Справа № 2-а-46 / 2007 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ                            УКРАЇНИ

"20 " квітня 2007 р.                                                                                     Менський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді  Білого В.М.

при секретарі              Галенок Н.М.

з участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до адміністрації Менської виправної колонії - 91 ДДУПВП в Чернігівській області про визнання дій відповідача неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2до адміністрації Менської виправної колонії - 91 ДЦУПВП в Чернігівській області про визнання дій відповідача неправомірними.

Свій позов мотивують тим, що ОСОБА_1визнаний Менським районним судом Чернігівської області представником ОСОБА_2. по адміністративних справах № 2-а-111/06, № 2-а-106/06, № 2-а-119/06, які на даний час розглядаються в суді першої інстанції. Враховуючи права засудженого ОСОБА_2. на отримання правової допомоги, до 23.02.2007 року засуджений ОСОБА_2. безперешкодно мав доступ до ОСОБА_1., з яким утримувався в одному локальному секторі колонії, у якого ОСОБА_2. отримував всі необхідні консультації щодо ведення його справ в судах. Крім цього, ОСОБА_1. із Міжнародного Європейського суду з прав людини надійшла відповідь, про те що ОСОБА_1визнаний Міжнародним судом захисником ОСОБА_2. Дізнавшись про це, 23.02.2007 року адміністрацією колонії була дана вказівка про ізоляцію засудженого ОСОБА_2. від його захисника ОСОБА_1., з невідомих причин. Тому, позивачі змушені звернутись до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача неправомірними.

В судове засідання позивачі не з'явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача Замура Л.П. в судовому засіданні адміністративний позов не визнала та показала слідуюче. Адміністрація установи відповідно до норм діючого КВК України та внутрішніх нормативно - правових актів, сама визначає місце відбування покарання засудженого в межах установи. Розподіл засуджених після перебування у відділенні карантину здійснюється з урахуванням їх особистісних та кримінально-правових ознак розподільчою комісією, яку очолює начальник установи або особа, що його замінює. Відповідно до ст. 8 п. 2 та ст. 107 п.1 засудженні мають право одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців в галузі права, які за законом мають права на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Засуджений ОСОБА_1адвокатом не являється, на момент відбування покарання він має статус засудженого.

2

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України, КВК України і встановлених вироком суду. Щодо переслідування засудженого ОСОБА_2 з боку відповідача за написання скарг і звернень - дане не відповідає дійсності і у позові нічим не підтверджено. Тому, представник відповідача просить суд адміністративний позов залишити без задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до адміністрації Менської виправної колонії - 91 ДДУПВП в Чернігівській області про визнання дій відповідача неправомірними слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до Положення про відділення соціально-психологічної служби установи виконання покарань, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від „17" березня 2000р. № 33, переведення засуджених з одного відділення до іншого допускається за мотивованим письмовим наказом начальника установи з урахуванням думки начальника відділення. В адміністративних справах № 2-а-119, № 2-а-111, № 2-а-113, позивач ОСОБА_1просив визнати його представником засудженого ОСОБА_2., однак суд рішення про визнання ОСОБА_1. представником ОСОБА_2. не виносив. Крім цього, лист Європейського суду не можна визнати документальним підтвердженням того, що ОСОБА_1визнаний представником ОСОБА_2., оскільки цей лист є лише підтвердженням того, що Європейський суд отримав звернення засудженого ОСОБА_1. (а.с.5)

На підставі викладеного, керуючись ст. 160,163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2до адміністрації Менської виправної колонії - 91 ДДУПВП в Чернігівській області про визнання дій відповідача неправомірними - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена після її проголошення до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк з моменту винесення постанови, та послідуючої подачі апеляційної скарги в 20 денний строк з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

В.М.Білий