№ 2-а-10333/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М. при секретарі Корольовій Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ м. Горлівка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення –
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що у відношенні нього посадовою особою відділу ДАІ 12.11.2010 року було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Із цією постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки при її винесенні були порушені вимоги законодавства і допущена суттєва неповнота, тобто не відображає дійсних обставин справи та не містить належних доказів його вини. В постанові вказано, що він 12.11.2010 р. о 16 год. 00 хв., керуючи автомобілем «ГАЗ-2705» держномер НОМЕР_1, рухався на перехресті по вул. Г. Дивізії – вул. Інтернаціональна в м. Горлівка при повороті ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п. 10.5 ПДР України, але у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він здійснив зазначений маньовру аби не утворити аварійну ситуацію в виді зіткнення з тролейбусом, який рухався у правому ряду, та став різко гальмувати змінюючи смугу свого руху з праворуч на ліворуч та «посунув» позивача майже на зустрічну смугу дорожнього руху, уникнути даної ситуації у позивача можливості не було. Проте був зупинений працівниками ДАІ, які зробили помилковий висновок, щодо порушення позивачем ПДР України. Так, працівники ДАІ, виявивши правопорушення, не виконали вимог ст. 268 КУпАП щодо роз’яснення прав у зв’язку із притягненням до адмінвідповідальності. При винесені постанови у відношенні позивача не було враховано данні про його особу, ступень провини, матеріальне становище, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. Крім того, порушені права позивача на захист, можливість дати пояснення, заявити клопотання, надавати докази, бути присутнім при розгляді справи.
В судове засідання позивач не з`явився, надіслав листа з проханням слухати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та написав, що всі доводи виклав у позові, вважає постанову посадової особи відповідача незаконною і просив її скасувати.
Представник відповідача в судове засіданні не з’явився без поважних причин, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектором ДПС РДПС м. Горлівка старшим лейтенантом міліції Какубаве Л.С., серії АН №840805 від 12.11.2010 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за правопорушення, що вчинене ним 12.11.2010 р. о 16 год. 00 хв.., під час керування автомобілем «ГАЗ-2705» держномер НОМЕР_1, рухався на перехресті по вул. Г. Дивізії – вул. Інтернаціональна в м. Горлівка при повороті ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п. 10.5 Правил дорожнього руху України.
Вказана постанова не відповідає вимогам закону та винесена із його порушенням, тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших субьєктів при здійсненні ними владних повноважень.
Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов’язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Виходячи зі змісту ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, обставини що пом’якшують та обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на наведене, суд вважає, що посадовою особою відповідача при притягнення позивача до відповідальності за правопорушення було порушено вимоги ст. 254 КУпАП.
Жодних доказів щодо порушення позивачем ПДР України посадовою особою відповідача при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не наведено, а також відповідачем на якого законом покладено обов’язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду доказів на підтвердження того, що при вказаних у постанові обставинах позивач скоїв адміністративне правопорушення, а саме не надано доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України в підтвердження того, що він дійсно 12.11.2010 р. о 16 год. 00 хв., керуючи автомобілем «ГАЗ-2705» держномер НОМЕР_1, рухався на перехресті по вул. Г. Дивізії – вул. Інтернаціональна в м. Горлівка при повороті ліворуч виїхав на смугу зустрічного руху, чим порушив п. 10.5 Правил дорожнього руху України.
Незабезпечення відповідачем виконання вимог ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що він не зміг при розгляді справи про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги і ст. 280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які є обов’язковими для прийняття рішення, встановити особу, яка безпосередньо скоїла правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також суд враховує, що крім наявності порушень при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем, на якого законом покладено обов’язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду жодних доказів на підтвердження часу і місця скоєння правопорушення позивачем, який заперечує зазначені у оскаржуваній постанові обставини правопорушення.
Через вказані причини постанова про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 19, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, ст.ст.2, 33, 254, 256, 268, 280, 289 КУпАП ,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до відділу ДАІ м. Горлівка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову серії АН № 840805, винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС РДПС м. Горлівка старшим лейтенантом міліції Какубаве Л.С. 12.11.2010 р., у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП – закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя :