Судове рішення #12720867

Справа  № 22ц-8661/10                           Суддя по 1  інстанції – Гаврасієнко В.О.      

Категорія  24                                     Доповідач апеляційного  суду -  Шолох З.Л.

  Ухвала    

Іменем України

          22 грудня  2010  року  колегія суддів судової  палати в цивільних справах  апеляційного суду Миколаївської області  у складі:

головуючого   -  Галущенка В.І.,

суддів – Кутової Т.З.,   Шолох З.Л.,  

при секретарі  судового засідання  - Богуславській О.М.,        

за участю :  

- позивача ОСОБА_2, який за дорученням також представляє інтереси третьої особи – ОСОБА_3,      

-  представника відповідача  – Штокало О.В.,      

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  у м. Миколаєві  цивільну справу  за апеляційною  скаргою

ОСОБА_2  

на   рішення  Заводського  районного суду м. Миколаєва  від 13 жовтня  2010 року  у  справі за  

позовом  

ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (далі – ВАТ ЕК «Миколаївобленерго») про захист прав споживача,  

 

встановила:  

У червні  2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до  ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»  про захист прав споживача.

Позивач вказував, що він є споживачем електричної енергії, яку до квартири АДРЕСА_1 постачає  відповідач.  Договір на постачання електроенергії укладено з його дружиною.  

Він, як  працівник органів внутрішніх справ  у відставці, разом з членами своєї сім’ї (дружина та неповнолітня дитина) має  право на 50% знижку вартості спожитої електроенергії на підставі ст.22 Закону України «Про міліцію»,   без  врахування  норми  споживання.  За використану електроенергію  сплачує  регулярно.

Проте, 12 червня 2008 року їх квартира була відключена від електропостачання з підстав наявності заборгованості, яка, на думку позивача, відсутня.  Він  вважає, що  відповідач помилково враховує  його пільгу лише  в  межах норм споживання, встановлених  постановою Кабінету Міністрів  України від 1 серпня 1996 року № 879.  

Посилаючись на порушення своїх прав споживача та з  урахуванням  уточнених позовних вимог, позивач просив визнати  дії  відповідача щодо відключення квартири протиправними, зобов’язати здійснити підключення та перерахунок заборгованості, а також  відшкодувати 7000 грн.  моральної  шкоди, спричинені протиправними діями щодо відключення від електропостачання.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався  на  правомірність своїх дій  та  чинність  постанови  Кабінету Міністрів  України від 1 серпня 1996 року № 879 (з наступними змінами), якою визначена пільгова норма споживання на сім’ю із двох осіб  75  кВт/год на місяць та  додатково                         15 кВт/год  на кожного члена сім’ї, які мають право на пільгу, яка й була надана  на сім’ю позивача в межах  90 кВт/год  споживання  в місяць.

Рішенням  Заводського  районного суду  м. Миколаєва  від  13 жовтня  2010 року  відмовлено у задоволенні  позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив  його скасувати  та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю - доповідача,  пояснення осіб, які брали участь у справі,  перевіривши законність та обгрунтованість  рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд повно, всебічно дослідив  обставини  спору, дав належну оцінку  доказам у справі  та прийшов до вірного висновку  про те, що  дії відповідача  відповідали вимогам чинного  законодавства  в системі  електроенергетики, а тому  обґрунтовано відмовив  у задоволенні позову.  

Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України  «Про електроенергетику», а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.

Постачання фізичним особам  електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією та з дотриманням  Правил  користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України від 26 липня 1999 року № 1367 (з подальшими змінами) (далі – Правила).  

Пунктом 1 Положення  про  Єдиний  державний автоматизований реєстр  осіб, які мають право на пільги,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від   29  січня 2003 року № 117,  передбачено, що Єдиний  державний автоматизований реєстр осіб,  які мають право на пільги, - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою  згідно із законами.

Відповідно до п.10 цього положення  підприємства та організації, які надають послуги,  щомісячно до 25 числа  подають уповноваженому органу на   паперовому та електронних носіях  розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга».

Таким чином,  пільга надається за рахунок підприємства  чи організації, що надає послугу, а розмір щомісячної оплати спожитих послуг, який  сплачується безпосередньо  пільговиком,  зменшується на розмір пільги.

Відповідно підприємство чи організація,  що надає послугу набуває право на відшкодування пільгової суми з бюджету  в порядку,   передбаченому відповідними нормативно-правовими  актами.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи,  позивач, як  працівник органів внутрішніх справ  у відставці, має право разом з членами своєї сім’ї (дружина та неповнолітня донька) на 50% знижку по оплаті жилої площі,  комунальних послуг, а також палива   відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію».

Згідно ч.7 ст.22 Закону за працівниками  міліції, звільненими зі служби за віком,  хворобою  або вислугою років зберігається  право на пільги.

Пільгою  позивач  користується  з 1979 року як працівник міліції,  а з січня 2000 року як  пенсіонер   органів  внутрішніх  справ.

12 червня 2008 року, після попереднього попередження,  квартира  позивача  була відключена від електропостачання у зв’язку   з наявністю         266,34 грн. заборгованості, яка утворилася за період з 1 лютого по 11 травня 2008 року.  

4 липня 2008 року  електропостачання  до квартири  позивача  було відновлено, в зв’язку зі зверненням позивача до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до ч.2 п.36 Правил у разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяць.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію»,   в  редакції  чинній на час виникнення спірних  правовідносин,   працівникам міліції  та членам їх сімей  надається 50% знижка по оплаті жилої площі,  комунальних послуг, а також палива   в межах  норм, встановлених законодавством.  

При цьому, зміни про те, що у 2008 році такі пільги надавалися  в межах норм, встановлених  законодавством,  внесені у цю статтю  Законом України від   28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року                   № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  вказані зміни  визнано неконституційними.

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.    

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність   з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, зміни  внесені  до ст. 22 Закону України «Про міліцію»  щодо обмеження споживання, визнані неконституційними лише з 22 травня 2008 року, а заборгованість визначена за період  з 1 лютого по 11 травня 2008 року, в період дії норми закону щодо надання пільги   в межах норм, встановлених законодавством  .

Враховуючи викладене,  доводи  апеляційної скарги  про те, що на час нарахування відповідачем  заборгованості  діяла  ст. 22 Закону України «Про міліцію» в редакції, що  не встановлювала обмежень,  безпідставні.

За такого,  колегія суддів не вбачає підстав для скасування  рішення районного суду, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.      

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія  суддів, -

 

ухвалила:  

            Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення  Заводського  районного суду м. Миколаєва  від 13 жовтня  2010 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту  проголошення  і з цього часу  може бути оскаржена безпосередньо  до  Вищого спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.

 Головуючий                                         Судді:

                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація