Справа № 2-296/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

08 грудня 2010 року                             Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді -         Крупінської С.С.

при секретарі -                                     Бакай Г.М.

з участю позивача -                 ОСОБА_1

представника позивача -             ОСОБА_2

представник відповідача -             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем ОСОБА_4О перебував у шлюбі з 02.11.2001 року до 30.06.2006 року. 30 червня 2006 року шлюб між сторонами по справі був розірваний.

Зазначає, що за час шлюбу разом з відповідачем ОСОБА_4 набули у спільну сумісну власність 25 липня 2005 року земельну ділянку  0,2195 га з надвірними спорудами та будівлями, які складаються із незавершеного будівництва трьохповерхового житлового будинку площею 280 м. кв., літньої кухні та льоха АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 в добровільному порядку спільне майно ділити не погоджується.

Просить суд, виділити йому у власність Ѕ частку незавершеного житлового будинку з надвірними спорудами площею 140 кв.м. та 0,10975 га земельної ділянки АДРЕСА_1.

13.11.2008 року ОСОБА_4 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виключення із розподілу спільного майна подружжя та визнання права власності на земельну ділянку та будинок.

Свої вимоги мотивує тим, що не проживали разом із відповідачем ОСОБА_1 як подружжя, спільного господарства не вели, оскільки вона тривалий час проживала в Італії, де працювала. Дана земельна ділянка в АДРЕСА_1, Луцького району була куплена виключно за гроші ОСОБА_4

Просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,2195 га та незавершене будівництво житлового будинку, літню кухню, гараж в АДРЕСА_1, Луцького району.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 08 грудня 2010 року вимога позивача ОСОБА_1 про поділ незавершеного будинковолодіння з надвірними спорудами та будівлями АДРЕСА_1 залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити, зустрічний позов не визнав, просив суд в його задоволенні відмовити.

Представник позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1  не визнав та просив в його задоволенні відмовити, зустрічний позов ОСОБА_4 підтримав та просив суд визнати за ОСОБА_4 право особистої власності на земельну ділянку площею 0,2195 га та незавершене будівництво житлового будинку, літню кухню, гараж в АДРЕСА_1, Луцького району.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підставний та підлягає до  задоволення, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 слід відмовити.

Ч. 2 ст. 372 ЦК України  зазначає, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки суд виходив з того, що земельна ділянка була придбана в шлюбі, який існував з 02 листопада 2001 року по 30 червня 2006 року.

25 липня 2005 року була придбана земельна ділянка в АДРЕСА_1, Луцького району та оформлена на ОСОБА_4 Цільове призначення даної земельної ділянки – для будинку та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Як вбачається з матеріалів нотаріальної справи до договору купівлі-продажу, то на вчинення такої угоди позивач давав згоду та зазначав, що купівля земельної ділянки відповідає інтересам сім’ї. Тобто, суд виходив з того, що вона придбавалась для сім’ї, а тому незалежно від того, за які кошти вона нею придбана, дана куплена річ передана до сімейного бюджету, то вона є спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, слід зазначити, що суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що дана земельна ділянка придбана за особисті кошти, які були виручені за продаж квартири в місті Луцьку по АДРЕСА_2, так як доказів, що такі кошти були передані саме для вчинення договору купівлі-продажу згаданої квартири в ході слухання справи не добуто.

Невеликий проміжок часу між вчинення двох угод без надання інших доказів не є свідченням того, що виручені кошти від продажу квартири від 07 липня 2005 року  в сумі 31 503 грн. вкладені в купівлю земельної ділянки 25 липня 2005 року  вартість якої 24 123 грн.

Відповідно до заключення експерта, поділ земельної ділянки в АДРЕСА_1 Луцького району по АДРЕСА_1 можливий між двома співвласниками, де першому співвласнику виділяється земельна ділянка площею 0,01098 га в межах 1-2-3-4-5-6-7-8-9-1, а другому співвласнику виділена земельна ділянка площею 0,01097 га в межах 9-8-7-6-5-4-3-10-11-9, згідно висновку експерта № 0096 від 28.07.2010 року.

Визнаючи спірну земельну ділянку спільною сумісною власністю подружжя, проводячи її поділ між двома співвласниками, суд відмовляє у зустрічних вимог ОСОБА_4 щодо визнання всієї земельної ділянки її особистою власністю.

Щодо вимог про визнання права власності на незавершений житловий будинок, літню кухню та гараж в АДРЕСА_1, Луцького району Волинської області за ОСОБА_4, які викладені в зустрічній позовній заяві, то вирішення даного питання не належить до компетенції суду. Так позивачкою ОСОБА_4 не надано суду дозволу на проведення нею забудови та дозволу місцевої інстанції державного архітектурно-будівельного контролю на початок будівельних робіт. Суду також не надано доказів, що будівництво відповідає будівельним нормам та стандартам, санітарним та протипожежним нормам. Таке будівництво вважається самочинним та відповідно до ст. 376  п. 2 ЦК України, особа, яка здійснила таке будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.

 Таким чином суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, а в зустрічному позові ОСОБА_4 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК України, ст. 60, 63, 70 СК України, ст. ст. 372 ЦК України, ст. 89 Земельного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Провести поділ земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, Луцького району Волинської області, яка належить ОСОБА_4, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виділивши ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку (2), площею 0,01097 га в межах 9-8-7-6-5-4-3-10-11-9, виділивши ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку (1), площею 0,01098 га в межах 1-2-3-4-5-6-7-8—9-1, згідно висновку експерта № 0096 від 28.07.2010 року.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд  до апеляційного суду у  Волинській області  протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення,  з дня отримання  його копії .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                               С.С. Крупінська