Справа № 2 –4000
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
при секретарі Поливаній Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Лівобережного міжрайонного центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в жовтні 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.06.2007 року в Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості була зареєстрована ОСОБА_1, як така що шукає роботу.
20.06.2007 року ОСОБА_1 подала заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітної в якій зазначає, що вона не є найманим працівником, не укладала договору цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа - підприємець. На підставі заяви, відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.12.2000 року № 307, 20.06.2007 року відповідачу, яка перебуває на обліку, як безробітна у Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості було призначено допомогу по безробіттю в розмірі 60% від середньо місячного заробітку, на підставі довідки № 246 від 23.05.2007 року, виданою TOB «Вінницька цукерка», з подальшим зменшенням відповідно до ч. 1 п.2 ст. 23 Закону України № 1533-111.
17.06.2008 року було виявлено факт роботи ОСОБА_1 на ТОВ «Аграна Фрут Україна». Директором Лівобережного міжрайонного центру зайнятості було прийнято рішення про проведення перевірки даного факту безпосередньо на підприємстві. 17.06.2008 року працівниками центру зайнятості проведено перевірку факту роботи ОСОБА_1 на ТОВ «Аграна Фрут Україна» результатам перевірки було складено акт за № 447. В якому зазначено, що ОСОБА_1 працювала на ТОВ «Аграна Фрут Україна» з 29.05.2007 року по 09.11.2007 року за цивільно-правовою угодою.
Факт роботи відповідача на ТОВ «Аграна Фрут Україна» цивільно-правовою угодою впливає на умови виплати допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг. Відповідно до частини 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі виконання робіт за цивільно-правовими угодами та відповідно до частини 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян які шукають роботу і безробітних: громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні знімаються з обліку з дня укладення договору цивільно-право характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт надання послуг.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було дотримано вимог статті 36 Закону України № 1533 - 111: щодо подання особою до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, їй було безпідставно нараховано та перераховано допомогу по безробіттю за період з 20.06.2007 по 09.11.2007 року у сумі 1836 грн. 49 коп. Наказом директора центру зайнятості від 18.06.2008 року № 27/08 зобов'язано ОСОБА_1 повернути отримані кошти. Станом на 10.06.2009 року, кошти в сумі 1436 грн. 49 коп. на рахунок центру зайнятості не надійшли. Особою було виявлено бажання кошти повертати добровільно, проте станом на 01.06.2009 року нею було повернуто лише 400 грн. Таким чином залишок боргу в сумі 1436 грн. 49 коп. особою в добровільному порядку не погашений.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала та не заперечила щодо його задоволення.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13.06.2007 року в Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості була зареєстрована ОСОБА_1, як така що шукає роботу.
20.06.2007 року ОСОБА_1 подала заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітної в якій зазначає, що вона не є найманим працівником, не укладала договору цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрована як фізична особа - підприємець. На підставі заяви, відповідно до ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.12.2000 року № 307, 20.06.2007 року відповідачу, яка перебуває на обліку, як безробітна у Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості було призначено допомогу по безробіттю в розмірі 60% від середньо місячного заробітку, на підставі довідки № 246 від 23.05.2007 року, виданою TOB «Вінницька цукерка», з подальшим зменшенням відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 23 Закону України № 1533-111.
17.06.2008 року було виявлено факт роботи ОСОБА_1 на ТОВ «Аграна Фрут Україна». Директором Лівобережного міжрайонного центру зайнятості було прийнято рішення про проведення перевірки даного факту безпосередньо на підприємстві. 17.06.2008 року працівниками центру зайнятості проведено перевірку факту роботи ОСОБА_1 на ТОВ «Аграна Фрут Україна» результатам перевірки було складено акт за № 447 (а.с. 4). В якому зазначено, що ОСОБА_1 працювала на ТОВ «Аграна Фрут Україна» з 29.05.2007 року по 09.11.2007 року за цивільно-правовою угодою.
Наказом директора центру зайнятості від 18.06.2008 року № 27/08 зобов'язано ОСОБА_1 повернути отримані кошти. Станом на 10.06.2009 року, кошти в сумі 1436 грн. 49 коп. на рахунок центру зайнятості не надійшли. Станом на 01.06.2009 року нею було повернуто лише 400 грн. Таким чином залишок боргу в сумі 1436 грн. 49 коп. особою в добровільному порядку не погашений.
Приймаючи рішення про повернення відповідачем допомоги по безробіттю. Лівобережний міжрайонний центр зайнятості діяв правомірно та в межах чинного законодавства, оскільки відповідачем було порушено умови надання допомоги по безробіттю та її було відомо про наслідки, які настають в зв’язку з порушенням умов отримання допомоги по безробіттю.
Відповідно до пп. 5 п. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.
За таких обставин суд вважає, що дії відповідача є незаконними і відповідач порушила вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому кошти виплачені її підлягають поверненню з урахуванням частини суми, яку вона повернула, а саме 400 грн.
При винесенні рішення судом також враховувався той факт, що відповідач визнала позов, визнання позову не порушує нічиїх прав та законних інтересів та даним рішенням враховуються інтереси держави.
Виниклі правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного міжрайонного центру зайнятості кошти в сумі 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) гривень 49 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя