Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року                                 м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді -                 Мельника Ю.М.

суддів:                                  Буцяка З.І., Ковальчук Н.М.

з участю секретаря                    Міщук Л.А,

представника позивача            Ляшка Д.В,

представника відповідача        ОСОБА_2,                      розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами  ОСОБА_3 та  комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської ради «Комуненергія»   на рішення Рівненського міського суду від  2 листопада 2010 року в справі за позовом комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської ради «Комуненергія»  до ОСОБА_3  про стягнення коштів за  використану  теплову енергію , -

в с т а н о в и л а :

У травні 2010 року  комунальне теплопостачаюче підприємство Рівненської міської ради «Комуненергія»( далі по тексту КТП «Комуненергія») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення  4303 грн. 32 коп.  за спожиту теплову енергію.

Вимоги обґрунтовувало тим, що   позивачем відповідачу , який мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , надавалися послуги з теплопостачання.

Відповідач  за отримані послуги з теплопостачання вносив плату нерегулярно , внаслідок чого станом на  1 квітня 2010 року  він заборгував позивачеві 4303 грн. 32 коп.

Рішенням Рівненського міського суду від  2 листопада 2010 року  стягнуто із ОСОБА_3 на користь КТП «Комуненергія»  2527 грн. 78 коп.

Сторони не погодилися з таким рішенням місцевого суду і оскаржили його в апеляційному порядку.                                                  

КТП «Комуненергія» в апеляційній скарзі вказувало на порушення місцевим судом норми матеріального права , оскільки суд застосував позовну давність до спірних правовідносин, не врахувавши при цьому , що позивач  позовної давності не пропустив.

КТП «Комуненергія» просило рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення  про повне задоволення позову.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказував, що суд першої інстанції мав стягнути борг лише в межах трьохрічного строку позовної давності , а стягнувши суму 2527 грн. 78 коп., суд не навів розрахунків , із яких він виходив.

Із цих підстав просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Колегія суддів  прийшла до висновку , що апеляційна скарга КТП «Комуненергія» підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених  у суді першої інстанції.

Оскільки доводи обох апеляційних скарг стосувалися лише правильності застосування позовної давності , то апеляційний суд перевіряв рішення суду першої інстанції лише в межах цих доводів.

Частково задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до висновку , що позивач , заявивши позов про стягнення боргу за період із 2001 по 2010 рік , пропустив строки позовної давності , а тому задовольнив позов у межах 3-х річного строку позовної

Справа № 22-2066-10                 Головуючий в 1 інст. Дужич С.П.

Категорія № 19                                 Суддя-доповідач – Мельник Ю.М.        

         давності.

Колегія суддів з таким висновком місцевого суду повністю погодитися не може.

Із матеріалів справи вбачається , що заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем  виникла і стала накоплятися із вересня 2001 року . ( а.с. 3)

Відповідно до ст. 71 ЦК України ( 1963 р.) , який був чинним на час виникнення заборгованості, позовна давність встановлювалася в три роки.

П.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України ( 2003 року)  встановлено , що правила цього кодексу про позовну давність  застосовуються до позовів , строк пред’явлення яких , встановлений законодавством  , що діяло раніше , не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Оскільки визначений ст. 71 ЦК України ( 1963 р.)  3-х річний строк позовної давності  до спірних правовідносин закінчувався у вересні 2004 року , то до цих правовідносин необхідно застосовувати правила про позовну давність ЦК України ( 2003 року).

Відповідно до ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого зобов’язання.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку , що сплата коштів за користування тепловою енергією, що перевищує місячний платіж , свідчить про визнання  відповідачем свого боргу і перериває перебіг позовної давності .

У той же час суд не врахував вимог ч.3 ст. 264 ЦК України згідно  якої після переривання  перебіг позовної давності починається заново.

Із особового рахунку ОСОБА_3 вбачається, що в  серпні 2002 року , травні та червні  2003 року,  січні 2005 році,  листопаді та грудні 2007 року , січні , липні, серпні, вересні та жовтні 2009 року  ОСОБА_3  здійснював платежі , які перевищували місячний розмір оплати за надані послуги теплопостачання , що свідчить про визнання ним боргу перед позивачем.

Вчинення таких дій відповідачем свідчить про переривання позовної давності. та вказує на те, що позивач позовної давності не пропустив.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд з порушенням норм матеріального права прийшов до висновку  про пропуск позивачем позовної давності.

Оскільки відповідач не виконав своїх обов’язків по оплаті коштів за   отримані послуги з теплопостачання, то  позовні вимоги КТП «Комуненергія» про стягнення коштів із відповідача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на те, що рішення місцевого суду було ухвалене з порушенням норм матеріального права , то таке рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про повне задоволення позову.

   На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч.1 ст.307,  п.4 ч. 1 ст. 309,  ч. 2 ст. 314, ст. 316, 317 ЦПК України , колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської ради  «Комуненергія» задовольнити повністю, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

Рішення  Рівненського міського суду від  2 листопада 2010 року скасувати.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської ради  «Комуненергія»  4303 грн. 32 коп. боргу   та 60 грн.  судових витрат.                                             Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: