Справа № 22ц - 8517/10                            Суддя суду 1 інстанції – Циганок В.Г.

Категорія  5                                      Доповідач  апеляційного суду -  Шолох З.Л.

  Ухвала  

Іменем  України

22 грудня  2010 року  колегія суддів  судової  палати в цивільних справах  апеляційного суду Миколаївської області  у складі:

головуючого   -  Галущенка О.І.,  

суддів – Кутової Т.З.,  Шолох З.Л.,  

при секретарі  судового засідання  -  Богуславської О.М.,    

за участю:

-  представника позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5,    

-  відповідачки  ОСОБА_6,            

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  у м. Миколаєві  цивільну справу за апеляційною   скаргою  

ОСОБА_6  

на   рішення  Корабельного  районного  суду м. Миколаєва   від  27 серпня   2010  року   у  справі за  

позовом  

ОСОБА_3, ОСОБА_4  до  ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,   вселення та   відшкодування моральної  шкоди,  

  встановила:  

         В  листопаді 2009 року  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до  ОСОБА_6 про  усунення перешкод у користуванні житловим  будинком № АДРЕСА_1 та вселення.    

Позивачі вказували, що з квітня 2009 року їм належить по 1/12 частці вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом.

В зазначеному будинку вони й раніше  проживали на правах члена сім’ї спадкодавця та зареєстровані,  іншого житла не мають.

Зазначали,  що відповідачка, яка прийняла спадщину на іншу частину цього ж будинку після смерті співвласниці ОСОБА_7,  померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  чинить їм перешкоди,  не допускаючи до будинку.

Посилаючись на викладене, просили  вселити їх  до будинку,  зобов’язати  відповідачку не чинити  перешкоди  у його користуванні та відшкодувати на користь кожної із них по 500 грн. моральної шкоди, в зв’язку з її  неправомірними діями.

Заперечуючи  проти позову, відповідачка посилалась на те, що частка позивачів  є незначною  й не виділена в натурі.

Рішенням  Корабельного районного суду м. Миколаєва  від 27 серпня    2010 року позов задоволено частково.  Постановлено вселити позивачів  в  зазначений будинок та зобов’язано відповідачку не чинити їм перешкод у його користуванні. Відмовлено у   задоволенні  позовних вимог  про відшкодування моральної шкоди.    

В апеляційній  скарзі відповідачка, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення  районного суду, просила його скасувати та  ухвалити нове, яким  відмовити позивачам  у  задоволенні усіх  позовних вимог.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі,  перевіривши  законність та обгрунтованість  рішення суду,  колегія суддів  вважає, що  апеляційні скарги   задоволенню  не підлягають, виходячи з  наступного.

Суд повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам  у справі   та  прийшов до вірного висновку про те, що  порушене право позивачів на проживання в належному  їм на праві спільної часткової власності будинку  підлягає поновленню, тому обґрунтовано  задовольнив  позовні вимоги про вселення  та усунення перешкод у користуванні житловим будинком.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивачам на підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 2 квітня 2009 року належить по 1/12 частці вказаного житлового будинку, їх право власності  зареєстровано в МБТІ  4 березня 2010 року.

Інша частка житлового  будинку  належала  ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишивши заповіт на все своє майно  своїй онуці -  відповідачці  по справі, яка  прийняла  спадщину після її смерті, однак  не оформилася  у спадкових  правах.  

Відповідачка в будинку  не проживає, але чинить  перешкоди  позивачам у  вселенні до будинку.

Відповідно до  вимог ст.ст. 150, 155 ЖК України, які узгоджуються  з                   ч.1 ст. 383 ЦК України,  власник  житлового будинку (його частини) має право використовувати  її для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї та  інших осіб.  Він  не може бути позбавлений права користування ним,  крім випадків,  встановлених законодавством.

Відповідно до ст. ст. 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном.  

За такого, доводи апеляційної скарги  про те,  що  між співвласниками  не узгоджений порядок користування житловим будинком,  не  мають правового значення для вирішення цього спору, оскільки  не  є  перешкодою для вселення співвласників.

Інші  доводи   апеляційної  скарги також не впливають на правильність висновків суду.  

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування  рішення місцевого суду, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.    

Керуючись ст. ст. 303, 308,  315  ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:  

Апеляційну скаргу ОСОБА_6   відхилити,  а  рішення  Корабельного  районного  суду   м. Миколаєва   від  27 серпня 2010  року  залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту    проголошення  і з цього часу  може бути оскаржена  у касаційному  порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.

 Головуючий                                                         Судді: