Справа № 11-158/2007 року                                                            Головуючий: в 1-й інстанції: Карплюк О.І.

Категорія: постанова                                                              Доповідач: Шершун В.В.

^ухвала

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«20»   лютого   2007  року  колегія  суддів  судової  палати  з   кримінальних  справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: Ковтуна В.П.,

суддів: Шершуна В.В., Дуфнік Л.М., з участю прокурора. Бантюка І,

та адвоката: ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Хмельницького міськрайонного суду від «15» січня 2007 року.

Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Хмельницького, АДРЕСА_1, українця, гр-на України, з середньою освітою, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, одруженого, раніше судимого Хмельницьким міським судом:

·         02.01.1990 року за ст.ст. 140 ч.2, 215-3 ч.1, 42 ККУ в редакції 1960 року до 2 років позбавлення волі;

·         02.04.1998 року за ст. 140 ч. 2 ККУ в редакції 1960 року до 6 місяців позбавлення волі;

·         23.07.2001 року за ст.ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 42 ККУ в редакції 1960 року до З років позбавлення волі

за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України направлено прокурору м. Хмельницького для організації проведення додаткового розслідування через порушення права обвинуваченого на захист.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2. обвинувачується органами досудового слідства в тому, що він 28 квітня березні 2006 року, біля 15 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку АДРЕСА_2 в м. Хмельницькому, з метою вбивства, наніс удар кухонним ножем в область живота ОСОБА_3., однак не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі. В результаті удару ножем потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав, що органи досудового слідства допустили неправильність - істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

2

Місцевий суд зазначив, що в порушення п. 2 ч.1 ст. 45 КПК України, не дивлячись на те, що згідно акту судово-психіатричної експертизи, у ОСОБА_2. виявлено емоційно-нестійкий розлад особистості за імпульсивним типом, обвинувачений не був забезпечений захистом на стадії досудового слідства.

Прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції в поданій апеляції просить постанову скасувати у зв'язку з істотним порушенням судом кримінально-процесуального закону.

Апелянт вважає, що ОСОБА_2 визнаний осудним, однак, в зв'язку з особливостями його розвитку - емоційно-нестійким розладом особистості за імпульсивним типом, він був забезпечений захистом на стадії судового слідства, коли і виявлена ця вада. А тому, на думку прокурора, порушень права на захист ОСОБА_2. не допущено.

В зв'язку з цим, апелянт просить постанову суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляції, ОСОБА_2. і в його інтересах захисника ОСОБА_1. в заперечення апеляції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ч.1 п.2 КПК України, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист - з моменту затримання особи, чи пред'явлення їй обвинувачення, або з моменту встановлення цих вад.

Як видно з постанови пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист (п.2 ч.1 ст. 45 КПК), необхідно розуміти зокрема осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатись від обвинувачення. Захисник допускається до участі у справі щодо такої особи з моменту, коли було встановлено наявність у неї зазначених вад.

Колегією суддів встановлено, що в ході судового слідства, була призначена судово-психіатрична експертиза, згідно висновків якої від 31.08.2006 року, ОСОБА_2. визнаний осудним. Експерти вказали, що він спроможний сприймати обставини, які мають значення по справі і давати по них відповідні покази. Тобто він не мав таких вад, які б перешкоджали йому здійснювати захист самостійно

Крім того з 27.07.2006 року він користувався послугами захисника - професійного адвоката Дем'янової.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що право на захист ОСОБА_2 не порушене, а справа направлена на додаткове розслідування з надуманих підстав.

В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в порядку ст. 374 ч.2 КПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд в той же суд в тому ж складі суддів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію прокурора задоволити.

3

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від «15» січня 2007 року про повернення прокурору для додаткового розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України скасувати, а справу - направити на новий розгляд в той же суд, в тому ж складі суду.