Справа № 2а-850/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року смт. Станиця Луганська
Луганської області
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Антонов Ю.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі, третя особа – Головне управління Державного казначейства у Луганській області, щодо порушення права на підвищення пенсії як дитині війни, зобов’язання провести перерахунок та виплатити пенсію відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та надалі сплачувати підвищену пенсію,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2010 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він належить до соціальної групи «діти війни».
Позивач посилається на вимоги статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де вказано, що дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року, однак з 01.01.2009 року позивачу пенсія не підвищувалася на 30% мінімальної пенсії за віком. У зв’язку з чим він і просить суд поновити строк на звернення до суду з дійсним позовом, визнати незаконними дії відповідача, що призвели до порушення його права на підвищення пенсії, як дитини війни з 01.01.2009 року, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому підвищення до пенсії, як дитині війни з 01.01.2009 року і в подальшому у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність встановленої законодавством на відповідний період.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, про що постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 02.11.2010 року заява позивача щодо поновлення строку на звернення до суду з дійсним позовом була задоволена, причини пропуску строку на звернення до суду з цими вимогами визнані поважними та строк на звернення до суду з цим позовом поновлено.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними обставинами: судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується відповідним посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з заявою щодо перерахунку надбавки до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії з 01.01.2009 р., однак йому в цьому було відмовлено, у зв’язку з чим питання залишилося не врегульованим (відповідь УПФУ від 27.08.2010 р.). З цієї відповіді вбачається, що позивачу, як дитині війни, починаючи з 01.01.2009 року встановлено підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн., яке виплачується разом з пенсією по теперішній час.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року, неодноразово припиняла свою дію, однак рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 року №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп її дію відновлено і станом на 2009-2010 роки не зупинено.
Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.3 ст. 54 ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року №835-VІ розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік та 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 та 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії "Дитина війни". Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни, крім тих. на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 48,1 гривні, з 01 липня - 48,2 гривні та з 01 жовтня 49,8 гривень.
Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року та з 01 січня 2010 року цією постановою на визначений та змін стосовно цього питання у 2009-2010 роках в вищезазначену постанову не вносилося.
Ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: "дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком..."
Таким чином, позивач має право на здійснення перерахунку підвищення пенсії "дитини війни" з 01.01.2009 року і по день розгляду справи у суді.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2009 року відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Виходячи з вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому сплачувати йому підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки суд захищає порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень права, свободи або інтереси особи і не може їх захищати в майбутньому, тому що ці права, свободи та інтереси ще не було порушено.
Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За ст. 10 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" №1788 - XII від 05.11.1991 року у редакції ЗУ від 17.01.2002 року №2981-ШШ пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідач у справі є структурним підрозділом Пенсійного фонду України, який не є органами місцевого самоврядування, відтак сума судових витрат сплачена позивачем, а саме судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009-2010 роки», ЗУ «Про прожитковий мінімум», Рішеннями Конституційного Суду України за №6-рп від 09.07.2007 року та за № 10-рп від 22.05.2008 року ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01 січня 2009 року по 17 грудня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 01 січня 2009 року по 17 грудня 2010 рік, з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 грн. 70 коп.
В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її отримання.
Головуючий: Ю.А. Антонов.