єдиний спадкоємець своїх батьків, оскільки відповідач ОСОБА_2 не погоджується як співвласник цього майна на частковий поділ цього майна у співвідношенні 1\3 частки кожному співвласнику.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просить суд визнати частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, що розташований в м.Дубровиця Рівненської області співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 рівними у розмірі 1\3 частки у кожного та визначити частку його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом у розмірі 2\3 частки.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала і просить суд в позові відмовити.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази по справі, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

 З матеріалів справи (а.с. 10-13), зокрема копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що розмір частки ОСОБА_3,  ОСОБА_6 вже визначений і становить 1\1 частки. Тому у суду немає необхідності визначати розмір часток у спільній сумісній власності.

 Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України, сторони та інші  особи, які особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не надав достатньо доказів на підтвердження своїх позовних вимог.  

Керуючись ст. ст. 10, 60, 214, 215, 292, 294 ЦПК України, суд -

 в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки у спільній сумісній власності відмовити за безпідставністю.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Рівненської області через Дубровицький районний суд Рівненської області.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя:   підпис  

   Голова Дубровицького

районного       суду                               З.С.Сидоренко