№ 2-а-10855/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Корольовій Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Донецькій області, про поновлення пропущеного строку, визнання дій інспектора ДАІ неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення , -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя звернувся ОСОБА_1 з позовом до УДАІ УМВС України в Донецькій області, про поновлення пропущеного строку, визнання дій інспектора ДАІ неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, де зазначив, що у відношенні нього посадовою особою відділу ДАІ 02.05.2010 року було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за те, що 02.05.2010 року 09 год. 00 хв. він керував автомобілем «Daewоо Sens», державний номер НОМЕР_1 рухаючись в м. Горлівка, чім перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/год, в результаті чого порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Із цією постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки при її винесенні були порушені вимоги законодавства і допущена суттєва неповнота. Незаконним є проведення фіксації приладом «Радіс № 2199» працівником ДАІ інспектором ДПС ДАІ м. Горлівка старшим сержантом міліції Бутко Є.О. Позивач зазначив, що він не перевищував допустиму швидкість дорожнього руху, у населеному пункті. Просить поновити пропущений строк для оскарження зазначеної постанови, а також постанову від 02.05.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. скасувати.
В судове засідання позивач не з`явився, надіслав листа з проханням слухати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та написав, що всі доводи виклав у позові, вважає постанову посадової особи відповідача незаконною і просив її скасувати.
Представник відповідача в судове засіданні не з’явився без поважних причин, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 02.05.2010 року 09 год. 00 хв. ОСОБА_1. керував автомобілем «Daewоо Sens», державний номер НОМЕР_1 рухаючись в м. Горлівка, чім перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/год, в результаті чого порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалась приладом «Радіс № 2199». У зв`язку з чим було винесено постанову АН № 465941 від 02.05.2010 року за ст. 122 ч.1 КУпАП.
Вказана постанова не відповідає вимогам закону та винесена із його порушенням, тому підлягає скасуванню.
Постанова винесена, за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фото – та відео фіксації «Радіс» серійний номер приладу №2199.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, зокрема, в районний суд у порядку, визначенному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними вдадних повноважень.
Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов’язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що виключення щодо складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху містяться лише в частині 6, згідно якої, у разі фіксації такого правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підставою для виключення із загальних вимог про обов’язковість складання протоколу про адміністративне правопорушення є саме робота засобів фіксації в «автоматичному режимі», що відповідно унеможливлює виконання вимог ст. 254 КУпАП щодо складання протоколу про адмінправопорушення.
Таким чином, із діючих норм законодавства можливо зробити висновок, що у всіх інших випадках виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху посадовими і службовими особами органів внутрішніх справ вимоги ст. 254 КУпАП повинні виконуватись у повному обсязі, а отримані із допомогою засобів фіксації фото- або відео- матеріали можуть бути визнані лише доказами скоєння правопорушення.
Відповідно до ст. 14-1 ч. 1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються власники (співвласники) транспортних засобів, якщо порушення зафіксовано працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, які мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, або засобами фото – і кінозйомки, відеозапису.
Прилад „Радіс”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.
Згідно Інструкції до вимірювачу швидкості „Радіс” прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний.
Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю який рухається поруч, а не того, який зазначено на фото. Прилад має регулювання поля зору і воно може спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль.
Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на зображенні доданого до постанови належить саме до автомобіля позивача.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи обставини події, письмові пояснення позивача, який наполягає на тому, що з його боку не було порушень швидкості руху в м. Горлівка, тому суд вважає що доказів відповідачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодних доказів правопорушення позивача , відсутні пояснення свідків, схема, фото або відеозапис правопорушення.
Оскільки відповідачами, на яких законом покладен обов’язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду яких-небудь доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 19, 70, 71, 99, 100, 159, 162, 163 КАС України, ст.ст.2, 33, 254, 256, 268, 280, 289 КУпАП , суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Донецькій області, про поновлення пропущеного строку, визнання дій інспектора ДАІ неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову АН № 465941, винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ДАІ м. Горлівка старшим сержантом міліції Бутко Є.О., у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП – закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя :