Справа № 22Ц-0207/07                                  Головуючий в суді І інстанції Мецедонська В.Е.

Категорія №41                                                Доповідач у 11 - й інстанції Сліпченко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня   2007 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Сліпченка О.І, суддів Коцюрби О.П., Голуб С.А., при секретарі Некорі А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2006 року та ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Петропавловсько - Борщагівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення виконкому Петропавловсько -Борщагівської сільської ради №206 від 28.10.1994 р. незаконним, визнан«яунаказу радгоспу «Совки» №193 від 28.06.1998 р. незаконним, визнання права постійного землекористування земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Петропавловсько - Борщагівської сільської ради про визнання рішення виконкому Петропавловсько - Борщагівської сільської ради №206 від 28.101994 р незаконним та скасування його, визнання наказу радгоспу «Совки» №193 від 28.0-6.1998 р. незаконним та скасування його, визнання права постійного землекористування земельною ділянкою, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2000 року ОСОБА_2. звернулася до суду з названим позовом, який обґрунтовував тим, що в 2000 році вона дізналась про прийняття виконкомом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради рішення № 206 від 28.10.1994 p., згідно якого земельна ділянка площею 0,07 га дозакріплена за ОСОБА_4. - співвласником будинку АДРЕСА_1. Вважала, що ОСОБА_4 є не самостійним землекористувачем, а лише співкористувачем земельної ділянки та під час винесення рішення Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою не отримав згоди інших співвласників будинку, не погоджені межі землекористування, що порушує права та інтереси інших землекористувачів - співвласників будинку, зокрема, позивача, а тому просила визнати незаконним рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 206 від 28.10.1994 p., а також визнати за нею право постійного землекористування земельною ділянкою площею 0,07 га у відповідності до розмірів частин права власності на житловий будинок.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати незаконним рішення виконкому Петропавлівсько-.Борщагівської сільської ради № 206 від 28.10.1994 р. про дозакріплення за ОСОБА_4. присадибної земельної ділянки площею 655

м2, яка знаходилась в користуванні позивача, визнати незаконним наказ радгоспу "Совки" № 193 від 28.06.1988 р. про дозакріплення за ОСОБА_4. 0,07 га землі, оскільки на підставі цього наказу було змінено характер землекористування, а також визнати право постійного землекористування присадибною земельною ділянкою площею 0,20 га за власниками будинку по АДРЕСА_1.

Третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 в жовтні 2006 р. звернувся до суду з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про визнання рішення виконкому сільської ради № 206 від 28.10.1994 р. незаконним та скасування його, визнання наказу радгоспу "Совки" № 193 від 28.06.1988 р. незаконним та скасування його, визнання права постійного землекористування земельною ділянкою Вимоги мотивував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2005 р. свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке було видано ОСОБА_4. 15.08.1987 p., визнано недійсним, а тому він не являється власником будинку № АДРЕСА_2, Бажаючи, що земля в постійне користування ОСОБА_4. була надана сільською радою за рахунок присадибної земельної ділянки співвласників будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_5., тому просив, як спадкоємець після смерті ОСОБА_5., визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Петропавловсько-Борщагівської сільської ради № 206 від 28.10.1994 p., визнати незаконним та скасувати наказ радгоспу "Совки" № 193 від 28.06.1988 p., визнати право постійного землекористування присадибною земельною ділянкою за домоволодінням АДРЕСА_1 загальною площею 0,22 га, якою вони користуються, за ОСОБА_2. та ОСОБА_1., ж спадкоємцем ОСОБА_5., в межах сумісного землекористування з будинковолодіннями ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2006 року в задоволенні позовів відмовлено.

Крім того, 13 листопада.2006 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2. 'про визнання рішення виконкому Петропавловсько-.Борщагівської сільської ради № 206 від 28.10.1994 р. незаконним, визнання наказу радгоспу "Совки" № 193 від 28.06.1988 р. незаконним та в частині позовних вимог ОСОБА_1. про визнання рішення виконкому Петропавловсько-Борщагівської сільської ради № 206 від 28.10.1994 р. незаконним та скасування його, визнання наказу радгоспу "Совки" № 193 від 28.06.1988 р. незаконним та скасування його на підставі ст.205 п.1 ЦПК України, оскільки вони не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

У своїй апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить вказані судові рішення скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам, порушенням вимог матеріального та процесуального права і по суті позовних вимог ухвалити нове рішення, яким вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких міркувань.

1 вересня 2005 року вступив в дію новий Цивільно-процесуальний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 18 березня 2004 року.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. звернулася до суду із позовною заявою до Петропавловсько-.Борщагівської сільської ради про визнання рішення виконкому ради №206 від 28.10.1994 р. незаконним та визнання наказу радгоспу "Совки" № 193 від 28.06.1988 р. незаконним в липні 2000 року, в порядку передбаченому ЦПК 1-963 року.

Оскільки ОСОБА_2. звернулась до суду в порядку визначеному чинним законодавством для вирішення зазначених спорів в липні 2000 року, висновок суду про закриття провадження в цій частині на підставі ст.205 п.1 ЦПК України 2004 року, є неправомірним.

Таким чином ухвала суду про закриття провадження підлягає скасуванню.

Колегія суддів також вважає, що постановляючи рішення та відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд розглянув не всі вимоги позивачки і цей недолік не був, і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, оскільки суд не дав оцінку наказу радгоспу "Совки" № 193 від 28.06.1988 року, рішенню виконкому Петропавловсько-.Борщагівської ради № 206 від 28.10.1994 р. на які посилалась позивачка.

Дані обставини перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому судові рішення повинно бути скасованим з направленням справи на новий судовий розгляд в ході якого суду належить врахувати наведене, зібраним доказам дати належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 311,314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2006 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.