Справа № 2-а-8342
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді – Руденко В.В.
при секретарі – Кур’янової М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу
за позовом дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров’я України (далі санаторій ім. Боброва) до Алупкінської міської ради, треті особи – ОСОБА_1, Міністерство охорони здоров’я України, за участю прокуратури Автономної Республіки Крим про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд:
- визнати нечинним та скасувати рішення Алупкінської міської ради 37-ї сесії 4-го скликання № 75/11 від 05 серпня 2005 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилої будівлі та господарських споруд ОСОБА_1.»
- зобов’язати Алупкінську міську раду утриматись від прийняття рішення щодо вилучення земельної ділянки площею 11, 26 га (або її часток), якою користується позивач на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року.
- стягнути з відповідача на користь санаторію ім. О.О. Боброва судові витрати у розмірі 3 гривни 40 копійок.
Вимоги мотивовані тим, що запитувана ОСОБА_1 земельна ділянка розташована в межах земельної ділянки санаторія ім. Боброва, якою позивач користується на підставі державного акту на право постійного користування.. Спірна земельна ділянка не вилучалась з користування санаторію ім. Боброва у встановленому законом порядку. Тобто, Алупкінська міська рада прийняла оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, оскільки розпорядилась не комунальною власністю, а землями оздоровчого призначення, на яких заборонено індивідуальне будівництво.
Представники позивача та відповідача - Алупкінської міської ради, в судове засідання не з’явилися. Про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, в установленому порядку. Від них на адресу суду надійшли заяви с проханням розглядати справу в їх відсутність. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представники прокуратури Автономної Республіки Крим та Міністерства охорони здоров’я України, ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилися. Про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, в установленому порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 4 ст. 122 КАС – особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
У відповідності зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Судом встановлено, що санаторій ім. Боброва є юридичною особою, санаторно-курортним закладом для лікування дітей з захворюваннями опорно-рухового апарату (пункт 1.1. статуту). Санаторій є державним закладом, який заснований на загальнодержавній власності, підпорядковується Міністерству охорони здоров’я України (пункт 1.2. статуту).
Основними завданнями санаторію є: забезпечення кваліфікованою лікувально-діагностичною допомогою та медико - педагогічною реабілітацією хворих дітей; здійснення контролю за лікувально-оздоровчими заходами; комплексне лікування з максимальним використанням кліматичних факторів, лікувально-оздоровчих та нетрадиційних методів; додержання санітарно-епідеміологічного режиму; розробка та впровадження нових ефективних методів діагностики, лікування та організаційних форм роботи передових санаторно-курортних установ (розділ 2 статуту).
Медичний профіль санаторію встановлюється та змінюється наказом Міністерства охорони здоров’я (пункт 1.7. статут).
Позивач є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 11, 2632 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року.
Державний акт зареєстровано в книзі державних актів на право постійного користування за № 3.
Відповідно до листа Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим станом на 01 липня 2010 року за санаторієм ім. Боброва враховується земельна ділянка площею 11, 2632 га, цільове призначення – обслуговування санаторію.
Санаторно-курортні заклади - це заклади охорони здоров'я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують подання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів (стаття 22 Закону України «Про курорти»).
Відповідно до ст. 47 Земельного Кодексу України до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.
На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель (стаття 48 Земельного Кодексу України).
Стаття 92 Земельного Кодексу України встановила, що право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Право постійного користування набувають підприємства, що належать до державної власності.
Право володіння означає, що особі фактично належить земельна ділянка на підставах, визначених законодавством.
Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.
Рішенням Алупкінської міської ради 37-ї сесії 4-го скликання № 75/11 від 05 серпня 2005 року ОСОБА_1, надано дозвіл на складання проекту землеустрою та відводу земельної ділянки площею 0,04га, для будівництва житлового будинку,господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, а налізуючи зазначені вимоги закону, з’ясувавши всі обставини та докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування рішення Алупкінської міської рада, оскільки суб’єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі своїх повноважень, діяв з порушенням вимог чинного законодавства України. Відповідач розпорядився земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні санаторно-лікувального закладу, що є неможливим, несумісним з охороною природних лікувальних властивостей земельної ділянки та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку в закладі відпочинку та оздоровлення, порушує права землекористувача, механізм захисту права постійного користування, тому рішення повинно бути визнане протиправним та скасоване .
Згідно п.2.1.3 ст.162 КАС України,суд, задовольняючи позовні вимоги, може прийняти постанову,зокрема, про спонукання суб’єкта владних повноважень утриматись від вчинення певних дій, якими можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси позивача.
Однак, як було зазначено, суд не може заборонити Алупкінській міській раді вчинити дії (приймати рішення) щодо вилучення земельної ділянки площею, оскільки як було вищезазначено, законом передбачена можливість та підстави вилучення земельної ділянки , й відповідно,норми закону не можуть підмінятися рішенням суду, яким буде встановлено інше. Тобто суд не має право обмежувати права та повноваження органів місцевого самоврядування в частині виконання функцій,покладених на таки органи відповідно діючого законодавства.
Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача утриматись від прийняття рішення про вилучення земельної ділянки площею 11, 26 га (або її частини) є вимогами на майбутнє , тому задоволенню не підлягають, так як права позивача не порушені, вони тільки можуть бути порушені в майбутньому.
Згідно ст.94 КАС України судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви у виді судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись, с т. 19 Конституції України, ст.ст. 48,92,116,149 Земельного Кодексу України, ст. 22 Закону України «Про курорти» , ст. ст. 2, 6, 9, 10,11, 17, 70, 71, ч.4 ст.122, 159-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги дитячого спеціалізованого санаторію ім. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров’я України – задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати рішення Алупкінської міської ради 37-ї сесії 4-го скликання № 75/11 від 05 серпня 2005 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилої будівлі та господарських споруд ОСОБА_1».
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету м. Алупка, АР Крим на користь спеціалізованого санаторію ім.. О.О. Боброва Міністерства охорони здоров’я України судові витрати (3) три гривни (40) сорок копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.
СУДДЯ: